33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"23" травня 2018 р. Справа № 918/335/17
Суддя Марач В. В. при секретарі Ярощук О.П., розглянувши в матеріалах справи
за заявою ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" ( вул. Шкільна, 10а, с. Копиткове, Здолбунівський район, Рівненська область, 35720)
до боржника ОСОБА_1 господарства "Ім. Шевченка" (вул. Шкільна, 9, с. Копиткове, Здолбунівський район, Рівненська область, 35720)
про визнання банкрутом,
заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Шевченка,101, м. Молочанськ, Токмацький район, Запорізька область, 71716) про визнання кредитором
В судовому засіданні приймали участь:
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_3;
від боржника: ОСОБА_4;
від ліквідатора: ОСОБА_4, ОСОБА_5;
від кредитора (заявника): не з"явився.
Постановою господарського суду Рівненської області від 30.01.2018р. Фермерське господарство "Ім. Шевченка" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4
З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника визнаного банкрутом, здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ОСОБА_1 господарства "Ім. Шевченка" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.
11.04.2018р. на адресу суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі Заявник, ФОП ОСОБА_2І.) надійшла заява №9 від 22.02.2018р. з кредиторськими вимогами до боржника в сумі 7 895 007 грн..
Ухвалою суду від 16.04.2018 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 надано строк для усунення недоліків заяви про визнання кредитором боржника до 05.05.2018 року. Зобов"язано заявника до 05.05.2018 р. надати суду докази направлення заяви ліквідатору, боржнику з описом вкладення.
07.05.2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшли докази направлення заяви ліквідатору, боржнику з описом вкладення.
Ухвалою суду від 07.05.2018 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.
У судове засідання 23.05.2018 року ні фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ні його представник не з"явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр на відправку рекомендованої кореспонденції господарського суду Рівненської області від 08.05.2018 року (т.7 а.с. 78) та ОСОБА_3 із пошукової системи Укрпошти" про рух поштових відправлень (т.7 а.с. 79-80), де зазначено, що поштове відправлення (№3301309288220) вручено ОСОБА_2 11.05.2018 року особисто.
Відповідно до п.1 ч.2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що Заявник належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору та можливість здійснювати розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.
Господарський суд, заслухавши в судовому засіданні учасників провадження у справі, з"ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, встановив наступне.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Частиною 2 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у судовому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
11 квітня 2014 року до Господарського суду Рівненської області та ліквідатора із заявою про визнання грошових вимог до боржника звернувся кредитор фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з кредиторськими вимогами до боржника в сумі 7 895 007,00 грн..
Подану заяву мотивує наступним.
01.03.2009 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 господарством «ім. Шевченка» було укладено договір купівлі-продажу № 01/03/2009. На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_2 переказано грошові кошти на купівлю племінного молодняка (телиці) та нетелі Великої рогатої худоби (ВРХ) ОСОБА_1 господарству «Ім. Шевченка».
15.09.2011року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 господарством «ім. Шевченка» було укладено договір купівлі-продажу № 15/09/2011.
На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_2 переказано грошові кошти на купівлю племінного молодняка (телиці) та нетелі Великої рогатої худоби (ВРХ) ОСОБА_1 господарству «Ім. Шевченка».
18.01.2012 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 господарством «ім. Шевченка» було укладено договір купівлі-продажу № 18/01/2012.
На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_2 переказано грошові кошти на купівлю племінного молодняка (телиці) та нетелі Великої рогатої худоби (ВРХ) ОСОБА_1 господарству «Ім.Шевченка».
ФОП ОСОБА_2 заявляє, що заборгованість боржника перед ним за вказаний період стверджується актами звіряння взаємних розрахунків:
1. Акт звіряння взаємних розрахунків на 31.12.2009 року за період: 02 березня 2009 року-20 квітня 2009 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 господарством «Ім.Шевченка» на загальну суму заборгованості 524 507 грн..
2.Акт звіряння взаємних розрахунків на 31.12.2010 року за період: 02 березня 2009 року-20 квітня 2009 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 господарством «Ім.Шевченка» на загальну суму заборгованості 524 507 грн..
3.Акт звіряння взаємних розрахунків на 31.12.2011 року за період: 02 березня 2009 року- 27грудня 2011 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 господарством «Ім.Шевченка» на загальну суму заборгованості 1 369 507 грн..
4.Акт звіряння взаємних розрахунків на 31.12.2012 року за період: 02 березня 2009 року - 2 листопада 2012 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 господарством «Ім.Шевченка» на загальну суму заборгованості 6 384 507 грн..
5.Акт звіряння взаємних розрахунків на 31.12.2013 року за період: 02 березня 2009 року - 29 квітня 2013 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 господарством «Ім. Шевченка» на загальну суму заборгованості 7 895 007 гри..
1.Акт звіряння взаємних розрахунків на 31.12.2014 року за період березня 2009 року - 29 квітня 2013 року між ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 господарством «Ім.Шевченка» на загальну суму заборгованності 7 895 007 грн..
2.Акт звіряння взаємних розрахунків на 31.12.2015 року за період березня 2009 року - 29 квітня 2013 року між ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 господарством «Ім.Шевченка» на загальну суму заборгованості 7 895 007 грн..
3.Акт звіряння взаємних розрахунків на 31.12.2016 року за період березня 2009 року - 29 Квітня 2013 року між ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 господарством «Ім.Шевченка» на загальну суму заборгованості 7 895 007 грн.. * *
4.Акт звіряння взаємних розрахунків на 31.12.2017 року за період: березня 2009 року - 29 квітня 2013 року між ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 господарством «Ім.Шевченка» на загальну суму заборгованості 7 895 007 грн..
Таким чином заявник стверджує, що загальний розмір заборгованості боржника перед ним становить 7 895 007 грн.
Згідно повідомлення ліквідатора щодо розгляду заявлених вимог №01-34/811 від 18.05.2018 року вимоги кредитора фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника у сумі 7 895 007,00 грн. ліквідатор не визнає, пояснює це наступним.
Із заяви та доданих документів (копій Актів звірки) встановлено, що ФОП ОСОБА_2 у період з 02.03.2009 року по 29.04.2013 року перераховував кошти для банкрута у розмірі 7 895 007,00 грн., однак ФГ ім. Шевченка в особі керівника ОСОБА_6 за той же період часу не виконало взяті на себе зобов'язанн , при цьому жодних доказів про звернення до суду із позовом про стягнення або ж претензією до ФГ ім. Шевченка не додано, в т.ч. і доказів перерахування коштів для ФГ ім. Шевченка (копій платіжних доручень, проведених банком, копії банківських виписок, тощо). Під час провадження процедури розпорядження майном ГУ ДФС у Рівненській області долучило до матеріалів справи № 918/335/17 про банкрутство ФГ ім. Шевченка на вимогу суду відомості про банківській рахунки ФГ ім. Шевченка, серед яких були відомості про банківські рахунки ФГ ім. Шевченка. Із умов договорів, копії яких надано ФОП ОСОБА_2, що були укладені та підписані ФОП ОСОБА_2 та ФГ ім. Шевченка в особі керівника ОСОБА_6, 01.03.2009 року, 15.09.2011 року та 18.01.2012 року ОСОБА_6 в розділі Місцезнаходження та банківські реквізити сторін було зазначено банківський рахунок ФГ ім. Шевченка № 26002178176980 відкритий у ФПЗРУ АТ Банк «Фінанси та кредит» м.Рівне, МФО 333603. Однак із відомостей, наданих суду Головним управлінням ДФС у Рівненській області даний рахунок № 26002178176980 було відкрито лише 22.08.2013 року та взято на облік органами ДФС 22.08.2013 року, що свідчить про те, що сама господарська операція по перерахунку коштів не здійснювалась.
В судовому засіданні 23.05.2018 року ліквідатор заперечив проти визнання вимог ФОП ОСОБА_2 з підстав, викладених у відзиві.
Ініціюючий кредитор заперечив проти визнання вимог ФОП ОСОБА_2 з підстав необгрунтованості поданої заяви.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах як повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.
Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці. Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції. При виконанні розрахункової операції банк зобов'язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.
Відповідно до статті 68 цього ж Закону банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
У фінансових звітах кожного банку відображаються результати його діяльності за звітний період.
Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України, законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про поштовий зв'язок", цим Законом, іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів (стаття 2 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").
Відповідно до статті 17 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобів формування і обробки документів на переказ визначаються Національним банком України. Документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів та інших документів, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, можуть бути паперовими та електронними. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу проводиться шляхом:
1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа;
2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі;
3) подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу;
4) використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі;
5) подання обтяжувачем чи отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні;
6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання;
7) внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.
Відповідно до ст. 22 цього ж Закону ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів. Клієнт банку має право самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені цим Законом, для ініціювання переказу.
Тобто зазначеними нормами чітко визначено документи, які підтверджують ініціювання та здійснення переказу коштів від платника до їх одержувача.
Однак Позивачем, всупереч статтям 73,74 ГПК України, жодного з вищевказаних розрахункових документів на підтвердження ініціювання переказу коштів боржнику -ФГ "Ім. Шевченка" в сумі 7 895 007,00 грн. суду не надано. Самі ж Акти звіряння взаємних розрахунків, які надані заявником, не є первинними документами, які можуть свідчити про переказ коштів, так як не містять інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції.
Відтак, з огляду на вищезазначене, суд констатує, що заявником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не доведено належними та допустимими доказами перерахування боржнику грошових коштів у сумі 7 895 007,00 грн., зокрема на виконання договорів купівлі-продажу від 01.03.2009р. №01/03/2009, від 15.09.2011року № 15/09/2011, від 18.01.2012 року № 18/01/2012, а відтак і існування у боржника грошового зобов"язання перед ним у зазначеній сумі.
Керуючись ст. ст. 23, 38, 45, 93 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (вул. Шевченка,101, м. Молочанськ, Токмацький район, Запорізька область, 71716) в задоволенні заяви про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника в сумі 7 895 007,00 грн..
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі.
Повний текст ухвали складено та підписано 30 травня 2018 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .
Суддя Марач В.В.