справа №0414/606/2012
провадження №2/176/130/17
31 травня 2018 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Волчек Н.Ю.,
з участю секретаря Ханіної М.Г.,
прокурора Янюк В.І.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за позовом Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, державний нотаріус Жовтоводської державної нотаріальної контори про визнання договору купівлі-продажу нікчемним та за зустрічним позовомГрабовенка ОСОБА_7 до ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_8, ОСОБА_5 про відшкодування вартості майна за договором купівлі-продажу визнаним недійсним,-
У березні 2012 року прокурор м. Жовті Води в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просив визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений 24 червня 2006 року між ОСОБА_9 та відповідачем ОСОБА_4, нікчемним.
Свої вимоги прокурор мотивував тим, що указаним правочином порушено права неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на час його вчинення був зареєстрований у спірній квартирі. Разом із тим договір купівлі-продажу квартири був вчинений без згоди органу опіки та піклування.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2013 року, в задоволені позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року вказані судові рішення було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У травні 2014 року ОСОБА_1 подав заяву про застосування наслідків нікчемного правочину, в якій просив зобовязати відповідача повернути куплену останнім квартиру АДРЕСА_1 у належному стані; визнати недійсними державну реєстрацію і свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на обєднану чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2; визнати рішення виконавчлого комітету Жовтоводської міської ради від 27 листопада 2008 року №710 про надання дозволу на перепланування квартир №72 та №73 по вул. Будьонного, 20 у м. Жовті Води Дніпропетровської області; визнати за ОСОБА_4 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, визнати за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано нікчемним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 24 червня 2006 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 та посвідчений державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюком В.О., реєстраційний №1887. Вирішено питання про розподіл судових витрат. /а.с.51-53 Т.2/
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2015 року рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2015 року в частині визнання договору купівлі-продажу нікчемним - змінено та визнано його недійсним. В іншій частині рішення суду залишено без змін./а.с. 128-129 Т.2/
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2015 року в частині вирішення питання застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. /а.с.158-160 Т.2/
Зважаючи на висновки Вищого спеціалізованого суду України, викладені в ухвалі від 24 лютого 2016 року керівник Жовтоводської місцевої прокуротури уточнив позові вимоги в частині вирішення питання застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, де просить: припинити право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 проведену на підставі договору купівлі-продажу від 24.06.2006 року, посвідченого державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюком В.О., реєстр №1887; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 36,2 кв.м., житловою площею 18,9 кв.м., що складається з: 1- коридор пл.4,1 кв.м., 2- кладова пл.1,3 кв.м., 3- санвузол пл.3,5 кв.м., 4- кухня пл.7,7 кв.м., 5 жила пл. 18,9 кв.м.; зобовязати ОСОБА_4 повернути квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1. /а.с.187-193 Т.2/
Ухвалою суду від 14 червня 2016 року Накладено арешт на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборонення ОСОБА_4 особисто або по довіреності через третіх осіб, вчиняти будь-які дії відносно квартири АДРЕСА_1 а саме продавати, дарувати, заповідати, передавати в найм, в заставу, вносити в статутні фонди та вчиняти інші дії, які можуть погіршити стан квартири або змінити статус житлового приміщення і власника.
Ухвалою суду від 30.03.2017 року заяву позивача ОСОБА_1 від 14 травня 2014 року про застосування наслідків нікчемного договору за його клопотанням залишено без розгляду.
23 листопада 2017 року ухвалою суду прийнято зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_8, ОСОБА_5 про відшкодування вартості майна за договором купівлі-продажу визнаним недійсним, яка складає 127870 грн.
Прокурор у судовому засіданні, як і безпосереднього позивач, що на даний час досяг повноліття, уточнені позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити, посилаючись на обґрунтування позову. При цьому, надали суду відзив на зустрічну позовну заяву, де просять зустрічний позов задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 5300 грн., тобто суму яку останній отримав за договором який визнано недійсним.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_2, у судовому засіданні, позовні вимоги щодо застосування наслідків недійсного правочину, а саме повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 не визнала і заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на те, що спірна квартира об'єднана в одне житлове приміщення з квартирою №72 за дозволом Жовтоводської міської ради від 27.11.2008 року №710, та згідно з ескізним планом чотирикімнатної квартири, присвоєно номер житловому приміщенню №72 у будинку 20 по вул. Грушевського в м. Жовті Води. Дану квартиру відключено від мереж центрального опалення, що підтверджується Актом про відключення квартири від мереж центрального опалення від 10.12.2008 року, затвердженого рішенням міжвідомчої комісії згідно протоколу №1 від 02.03.2009 року. Тому, в наслідок об'єднання житлових приміщень №72 та №73 з 2008 року квартири АДРЕСА_1 не існує. Житлова квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, та право власності на зазначене житло ніким не оспорено та не скасовано. З 2008 року в належній ОСОБА_4 квартирі АДРЕСА_2 забезпечена системою подачі та обліку питної води, електроенергії, автономного газового опалення.
При цьому, підтримала вимоги зустрічного позову, щодо застосування двосторонньої реституції щодо повернення спірного майна та відшкодування його вартості за ринковою ціною на день розгляду справи, що становить 127 870 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_4 було здійснено перепланування і об'єднана спірної квартири № 73 із квартирою №72 з присвоєнням перепланованій чотирикімнатній квартирі № 72.
При цьому, в судовому засіданні також зазначила, що формально квартира 72 зі спірною квартирою №73 не об'єднані, кожна має окремий вхід, однак об'єднані единою системою опалення. Також, зазначила, що ОСОБА_4 може повернути квартиру ОСОБА_1 за умови, що останній сплатить йому вартість квартири за риночною ціною на день розгляду справи, а не за ціною вчинення правочину, який визнаний недійсним стустя більш 10 років.
Третя особа, ОСОБА_3, позовні вимоги підтримала, наполягаючи на їх задоволені. Зустрічний позов вважає необґрунтованим та безпідставним.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Жовтоводської міської ради ОСОБА_12 у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява останнього про розгляд справи за його відсутності, оскільки позивач достиг повноліття. При цьому, підтримує позицію позивача.
Третя особа державний нотаріус Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюк В.О. у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судові засідання не з'являлись з невідомих суду причин.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, третю особу ОСОБА_3, думку прокурора, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_9 з 30 липня 1994 року по 06 липня 2000 року перебував у шлюбі із ОСОБА_3 (а.с. 27, 28, 29 Т.1).
В період шлюбу, а саме 27 квітня 1995 року у них народився син ОСОБА_13, батьками якого являються останні, згідно свідоцтва про народження (а.с.30 Т.1).
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Жовтоводською державною нотаріальною конторою 15.11.1994 року за Р № 1-6345 та зареєстрованого в Жовтоводському МБТІ за № 4027-16, реєстр №14906436. /а.с. 11, 12 Т.1/
При цьому, ОСОБА_9 28 вересня 1995 року зареєстрував за даною адресою свого сина ОСОБА_1, що підтверджується відповідними довідками ЖРЕД № 1, інформацією Жовтоводського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, карткою ОСОБА_14 /а.с. 32-38 Т.1/
24 червня 2006 року ОСОБА_9 продав зазначену вище квартиру відповідачу ОСОБА_4, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюком В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1887. /а.с.6,7/
У подальшому ОСОБА_4, отримавши правовстановлюючі документи на дане житлове приміщення, звернувся до виконавчого комітету Жовтоводської міської ради із заявою про надання дозволу на перепланування власних квартир № 72 та № 73 по АДРЕСА_1 шляхом об'єднання їх в одну квартиру (а.с.18).
Рішенням № 710 від 27 листопада 2008 року виконавчого комітету Жовтоводської міської ради відповідачу надано дозвіл на відповідне перепланування, згідно ескізного проекту і чотирьохкімнатній квартирі присвоєно № 72 (а.с. 17,18, 19-21, 22-23,24). Зроблено ремонт, об'єднані единою системою опалення. При цьому, в державному реєстрі правочинів відповідні зміни не внесені, спірна квартира зазначена як окрема квартира. Про що не заперечувала в судовому засіданні представник відповідача.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2015 року визнано нікчемним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 24 червня 2006 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 та посвідчений державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюком В.О., реєстраційний №1887. /а.с.51-53 Т.2/
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2015 року рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2015 року в частині визнання договору купівлі-продажу нікчемним - змінено та визнано його недійсним, так як відчуження квартири відбулося без дозволу органів опіки та піклування, тому такий правочин не відповідає вимогам частини 4 ст.12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ч.2 ст.59 СК України, ч.6 ст.203 ЦК України, за якою правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам інших малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. В іншій частині рішення суду залишено без змін./а.с. 128-129 Т.2/
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2015 року в частині вирішення питання застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції /а.с.158-160 Т.2/
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській абоадміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Одже, судом вирішується питання лише про застосування наслідків недійсного правочину.
Визнавши договір купівлі-продажу спірної квартири недійсним суд фактично скасував підставу, на якій ОСОБА_4 набув майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 але право власності ОСОБА_4 на квартиру припинено не було, реєстрацію речових прав на спірну квартиру за ОСОБА_4 не скасовано.
Наслідком визнання провочину недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.
Пленум Верховного суду України у своїй постанові №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (пункти 5,10) роз'яснив, що відповідно до ст. 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.
Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користування майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно з статтями 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Статтею 321 Цивільного кодексу України визначається непорушність права власності. Частиною 2 цієї статті встановлено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Перелік підстав припинення права власності наведено у статті 346 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 2 цієї статті право власності може бути припинено в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи із наведеного вище, враховуючи, що підставу набуття ОСОБА_4 права власності на спірну квартиру скасовано, право власності останнього має бути припинено з виключення відповідного запису про реєстрацію права власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Сторона недійсного правочину ОСОБА_9 помер 31.01.2010 року.
Єдиним спадкоємцем за законом після ОСОБА_9 є його син ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, який відповідно до ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на момент її відкриття (31.01.2010 року) був неповнолітнім. Однак у встановленому законом порядку право на спадщину за ним не зареєстровано, відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України державну реєстрацію права на спадщину не здійснено, оскільки до винесення судом рішення про визнання договору купівлі-продажу квартири, яка є спадковим майном, за адресою: АДРЕСА_1, недійсним, ОСОБА_15 не мав можливості заявити вимоги щодо визнання за ним права власності на неї в порядку спадкування за законом.
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і Зв'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що влежали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218,1231 ЦК України).
Таким чином, ОСОБА_1 успадкував право вимагати застосування наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції.
Оскільки договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, рішенням суду визнано недійсним, за правилами двосторонньої реституції вказана квартира ОСОБА_4 повинна бути повернута правонаступнику ОСОБА_9 -ОСОБА_1.
Однак, судом позарозумним сумнівов встановлено, що спірна однокімнатна квартира №73 об'єднана з трьохкімнатною квартирою АДРЕСА_2 та об'єднані единою системою опалення. Тобто, зроблено часткове перепланування.
Згідно виснову суб'єкта оціночної діяльності ПП ОСОБА_11, який був наданий суду представником ОСОБА_4, ринкова вартість однокімнатної квартири загальної площею 36,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (з 27.11.2008 року об'єднана номером 72 згідно рішення ВК Жовтоводської міської ради №710) станом на 09.11.2017 року становить 127 870 грн.
Отже, з урахуванням вимог ст.216 ЦК України, оскільки спірну квартиру АДРЕСА_1 не можливо виділити у натурі, як про це зазначає представник ОСОБА_4 в судовому засіданні, то учасник недійсного правочину, ОСОБА_4, повинен відшкодувати вартість того, що одержано за недійсним правочином (договору купівлі-продажу від 24 червня 2006 року) за цінами, які існують на момент відшкодування, що становить 127 870 грн..
В решті позовних вимогах та зустрічному позові необхідно відмовити за необґрунтованістю .
Судові витрати віднести за рахунок сторін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 13, 81,89, 258,259,263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, державний нотаріус Жовтоводської державної нотаріальної контори про застосування наслідків недійсності правочину та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_8, ОСОБА_5 про відшкодування вартості майна за договором купівлі-продажу визнаним недійсним - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, мешкаючого за адресою:АДРЕСА_3 вартість однокімнатної квартири загальної площі 36,2 кв.м. по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області у розмірі 127 870 (сто двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят) грн., в рахунок відшкодування вартості майна за недійсним праочином (договору купівлі-продажу від 24 червня 2006 року).
В решті позовних вимогах за первісним позовом та зустрічним позовом відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок сторін.
Заходи забезпечення позову, зазначені в ухвалі Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016 року, щодо накладення арешту на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборонення ОСОБА_4 особисто або по довіреності через третіх осіб, вчиняти будь-які дії відносно квартири АДРЕСА_1 а саме продавати, дарувати, заповідати, передавати в найм, в заставу, вносити в статутні фонди та вчиняти інші дії, які можуть погіршити стан квартири або змінити статус житлового приміщення і власника - залишити без змін до виконання рішення суду в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту рішення , якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України , до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю.Волчек