Справа №10-21/07 Головуючий у І інстанції Сеник Р.П.
Категорія: запобіжний захід Доповідач Фідря О.М.
м. Луцьк 1 березня 2007 року
Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - Фідрі О.М.,
судців - Опейди В.О., Бешти Г.Б.,
з участю прокурора - ОСОБА_1,
підозрюваного - ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку апеляцію помічника Володимир-Волинського міжрайонного прокурора на постанову Володимир-Волинського міського суду від 13 лютого 2007 року, якою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дубровиця Рівненської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не судимого, відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, -
ВСТАНОВИЛА: Постановою Володимир-Волинського міського суду від 13 лютого 2007 року за поданням слідчого СВ Володимир-Волинського MB УМВС України у Волинській області, погодженим з прокурором, відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
У поданій апеляції помічник прокурора ставить питання про скасування постанови суду, посилаючись на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, що обрання запобіжного заходу більш м'якого, ніж позбавлення волі, може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Вислухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію з викладених у ній підстав, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які заперечили доводи апеляції, пояснення слідчого, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом і обирається лише за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належної поведінки та коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.
В матеріалах кримінальної справи та подання слідчого відсутні будь-які відомості, що вказують на існування факторів чи обставин, які можуть свідчити про те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може ухилятися від слідства й суду, перешкоджати встановленню об'єктивної істини у справі, продовжувати злочинну діяльність.
В судовому засіданні слідчий пояснив, що у кримінальній справі проведено всі слідчі дії і справа направлена в прокуратуру для затвердження обвинувального висновку. Також слідчий ствердив, що ОСОБА_2 з'являвся на його виклики, за місцем проживання характеризується позитивно, потерпіла претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має. А тому колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для обрання
2
щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Тяжкість злочину, у скоєнні якого обвинувачується особа, не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
ОСОБА_2 має постійне місце проживання, проживає з батьками, закінчує навчання і планує працевлаштуватись на шахту за спеціальністю, зобов'язується з'являтися на виклики суду, виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, тому у задоволенні апеляції слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 362, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію помічника Володимир-Волинського міжрайонного прокурора залишити без задоволення, а постанову Володимир-Волинського міського суду від 13 лютого 2007 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.