Справа № 2-2186\2009р.
25 грудня 2009 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі головуючого - судді Кучерук І.Г.
з участю секретаря Новизинської Т.Б.
представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про поновлення на посаді комірника дільниці зберігання обладнання та відвантаження готової продукції цеха складського хазяйства комерційної дирекції ВАТ «ЗАлК», стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17.06.2009 року по день поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області, про що протягом 10 днів, з часу його оголошення, до Хортицького районного суду м. Запоріжжя подається заява про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Справа № 2-2186\2009р.
25 грудня 2009 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі головуючого - судді Кучерук І.Г.
з участю секретаря Новизинської Т.Б.
представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
31.07.2009 року Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вважає, що звільнення не законне з огляду на те, що її звільнили з посади яку вона не займала, іншу роботу їй н7іхто не пропонував, профспілковий комітет не дав згоди на її звільнення, при звільнені не враховані положення переважного права залишення на роботі. Просить суд поновити її на посаді комірника дільниці зберігання обладнання та відвантаження готової продукції цеха складського хазяйства комерційної дирекції ВАТ «ЗАлК», стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.06.2009 року по день поновлення на роботі, стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримала в повному обсязі, просить його задовольнити та пояснила суду, що її кандидатуру на звільнення не мали право розглядати яке першу так як працює з 1984 року, у своїй сім'ї вона являється годувальником бо чоловік пенсіонер, донька навчається та необхідно оплачувати навчання. Вважає, що в першу чергу необхідно було звільнити пенсіонерів. Її звільнення різко сказалося на її сім'ї та на здоров'ї, їй необхідні додаткові зусилля для поновлення втрачених життєвих зв'язків. Строк для звернення до суду пропустила у зв'язку з тим, що у неї була депресія, не хотіла нікого бачити та спілкуватися. На даний момент працює комірником на «Супертрансформаторі».
Представники відповідача проти позову заперечують в повному обсязі, посилаючись на те, що скорочення та звільнення позивача було проведено з дотриманням усіх норм чинного законодавства України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до наказу №840\к від 03.09.1984 року ОСОБА_3 була прийнята на роботу на підприємство відповідача(а.с.12).
Відповідно до копії наказу 2-147\К від 12.12.2008 року, ОСОБА_3 була за власною заявою переведена на посаду комірника(а.с.32).
Згідно до копії наказу №06\207 від 10.04.2009 року було скорочено 3 одиниці посад комірника готової продукції у зв'язку з скороченням штату та зниженням об'ємів випуску електролітичного алюмінію(а.с.34-35).
Відповідно до копії наказу 02-1360\К від 16.06.2009 року, ОСОБА_3 була звільнена з посади комірника готової продукції цеху складського хазяйства комерційної дирекції ВАТ «ЗАлК» з 17.06.2009 року у зв'язку з скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивачка була ознайомлена з наказом 17.06.2009 року, про що свідчить її підпис у наказі(а.с.5,45).
Повідомленням від 13.04.2009 року позивачеві було повідомлено, що вакансій відповідаючи її кваліфікації на підприємстві немає, з повідомленням позивачка ознайомлена під розпис 17.04.2009 року(а.с.6,36).
12.05.2009 року відповідач звертався до профспілкового комітету про надання згоди на звільнення позивача(а.с.7-10, 37-38).
Постановою профспілкового комітету від 27.05.2009 року, відмовлено у наданні згоди на звільнення позивача з мотивацією на ст.. 43 Конституції України, п. 5.4, 5.4.1., 5.4.2., 5.5., 5.5.1. колективного договору, не проведенням модернізації виробництва та ст. 42 КЗпП України(а.с.11, 39-43).
11.06.2009 року відповідач надіслав до профспілкового комітету заперечення на постанову від 27.05.2009 року, про відмову у наданні згоди на звільнення в цілому не тільки відносно позивача, у зв'язку з відсутністю обгрунтування відмови у згоді на звільнення (а.с.44).
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обгрунтування відмови у згоді на звільнення.
Згідно до виробничої характеристики позивача, вона не має досвіду по професії(а.с.46).
Відповідно до копії акту перевірки №08-02-089\1231 від 25.08.2009 року, територіальною державною інспекцією праці у Запорізькій області, було проведено перевірку підприємства відповідача з питання дотримання законодавства про працю, за зверненням ОСОБА_3 з приводу її незаконного звільнення. Відповідно до висновку, порушень законодавства про працю не встановлено(а.с.48-49).
Норма ст. 40 КЗпП України надає роботодавцю право на звільнення працівника в зв'язку із зміною в організації виробництва і праці, зокрема у разі скорочення штату, незалежно від наявності чи відсутності ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 не довела та не надала переконливих доказів які б свідчили про незаконність наказу про її звільнення.
Згідно до ст. 233, 234 КЗпП України працівник може звернутися до суду у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин строку суд може поновити строк.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» Встановлені статтями КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін.
Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд 31.07.2009 року, звільнення було проведено відповідно до наказу 02-1360\К від 16.06.2009 року, з яким позивачка була ознайомлена 17.06.2009 року. Таким чином вона пропустила передбачений законодавством строк для звернення до суду. Висунуті позивачкою причини пропуску вказаного строку, суд вважає не поважними та не знаходить достатніх правових підстав для його поновлення, у зв'язку з чим у позовних вимогах відмовляє.
Керуючись ст. 10, 11, 27, 31, 57, 58, 60, 61 ЦПК України, ст. 40, 233, 234 КЗпП України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про поновлення на посаді комірника дільниці зберігання обладнання та відвантаження готової продукції цеха складського хазяйства комерційної дирекції ВАТ «ЗАлК», стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17.06.2009 року по день поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області, про що протягом 10 днів, з часу його оголошення, до Хортицького районного суду м. Запоріжжя подається заява про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: