Справа: № 22-а-42435/08 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.
Суддя-доповідач: Горбань Т. І.
"17" грудня 2009 р.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Мамчура Я.С.
Василенка Я.М.
при секретарі Авдошині М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про зобов'язання нарахувати недоплачене підвищення до пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року; зобов'язати відповідача нарахувати на її користь , як дитині війни, недоплачене підвищення пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яке передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на суму 2733, 33грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року позовні вимоги задоволені частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки суду невідомі, були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_4. народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1
Суд 1-ої інстанції зазначив, що відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд 1-ої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що слід зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за вказаний період, з огляду на наступне.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Її дію відновлено Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року , яким виключено пункт 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", а статтею 110 установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не скасовані та не були визнані неконституційними, а тому суд 1-ої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006 рік.
Також Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено.
Однак, 9 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (справа № 1-29/2007) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(№489-V від 19.12.2006р.), зокрема, пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 цього Закону, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(№ 2195 - IV від 18.11.2004р.), згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням того, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, а причинами пропущення строку звернення до адміністративного суду є те, що позивач дізналася про порушення її права з висвітлення у пресі подій, пов'язаних з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, які суд 1-ої інстанції обґрунтовано не визнав поважними, і на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України вважав за необхідне відмовити в частині вимог позивача, у зв'язку з пропущенням нею строку звернення до суду, однак помилково зазначив період з 01.01.2006 року по 08 липня 2007 року включно, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, так як вбачається з матеріалів справи зокрема з поштового штемпеля на конверті, позивач звернувся до суду 29.10.2009 року.
З урахуванням вищенаведеного дії відповідача в період з 29.10.2007 р. по 31.12.2007р. є протиправними, вчиненими не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.
На підставі вищевикладеного колегія судів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04грудня 2008 року слід скасувати, прийняти нову постанову, так як судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Відмовити ОСОБА_4 у поновленні строку звернення до суду.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з урахуванням щомісячної підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком з 29.10.2007 року до 31.12.2007 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст виготовлено 22.12.09 року.