Справа № 219/1935/17
Провадження 2/201/1074/2018
30 травня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого - судді Трещова В.В., при секретарі Кириченко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дітей з тимчасово неконтрольованої території України без згоди батька, -
ОСОБА_1 звернулась до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з вищезазначеною позовною заявою.
10 листопада 2017 року ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу № 219/1935/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дітей з тимчасово неконтрольованої території України без згоди батька було передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
24 січня 2018 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська вказану цивільну справу було прийнято до свого провадження та призначено проведення підготовче засідання на 21 лютого 2018 року.
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що належним чином повідомлена про слухання справи позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явились в судові засідання, призначені на 21 лютого 2018 року, 27 березня 2018 року, 23 квітня 2018 року та 30 травня 2018 року, про причини неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звернулися. Належне повідомлення сторін про дати, час та місце призначених судових засідань підтверджується матеріалами справи. Конверти з поштовою кореспонденцією суду із викликом позивача та її представника у судові засідання направлялися на адреси, вказані позивачем у позовній заяві (а.с. 73, 77, 82, 87).
Зокрема, представник позивача отримав судову повістку на 21 лютого 2018 року - 08 лютого 2018 року та судову повістку на 27 березня 2018 року - 06 березня 2018 року, що підтверджується поштовими повідомленнями з відмітками про вручення (а.с. 75, 80). Про судове засідання на 21 лютого 2018 року представник позивача був повідомлений 01 лютого 2018 року шляхом телефонного зв'язку, про що складена відповідна телефонограма, наявна в матеріалах справи (а.с. 74).
Про судове засідання, призначене на 30 травня 2018 року, учасники процесу були повідомлені шляхом направлення поштової кореспонденції та розміщення оголошення про їх виклик до суду на веб-порталі судової влади України, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України (а.с. 86, 87).
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частина 5 ст. 223 ЦПК України передбачає залишення позову без розгляду в разі повторної неявки позивача в судове засідання незалежно від причин неявки (можлива лише заява про розгляд справи за його відсутності), неявка в судове засідання представника позивача не є перешкодою для явки самого позивача, але належних доказів про поважні причини відсутності як позивача так і його представника суду не надано, заяви про розгляд справи без них суду не надано.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п. п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. п. 40, 41, 42 та ін.).
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «від 02 вересня 2010 року, «від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що належним чином повідомлені про слухання справи позивач та її представник не з'явилися в судові засідання і повторно не повідомили про можливість розгляду справи за їх відсутності, справа розглядається тривалий час і її розгляд відкладався здебільшого з причин неявки позивача та її представника, тому суд приходить до висновку про втрату позивачем інтересу до даного спору, у зв'язку із чим дана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 223 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дітей з тимчасово неконтрольованої території України без згоди батька - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області або через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Трещов