Справа № 694/544/18 Провадження №1-кс/694/150/18
29.05.2018 року м.Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Звенигородка клопотання про встановлення граничних строків проведення розслідування в рамках кримінального провадження,-
На адресу Звенигородського районного суду Черкаської області 11.05.2018 року надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 ,яка представляє інтереси недієздатного ОСОБА_6 провстановлення граничних строків проведення розслідування в рамках кримінального провадження,в якій просить суд встановити граничний строк в два місяці для проведення розслідування в рамках кримінального провадження №12016250140001389 від 17.12.2016 року за ст.125 ч.1 КК України та кримінального провадження №12017250140001087 за ст.367 ч.1 КК України.
В судове засідання заявник не з'явилася, надіславши на адресу суду заяву в якій просить суд розглянути дане клопотання без її участі та участі ОСОБА_5 , клопотання підтримують та просять суд його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, оскільки чинним кримінально-процесуальним кодексом України не передбачено граничних строків досудового розслідування проваджень, у яких не було повідомлено жодній особі про підозру, а тому скарга не підлягає задоволенню, слідчим проводяться необхідні слідчі дії у межах повноважень.
Також прокурор Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про не здійснення фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч.6 ст.107 КПК він не заперечує проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
Фіксування технічними засобами розгляду клопотання не здійснювалось, оскільки відповідно до ч.1 ст.107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим.
Суд, заслухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Пунктом 18 ч.1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод чи інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відтак, законом передбачено як відомчий порядок розгляду і вирішення скарг учасників провадження, так і судовий порядок оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора в стадії досудового розслідування, який реалізується шляхом подання відповідних скарг до слідчого судді, основне призначення якого здійснювати контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження та інших осіб, права чи законні інтереси яких були порушені процесуальними діями та рішеннями слідчого.
Відповідно до глави 26 КПК України, до компетенції слідчих суддів під час досудового розслідування відноситься вирішення скарг на дії, рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора.
Компетенція слідчого судді у сенсі судового контролю за дотриманням процесуальних строків передбачена ст. 303 КПК України, яка містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження. Зазначені скарги розглядаються слідчим суддею в порядку та у строк, передбачені ст.ст. 304, 306 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, має право встановити процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Так, ст. 114 КПК України, на яку посилається заявник, як на підставу звернення до слідчого судді з клопотанням про встановлення процесуальних строків, не є тією нормою, яка регламентує порядок подання та розгляду такого клопотання, оскільки вказана норма передбачає лише право, а не обов'язок слідчого судді, суду встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження розумного строку прийняття процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії, а не проведення слідчих (розшукових) дій, передбачених главою 20 цього Кодексу, тобто слідчий суддя встановлює строки у прийнятих ним рішеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Згідно з ч. 6 ст. 28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ст.308 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду (ч.2 ст.308 КПК України).
Таким чином, при недотриманні слідчим чи прокурором розумних строків, зазначена бездіяльність може бути оскаржена виключно прокурору вищого рівня в порядку, передбаченому ст.308 КПК України, оскільки вирішення цих питань не відноситься до компетенції слідчого судді.
До того ж, норми діючого КПК України, які регламентують забезпечення судового контролю під час досудового розслідування, взагалі не передбачають вирішення слідчим суддею питання щодо встановлення процесуальних строків для проведення слідчих (розшукових) дій, для яких цим Кодексом не встановлені граничні строки.
Більш того, як прямо передбачено ч. 2 ст. 28 КПК України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, а слідчий суддя лише в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції.
Цією ж нормою (ч. 6) передбачено, що потерпілий має право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Як зазначалось вище, нормами глави 20 КПК України, не встановлені строки для проведення слідчих (розшукових) дій, тобто дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Разом з тим, як встановлено ст. 308 КПК України, у разі недотримання розумних строків під час досудового розслідування, потерпілий має право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим або прокурором.
Прокурор вищого рівня, відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КПК України, зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.
З матеріалів справи вбачається, що рішення про пред'явлення підозри конкретній особі не приймалося, фактично заявник скаржиться на бездіяльність слідчого під час досудового розслідування та від слідчого судді жадає спонукання органу досудового розслідування прийняти конкретні процесуальні рішення, які заявник вважає очевидними, по відношенню до визначених
ним осіб.
Проте, така дія слідчого судді суперечить вимогам закону та порушує принцип диспозитивності та неупередженості.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні даного клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.114,303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , яка представляє інтереси недієздатного ОСОБА_6 про встановлення граничних строків проведення розслідування в рамках кримінального провадження-відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до ст..309 ч.3 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженю не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_1