Справа № 2 а -782/2009
22.12. 2009 р. Хортицький районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
при секретарі - Жолкевській В.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Запорізького району старшини міліції ОСОБА_2 про скасування постанови та протоколу про притягнення до адміністративной відповідальності -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Пєдченко В.М. в якому просить скасувати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, складений 29.08.2009 року та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності АР 039136 від 29.08.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 1 КпАП України .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у зв'язку з технічною несправністю автомобіля зробив вимушену зупинку, включив аварійну світлову сигналізацію і не заважав руху автомобілів, не допускав порушення п. 15.9 Правил дорожнього руху.
Посилаючись на те, що відсутні докази вчинення правопорушення, позивач просив скасувати протокол та постанову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення АР 039136 від 29.08.2009 року, а справу про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 1 КпАП України - закрити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив що під час складання протоколу та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, ним було повністю дотримано передбачену законодавством процедуру по притягненню до адміністративної відповідальності.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача ОСОБА_1 посадовою особою відповідача - інспектором ДПС ВДАІ Запорізького району. на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України 29.08.2009 року складено протокол та постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України - порушення правила зупинки. Згідно зазначеного протоколу та постанови, 29.08.09р. о 12-30 год., ОСОБА_1 на пр.Ювілейний в м.Запоріжжі поставив автомобіль НОМЕР_1, на проїзній частині в два ряди, не вжив заходів для прибирання автомобілю з проїзної частини, чим порушив п.15.4 ПДР України. Згідно зазначеної постанови до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 159, 160, 161, 162 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, органів місцевого самоврядування і до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАС України. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Докази в адміністративному судочинстві мають бути належними та допустимими. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Суд може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; стягнення з відповідача коштів. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як слідує із матеріалів справи, пояснень позивача, відповідача, доводи, наведені позивачем не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті.
Судом встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення АР060033 від 29.08.2009 року, ОСОБА_1 власноручно зазначив, що в зв'язку з тим, що його автомобіль зламався, він був вимушений здійснити вимушену зупинку, однак не заважав руху автомобілів. На фото, наданому відповідачем в судове засідання зафіксовано знаходження автомобіля ОСОБА_1
Згідно ПДР України, вимушена зупинка, це припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.
На підставі п.31.4 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності вимогам п.31.4.1 - 31.4.7 ПДР України, при цьому згідно п.31.6 ПДР України, визначений перелік технічних несправностей, за яких забороняється подальший рух транспортних засобів.
У відповідності до ст. 31.5 ПДР України, у разі виникнення на дорозі несправностей, зазначених у п.31.4, уводій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог п.9.9 і 9.11 цих Правил.
Відповідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, за згаданих обставин суд прийшов до висновку, що до адміністративної відповідальності притягнуто особу яка є суб'єктом вчинення правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають істотне значення для прийняття рішення, відповідачем доведена правомірність його дій, тобто постанову винесено на підставі і межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, зокрема ЗУ «Про міліцію», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правил дорожнього руху України, з використанням повноважень та з метою, з якою ці повноваження надано.
Керуючись ст. ст. 14-1, 33-35, 52, 82, 122 ч.1, 251, 268, 283, 287-294 КУпАП, п. 12.4 ПДР, ст. ст. ст. ст. 71 ч.2, 99, 158- 163, 167 КАС, Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», суд, -
В задоволенні адмністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Запорізького району старшини міліції ОСОБА_2 про скасування постанови та протоколу про притягнення до адміністративной відповідальності - відмовити .
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду, чи апеляцйіну скаргу на неї, до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області може бути подано протягом десяти днів з дня виготовлення її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.
Суддя: Л.Г. Салтан