Справа №201/5090/18
Провадження № 3/201/1910/2018
14 травня 2018р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1, 28.10.1983р. народження, громадянина України, раніше не судимого, працюючого неофіційно на будівництві, маючого 3-х малолітніх дітей, мешкає за адресою: с. Кам'янка, вул. Маяковського, 3б, притягнутого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
З Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській 14.05.2018р. надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1, притягнутого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 28.04.2018р. близько 15.00 год., перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Верхоянська, буд.8, здійснив сімейний конфлікт з гр. ОСОБА_2, в ході якого, виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
ОСОБА_1 до суду 14.05.2018р. з'явився, свою вину у вчиненні правопорушення визнав, поясним, що сварка з тещею та тестем виникла оскільки він хотів забрати дружину до себе додому, оскільки посварився з нею напередодні. ОСОБА_1 просив його суворо не карати, оскільки має на утриманні трьох малолітніх дітей, зі своєю дружиною вони давно помирилися та вона повернулась до нього. З тещею та тестем вже також не має конфлікту.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується наступними доказами, а саме: заявою ОСОБА_2 від 28.04.2018р., рапортом інспектора роти №3 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3, власними поясненнями ОСОБА_1, відповідно до яких, останній вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного вчинення діянь (дій) психологічного характеру (погрози), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.
Вирішуючи питання про необхідність накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність (щире каяття у скоєному правопорушенні, а також те, що він має на утриманні трьох малолітніх дітей 2008р., 2009р. та 2013р.народження).
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, а також те, що скоєне ОСОБА_1 правопорушення не являє собою великої суспільної небезпеки (ОСОБА_1 з дружиною та тещею і тестем вже примирився), вчинене вперше, су д вважає, що хоча діяння ОСОБА_1 формально і містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, однак у зв'язку з малозначністю даного правопорушення необхідно звільнити останнього на підставі ст.22 КУпАП від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням на його адресу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Постанову може бути оскаржено до судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.
Суддя Ткаченко Н.В.