Справа № 700/220/18
Провадження № 2/700/206/18
29 травня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/220/18 провадження №2/700/206/18 за позовом ОСОБА_1 до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01 квітня 2013 року в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області померла ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями в с. Ріпки Лисянського району по вул. Дружби (Петровського), 37 та присадибна земельна ділянка, площею 0,50 га. Вказане спадкове майно померла заповіла на його користь, згідно із заповітом від 21.08.2012 року, посвідченим секретарем Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Як спадкоємець за заповітом він фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із померлою у спадковому будинку, на даний час проживає та доглядає за будинковолодінням, користується присадибною земельною ділянкою. Звернувшись до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок. За таких обставин позивач змушений звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2
Позивач у судове засідання не з'явився, просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить винести рішення по суті позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши та дослiдивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов пiдлягає задоволенню із наступних пiдстав.
Матеріалами справи встановлено, що 01 квітня 2013 року в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області померла ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-СР № 318386 від 15.03.2018 року. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями в с. Ріпки Лисянського району по вул. Дружби, 37 та присадибна земельна ділянка, площею 0,50 га. За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений секретарем Ріпківської сільської ради 21.08.2012 року та зареєстрованого в реєстрі за № 30, згідно з яким дане спадкове майно заповіла ОСОБА_3, який змінив прізвище на «Обиюх», що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії І-СР № 005891 від 16.01.2015 року. Позивач як спадкоємець за заповітом бажає оформити спадщину, однак позбавлений такої можливості через відсутність документів на житловий будинок, хоча належним чином прийняв спадщину, оскільки проживав на момент смерті спадкодавця разом з ним.
Згідно з довідкою Ріпківської сільської ради Черкаської області від 23.03.2018 року № 186, за померлою ОСОБА_2 рахується житловий будинок з надвірними спорудами в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області по вул. Дружби (Петровського), 37, який розташований на земельній ділянці площею 0,50 га, яка належала померлій на праві користування. Правовстановлюючі документи на оформлення права власності на будинок не видавалися.
Як вбачається із довідки Ріпківської сільської ради від 23.03.2018 року № 187, після смерті ОСОБА_2 житловим будинком та присадибною земельною ділянкою користувався ОСОБА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1218, ч.1 ст.1225, ст.1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, беручи до уваги наявність у позивача дійсного заповіту, визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2, яка померла 01 квітня 2013 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1235, 1236, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями в с. Ріпки Лисянського району по вул. Дружби, 37, який залишився після смерті ОСОБА_2, яка померла 01.04.2013 року.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за заповітом право користування присадибною земельною ділянкою, площею 0,50 га. в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області по вул. Дружби, 37, яка залишилася після смерті ОСОБА_2, яка померла 01.04.2013 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя - Н.В. Бесараб