15 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 5017/2615/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючий, Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Директ Фінанс»,
представник заявника не скористався правом участі в судовому засіданні, повідомлений належним чином
боржник - Закрите акціонерне товариство «ХХІ Століття»,
ліквідатор - арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. прийняв участь у судовому засіданні особисто,
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВП-10»,
представник - Дідуренко С.В.,
за участі уповноважених осіб акціонерів Закритого акціонерного товариства «ХХІ Століття» Дідуренко С.В. та Пряхіна В.І.,
розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВП-10»
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017
у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Філінюк І.Г., Лашин В.В.
та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.05.2016
у складі судді Найфлейш В.Д.
за заявою ліквідатора Закритого акціонерного товариства «ХХІ Століття» арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про витребування майна із чужого незаконного володіння та про визнання недійсним свідоцтва про право власності
у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Фінанс» (далі - ТОВ «Директ Фінанс»)
до Закритого акціонерного товариства «ХХІ Століття» (далі - ЗАТ «ХХІ Століття»)
про визнання банкрутом.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, чинній після 19.01.2013).
Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції
1. 10.09.2012 ухвалою Господарського суду Одеської області за заявою ТОВ «Директ Фінанс» порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «ХХІ Століття».
2. 25.09.2012 ухвалою Господарського суду Одеської області визнано кредиторські вимоги ТОВ «Директ Фінанс» до ЗАТ «ХХІ Століття» у сумі 2 642 493, 16 грн, введено процедуру розпорядження майном ЗАТ «ХХІ Століття». Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Степанова Євгена Віталійовича.
3. 26.04.2013 ухвалою Господарського суду Одеської області затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
4. 06.11.2013 постановою Господарського суду Одеської області визнано ЗАТ «ХХІ Століття» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лісєєва Кирила Юрійовича. За положеннями абз. 3 ч.11 Розділу Х (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI правові наслідки введення ліквідаційної процедури щодо ЗАТ «ХХІ Століття» було визначено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI.
5. 26.06.2015 ухвалою Господарського суду Одеської області призначено ліквідатором ЗАТ «ХХІ Століття» у справі № 5017/2615/2012 арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.
Обґрунтування заяви.
6. 11.12.2015 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до суду з заявою про витребування майна з незаконного володіння та визнання недійсним свідоцтва про право власності, згідно якої заявник просив визнати недійсним свідоцтво № 37213755 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВП-10» (далі - ТОВ «ВВП-10») на цілісний майновий комплекс загальною площею 1 961, 1 кв.м за адресою: АДРЕСА_3, видане реєстраційною службою Одеського міського управляння юстиції Одеської області від 06.05.2015 року; скасувати запис № 9588086 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТОВ «ВВП-10» на цілісний майновий комплекс загальною площею 1 961, 1 кв.м за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 625748051101; визнати за ЗАТ «ХХІ Століття» право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 1 961, 1 кв.м за адресою: АДРЕСА_3; витребувати із незаконного володіння ТОВ «ВВП-10» вказаний вище цілісний майновий комплекс та зобов'язати ТОВ «ВВП-10» передати цей цілісний майновий комплекс ЗАТ «ХХІ Століття».
В обґрунтування своїх вимог ліквідатор банкрута посилається на належність спірного майна ЗАТ «ХХІ Століття», яке є правонаступником ЗАТ «Пересувна механізована колона № 6», на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 30.11.1993, акту приймання-передачі проданого майна від 29.03.1994.
При цьому ліквідатор зазначає, що заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 25.02.2015 по справі № 521/14694/14-ц встановлено укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до умов якого ОСОБА_11 сплатила 250 000 000 крб. і набула право власності на вказане майно; позов ОСОБА_12 до ЗАТ «ХХI» про визнання угоди дійсною та визнання права власності задоволено, визнано за ОСОБА_12 право власності на цілісний майновий комплекс «Одеська Пересувна Механізована Колона № 6 асоціації «Агропромстрой», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з усіма будівлями та спорудами, який знаходиться на земельній ділянці, площею 1, 5 га.
У подальшому ОСОБА_12 передала зазначений цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, до статутного капіталу ТОВ «ВВП-10» відповідно до акту від 29.04.2015 приймання-передачі майна як внесок у Статутний капітал цього товариства, та згідно змін до Статуту ТОВ «ВВП-10» від 30.04.2015.
07.05.2015 Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції в Одеській області було видано свідоцтво № 37213755 про право власності ТОВ «ВВП-10» на цілісний майновий комплекс загальною площею 1 961, 1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.11.2015 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, як особи, яка вважає, що прийнятим рішенням порушені її права, задоволено. Заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 25.02.2015 скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_12 до ЗАТ «ХХI століття» про визнання угоди дійсною та визнання права власності відмовлено, стягнуто з ОСОБА_12 на користь держави судовий збір у розмірі 1 827 грн.
За таких обставин, ліквідатор вважав, що спірний майновий комплекс знаходиться у ТОВ «ВВП-10» безпідставно і підлягає поверненню банкруту - ЗАТ «ХХI Століття» - з одночасним скасуванням свідоцтва № 37213755 від 07.05.2015, відповідного запису № 9588086 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та визнанням права власності банкрута на майно, оскільки це право оспорюється іншими особами.
Розгляд справи судами
7. 31.05.2016 ухвалою Господарського суду Одеської області, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017, заяву арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВП-10» на цілісний майновий комплекс загальною площею 1 961, 1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, від 07.05.2015 № 37213755, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції в Одеській області. Визнано за Закритим акціонерним товариством «ХХІ Століття» право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 1 961, 1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВП-10» цілісний майновий комплекс загальною площею 1 961, 1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з зобов'язанням передати його власнику - Закритому акціонерному товариству «ХХІ Століття». Припинено провадження у справі в частині заяви ліквідатора банкрута про скасування запису № 9588086 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВП-10» на цілісний майновий комплекс загальною площею 1 961, 1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
8. Рішення мотивовані тим, що, та зважаючи на відсутність договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 01.04.1994, розташованого на земельній ділянці площею 1, 5 га, укладеного між ОСОБА_11 та організацією орендарів Одеського малого підприємства «Пересувна механізована колона № 6» асоціації «Агропромстрой», а також відсутність ознак його виконання сторонами, суди дійшли висновку, що вказаний договір не є укладеним. Відповідно право власності на цей майновий комплекс належить ЗАТ «ХХІ Століття».
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. 30.10.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВП-10» подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.05.2016 у справі № 5017/2615/2012, в якій скаржник просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скарга мотивована тим, що судами в порушення норм процесуального права необґрунтовано відхилено клопотання про витребування доказів, а їх дослідження має значення для правильного вирішення справи.
Б. Відзив на касаційну скаргу.
У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Дарієнко В.Д., посилаючись на припинення банкрута - ЗАТ «ХХІ Століття», просив закрити касаційне провадження з розгляду касаційної скарги ТОВ «ВВП-10».
10. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
Стаття 6 Право на справедливий суд
1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру …
11. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції від 06.11.1991)
Стаття 38. Витребування доказів
Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, що перешкоджають його наданню;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;
4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Стаття 43. Оцінка доказів
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом...
Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
12. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
13. Верховний Суд вважає, що ті доводи, що їх наводило ТОВ «ВВП-10» при розгляді справи в судах першої і апеляційної інстанцій, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду першої та апеляційної інстанцій їх повного дослідження, надання їм оцінки і відображення у судових рішеннях.
14. Однак, відхилення клопотання ТОВ «ВВП-10» про витребування доказів в Одеської місцевої прокуратури № 3, а саме договору купівлі-продажу від 01.04.1994 та розрахункових документів від 04.04.1994 із посиланням на відсутність у процесуальному законодавстві процедури витребування матеріалів кримінального провадження при вирішенні господарського спору, є, на думку колегії суддів, передчасним, оскільки з'ясування належності спірного майнового комплексу є головним питанням, яке слід вирішити суду при розгляді даного спору, тобто судами першої та апеляційної інстанцій надано поверхневу оцінку доводам скаржника.
15. У рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується на тому, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984 та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як «явну помилку» (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (справа «Хамідов проти Росії»).
16. Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи, є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, прийняті з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
17. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції було порушено принцип повноти оцінки доказів та їх відображення у прийнятих судових рішеннях, якими вирішувався спір по суті, що вимагає направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
18. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, належним чином перевірити доводи ТОВ «ВВП-10» та вирішити спір відповідно до вимог закону.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 310, 315, 316 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВП-10» задовольнити.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.05.2016 у справі № 5017/2615/2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді В.В. Білоус
Л.Й. Катеринчук