справа № 179/824/18
провадження № 6/179/10/18
31 травня 2018 року смт. Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чорної О.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Бондар О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка заяву Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_1 Аваль” звернулось до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа №2-375/10 про звернення стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_2 на користь ПАТ “ОСОБА_1 Аваль” в рахунок погашення боргу, який становить 320 122,85 гривень, виданого Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області.
Також просить визнати поважною причину пропуску строку для пред'явлення до виконання виконавчих документів на ім'я ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та поновити строк для пред'явлення виконавчих листів на ім'я ОСОБА_2.
Заява обґрунтована тим, що 27 травня 2010 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області по справі № 2-375/10 задоволено позов ПАТ “ОСОБА_1 Аваль” про звернення стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/8159/3129/82 від 16 вересня 2008 року на користь ПАТ “ОСОБА_1 Аваль” заборгованості в сумі 320122, 85 гривень.
28.10.2011 року був виданий виконавчий лист по вказаній цивільній справі, після чого позивач звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідач дане рішення суду добровільно не виконав.
07.06.2012 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №2-375/10.
Згідно Єдиної державної системи виконавчого провадження державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві.
29.06.2017 року позивач (стягувач) надав запит про хід виконавчого провадження, однак відповіді не отримав; також банк не отримав постанови про завершення чи повернення виконавчого листа та оригінал даного виконавчого листа.
У своїй заяві банк зазначає, що неодноразово звертався до органів державної виконавчої служби із запитом, однак державний виконавець повідомив, що виконавчі документи повернуті стягувачу.
З цього банк (стягувач) робить висновок, що документи, а саме, оригінал виконавчого листа, був втрачений при пересиланні.
Відсутність виконавчого листа позбавляє стягувача законного права звернутися до державної виконавчої служби та можливості отримати з боржника суму коштів, зазначеної у рішенні суду.
В обґрунтування своїх вимог стягувач посилається на ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 433 ЦПК України та п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Суд, розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2010 року у цивільній справі № 2-375/10р. звернене стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) за іпотечним договором №014/8159/3129/82 від 16 вересня 2008 року та договором № 014/8059/3129/82/2 від 13 квітня 2009 року про внесення змін до договору іпотеки, а саме, будинок, господарські будівлі, споруди, загальною площею 151,32 кв.м., житловою 83,20 кв.м. та приватизовану земельну ділянку площею 0,2443 га, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованими за адресою: Україна, 51106, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Радянське, вул. Шкільна, будинок № 7, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна погасити заборгованість за кредитним договором №014/8159/3129/82 від 16 вересня 2008 року перед відкрити акціонерним товариством «ОСОБА_3 Аваль» Дніпропетровської обласної дирекції «ОСОБА_3 Аваль» в сумі 320122 грн. 85 коп. та стягнутий судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та ІТЗ у розмірі 120,00 грн. з відповідача (копія рішення, а. с. 7-8).
28 січня 2011 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ ««ОСОБА_3 Аваль» судового збору 1700,00 грн. та ІТЗ 120,00 грн. (копія виконавчого листа, а. с. 12).
Згідно наданої копії постанови про відкриття виконавчого провадження 07.06.2012 року державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ було відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-375/10, виданого 28.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» боргу у розмірі 1820,00 грн. (а. с. 9).
Також у матеріалах справи наявна копія заяви стягувача від 29.06.2017 року до Магдалинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, в якій стягувач зазначає, що на примусовому виконанні у ВДВС магдалинівського РУЮ у Дніпропетровській області з 05.06.2012 року перебуває виконавчий лист № 2-375/10, виданий 28.01.2011 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, домоволодіння за адресою: Магдалинівський район с. Радянське, вул. Шкільна, буд. 7, яке належить ОСОБА_2 для задоволення вимог ПАТ «ОСОБА_3 аваль» у розмірі 320 122, 83 грн. Згідно даного листа стягувач просить відновити виконавче провадження №32912957 або надіслати стягувачу постанову про повернення ВД стягувачу та оригінал виконавчого листа по справі №2-375/10 (а. с. 10-11).
Стаття 431 ЦПК України визначає що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Стаття 433 ЦПК України визначає що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч зазначеним вимогам ЦПК заявник (стягувач) не надав суду жодного належного та допустимого письмового доказу в підтвердження того, що ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» пред'являв до виконання виконавчий лист по справі до державної виконавчої служби та оригінал його був втрачений з поважних причин.
Так, з матеріалів заяви вбачається, що стягувач пред'явив до виконання у 2012 році виконавчий лист про сплату боржником, ОСОБА_2, боргу у розмірі 1820,00 грн. по справі №2-375/10, тоді як відсутні будь-які докази, що стягувач отримав та звернув до виконання виконавчий документ саме про стягнення на предмет іпотеки.
До того ж, провадження про стягнення з ОСОБА_2 1820 грн. було відкрите у Кіровському ВДВС Дніпропетровського МУЮ, а в наданій копії листа до виконавчої служби йдеться про виконавче провадження у Магдалинівському районному відділі ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.
У матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження того, що цей лист взагалі був надісланий адресату, оскільки відсутні підтвердження його надсилання рекомендованою поштою або надання його безпосередньо до канцелярії служби.
У своїй заяві банк посилається на те, що згідно Єдиної державної системи виконавчого провадження державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві, однак копії даної постанови також не долучено до матеріалів справи, як і не зазначені її реквізити, дата прийняття, місце постановлення, назва державного органу тощо.
У заяві банк зазначає, що неодноразово звертався з запитом до ДВС, і що державний виконавець повідомив, що виконавчі документи повернуті стягувачу, але не надає жодних доказів такого звернення і наявності відповіді такого змісту від ДВС.
Окрім того, рішення суду по справі винесене на користь відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», а заяву про видачу дублікату надає Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_1 Аваль” відсутні документи на підтвердження зміни організаційно-правової форми банку, чи це є одна і та юридична особа, чи публічне акціонерне товариство є правонаступником відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль”.
Згідно ч. 6 узагальнень Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року, при вирішенні питань про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а саме суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд дійшов висновку, що доводи викладені у заяві не знаходять свого підтвердження, оскільки не надано доказів, що у провадженні ДВС взагалі перебувало зазначене виконавче провадження, не підтверджені факти його втрати та листування зі стягувачем. Згідно журналу обліку виконавчих документів, виданих судом (01-27), 28.01.2011 року судом був виданий виконавчий лист по справі № 2-375/10 про стягнення на нерухоме майно, сума стягнення 320 122,85 грн., але чи було воно звернене до виконання - стягувач такої інформації суду не надав. Твердження заявника, що оригінал виконавчого листа був втрачений при пересилання з державної виконавчої служби стягувачу нічим не підтверджується.
Також суд не находить підстав для поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документу з наступних причин.
Як вже зазначалося, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 433 ЦПК).
Виходячи з аналізу зазначених норм, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи навпаки, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором.
Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду ( пункт 43).
Між тим, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З поданої заяви та документів очевидно вбачається, що стягувач взагалі не наводить будь-яких причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа, і те, що, починаючи з 2012 року та по 2017 рік стягувач взагалі не цікавився долею виконання даного судового рішення, отже, суд не вбачає жодних поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що, звернувшись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку, заявник не надав суду жодного належного та достатнього доказу втрати отриманого оригіналу виконавчого документа, не надав доказів того, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист - не виконано; не довів, що не проведене стягнення з боржника за виконавчим листом, дублікат якого заявник просить видати, не довів поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 433, п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі №2-375/10 за позовом відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чорна О.В.