«29» травня 2018 року
м. Харків
справа № 2023/2-1331/11
провадження № 22-ц/790/3002/18
Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:
головуючого: Колтунової А.І.,
суддів: Котелевець А.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря: Щербань Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повторне виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 26 березня 2018 року (постановлену суддею Гетьман Л.В.),-
«25» серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ВГІРФО про виписку та виселення з незаконно зайнятого житлового будинку.
Заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 29 лютого 2012 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з будинку АДРЕСА_1. Зобов'язано сектор громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Купянського міського відділу головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у будинку № 18.
21 березня 2018 року ОСОБА_1 подано до суду першої інстанції заяву про постановлення ухвали про повторне виселення.
В обґрунтування заяви зазначив, що за заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 29 лютого 2012 року відкрито виконавче провадження, в рамках якого ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 примусово виселено з будинку № 18. 20 грудня 2012 року державним виконавцем органу державної виконавчої служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції ухвалено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Проте, станом на час подання до суду вказаної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають в будинку № 18, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та за зазначеною адресою повторно зареєстрували місце проживання.
Зважаючи на те, що повторне виселення осіб, відповідно до діючого законодавства, може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, яка повинна відповідати загальним вимогам до виконавчого документу, тобто містити в тому числі й ідентифікаційний номер (код) особи, яка підлягає виселенню, просив суд постановити ухвалу про повторне виселення з вищевказаного будинку № 18 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, витребувати у вказаних осіб копії довідок про присвоєння податковим органом ідентифікаційних номерів.
Ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 26 березня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повторне виселення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Є помилковими висновки суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження з підстави наявності судового рішення, що набрало законної сили та яким відмовлено у задоволенні аналогічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення з будинку. Проте, суд не взяв до уваги того факту, що вказаним судовим рішенням відмовлено у задоволенні позову з тієї підстави, що чинним законодавством передбачений інший порядок виселення осіб, що повторно вселилися в житлове приміщення. Зважаючи на що, ОСОБА_1 й було подано заяву про постановлення ухвали про повторне примусове виселення осіб. Подання такої заяви не передбачає відкриття нового судового провадження та ухвалення рішення по суті позовних вимог, а здійснюється в межах провадження, в якому прийняте рішення про виселення осіб. Також суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про один й той самий предмет спору та однакове коло відповідачів.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2018 року закінчено підготовку апеляційного розгляду даної цивільної справи, справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи на 29 травня 2018 року.
29 травня 2018 року ОСОБА_4 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що положення договору іпотеки не містять умови та порядок виселення іпотекодавця з наданого в іпотеку будинку у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки. Виселення ОСОБА_3 неможливе без виселення її малолітнього сина ОСОБА_7, 2013 року народження, який проживає разом з нею в будинку. При цьому малолітні діти не підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення. Суд провадження за позовом ОСОБА_1 до малолітнього ОСОБА_7 не відкривав, питання про його виселення не вирішував. Виселення ОСОБА_3 без виселення її малолітньої дитини з будинку буде суперечити правам цієї дитини. Також зазначила, що позивачем не надано доказів звернення до виконавчої служби з заявою про поновлення виконавчого провадження. Зважаючи на зазначене, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
29 травня 2018 року сторони в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.
Відмовляючи у відкритті провадження за поданою ОСОБА_1 заявою, суд першої інстанції виходив з наявності судового рішення, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Судом встановлено, підтверджується зібраними у справі доказами та не заперечується сторонами, що заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 29 лютого 2012 року по справі № 2-1331/2011, провадження № 2/2023/104/2012, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ВГІРФО, про виписку та виселення з незаконно зайнятого житлового будинку - задоволено. Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з будинку № 18, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 Зобов'язано сектор громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Купянського міського відділу головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вказаному будинку (а.с. 52). Вказане рішення набрало законної сили.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року по справі № 628/4067/16-ц, провадження № 2/628/138/17, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, треті особи - служба у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області, виконавчий комітет Куп'янської міської ради Харківської області, про визнання осіб такими, що втратили право проживання у вказаному вище будинку № 18 та виселення з нього - відмовлено. В обґрунтування рішення судом першої інстанції зазначено в тому числі на існуванні рішення суду про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Також судом зазначено, що згідно ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості відповідних позовних вимог, оскільки по відношенню до вказаних осіб законом передбачено інший порядок виселення.
21 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою, в якій просив постановити ухвалу про повторне виселення з вказаного вище житлового будинку № 18 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Як вбачається з вказаної заяви, її подано на підставі положень ч. 10 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 114-115).
Частиною 10 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення.
Оскаржуваною ухвалою від 26 березня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за вказаною заявою ОСОБА_1 від 21 березня 2018 року з посиланням на положення п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України (а.с. 129-130).
Між тим, як вбачається з заяви ОСОБА_1, він звернувся до суду не з повторними позовними вимогами до відповідачів, а з заявою про постановлення ухвали про повторне виселення відповідачів в порядку ч. 10 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, відсутні підстави розглядати вказану заяву ОСОБА_1 в якості позову, що пред'явлений до тих самих відповідачів, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи наведене, відсутні й підстави застосовувати до вказаної заяви положення п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, згідно якого суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин суд скасовує оскаржувану ухвалу та направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст.ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 26 березня 2018 року - скасувати, цивільну справу направити для продовження розгляду до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Постанову складено «29» травня 2018 року.
Головуючий суддя: Судді:А.І. Колтунова А.В. Котелевець Н.П. Пилипчук