Справа № 699/304/18
Номер провадження № 2/699/347/18
24.05.2018 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Линдюка В.С.,
секретар судового засідання Сміян А.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з даним цивільним позовом у якому просить розірвати шлюб з відповідачем, який зареєстрований 11.08.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 82.
ОСОБА_3 вимоги мотивовані тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, тому за взаємною згодою сторони вирішили розлучитися. На даний час шлюб існує формально, а його збереження суперечить її інтересам. Також вказала, що спорів про поділ майна, визначення місця проживання та утримання дитини на даний час не виникає.
Позивач у підготовче засідання не з'явилася. Відповідно до раніше поданої заяви просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримала. Також вказала, що термін для примирення не потрібний, просила з відповідача на її користь не стягувати, після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище ОСОБА_2.
Відповідач у засідання не з'явився. Звернувся до суду із заявою, у якій просив розгляд справи провести у його відсутність. Також зазначив, що строк для примирення не потрібний, оскільки шлюб існує формально, проти задоволення позову не заперечував.
На підставі ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін у засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до змісту ч.ч. 3, 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у випадку визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову за результатами підготовчого провадження, в порядку, встановленому ст. 207 ЦПК України.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов'язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії 1-СР № 086576, виданого 11.08.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що у книзі реєстрації шлюбів у 2012 році зроблено актовий запис за № 82. Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_2.
Від даного шлюбу сторони мають одну спільну дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно свідоцтва про народження серія І-СР № 199299, виданого 09.01.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області, батьком ОСОБА_5 вказано ОСОБА_2, а матір'ю - ОСОБА_1.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України (далі - СК України), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї.
Згідно із ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до ст. 21 СК України шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі змістом ст. 24 СК України добровільність шлюбу є однією з його основних засад. Шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до змісту положень ст.ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено. Спору про поділ майна, а також місця проживання спільної дитини, сторони на момент розгляду даної справи не мають.
Позивач категорично налаштована на припинення даних шлюбних відносин, його збереження не відповідає її інтересам, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечував, що суд оцінює як його незацікавленість у збереженні шлюбу з позивачем.
За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як подружжя неможливе, а тому їх шлюб підлягає розірванню.
З урахуванням клопотання позивача, після розірвання шлюбу, суд залишає їй шлюбне прізвище ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-81, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354-355, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суд
ОСОБА_3 Олександрівни задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 11.08.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 82.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити шлюбне прізвище ОСОБА_1.
Шлюб вважається розірваним після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_6