ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.05.2018Справа № 910/2695/18
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення 10 966 грн 03 коп.
Представнки сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Жила М.І. - представник за довіреністю
06.03.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про стягнення невиплачених дивідендів за 2011 - 2014 роки у розмірі 6 984 грн 82 коп., 579 грн 73 коп. 3% річних та 3 401 грн 48 коп. інфляційних витрат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав належним чином зобов'язання з виплати позивачу, як акціонеру Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", дивідендів за 2011 - 2014 роки, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму невиплачених дивідендів у загальному розмірі 6 984 грн 82 коп., 579 грн 73 коп. 3% річних та 3 401 грн 48 коп. інфляційних витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.04.2018.
29.03.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.
30.03.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
16.04.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 19.04.2018 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.05.2018.
У судове засідання 17.05.2018 для розгляду справи по суті з'явилися ОСОБА_1 та представник відповідача та надали пояснення.
Представник позивача у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
У судовому засіданні 17.05.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
Рішеннями загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформленим протоколом № 22 від 10.10.2014, вирішено:
- затвердити прибуток: за 2011 рік у розмірі 2 181 892 000 грн 00 коп., за 2012 рік у розмірі 1 428 110 724 грн 00 коп.; за 2013 рік у розмірі 189 886 355 грн 00 грн.;
- затвердити наступний порядок розподілу прибутку: за 2011 рік - 2 181 612 957 грн 30 коп. направити на виплату дивідендів акціонерам; за 2012 рік - 1 427 836 668 грн 30 коп. направити на виплату дивідендів акціонерам; за 2013 рік - 189 799 785 грн 00 коп. направити на виплату акціонерам;
- встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів 20.10.2014;
- виплату дивідендів за 2011, 2012 та 2013 роки здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015.
Рішенням загальних зборів акціонерів відповідача, оформленим протоколом № 23 від 22.07.2015, вирішено:
- затвердити наступний розмір та порядок розподілу прибутку Товариства за 2014 рік: направити на виплату дивідендів акціонерами 100% або максимально наближений до 100%, але не менше ніж 99,9% розмір чистого прибутку Товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн.
- встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 03.08.2015;
- виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 по 03.10.2015.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 20.10.2014 позивач був власником 80 штук простих іменних акцій та станом на 03.08.2015 позивач був власником 80 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", що підтверджується наявними у матеріалах справи обмеженими виписками депозитарних установ про стан рахунку в цінних паперах. Так, відповідно до виписок про стан рахунку в цінних паперах, що були видані депозитарною установою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОК-2" від 07.11.2017 ОСОБА_1 станом на 20.10.2014 був власником 80 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" номінальною вартістю 0 грн 25 коп., та станом на 03.08.2015 власником 80 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" номінальною вартістю 0 грн 25 коп.
Оскільки відповідачем не було сплачено позивачу, як акціонеру Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", дивідендів за 2011-2014 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Частина 1 статті 152 Цивільного кодексу України визначає, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства", кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства", одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
З огляду на положення викладені вище, правовою підставою набуття майнових прав акціонера акціонерного товариства (у тому числі, права на отримання дивідендів) є набуття права на акції товариства.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Згідно з частиною 4 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
За умовами частини 2 статті 22 Закону України "Про депозитарну систему України" складення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України.
Частиною 9 статті 22 Закону України "Про депозитарну систему України" встановлено, що центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України складає реєстр власників іменних цінних паперів на підставі інформації, отриманої від депозитарних установ, Національного банку України та депозитаріїв-кореспондентів, яка формується ними відповідно до записів на рахунках у цінних паперах їх депонентів (клієнтів) станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією, та записів на рахунках у цінних паперах емітента, клірингової установи та Розрахункового центру станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією.
Як вбачається з реєстру власників іменних цінних паперів № 70397зв від 07.11.2014, складеного Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" станом на 20.10.2014 ОСОБА_1 в зазначеному реєстрі не обліковувався, з огляду на що в останнього відсутнє право на отримання частини прибутку акціонерного товариства - дивідендів за 2011-2013 роки. Таким чином, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 240 грн 48 коп. невиплачених дивідендів за 2011 - 2013 роки, та відповідно нарахованих 3 % річних у розмірі 453 грн 99 коп. та інфляційних втрат у розмірі 2 853 грн 36 коп. на суму заборгованості задоволенню не підлягають.
Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, станом на 03.08.2015 ОСОБА_1 був власником 80 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", що свідчить про існування у позивача права на отримання частини прибутку акціонерного товариства - дивідендів.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
Частиною 2 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Наявними у матеріалах справи рішеннями підтверджується затвердження загальними зборами акціонерів товариства прибутку за 2011 - 2014 роки, визначено його розподіл, розмір, порядок та строки виплати дивідендів акціонерам.
З урахуванням рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" загальна сума дивідендів за 2014 рік, на які має право позивач, складає 1 744 грн 34 коп. зі строком виплати до 03.10.2015.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, з прийняттям рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 22.07.2015, відповідач взяв на себе зобов'язання з виплати позивачеві дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2014 році, у визначених загальними зборами порядку та строки - з 03.08.2015 по 03.10.2015.
Частиною 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що для виплати дивідендів товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, перераховує дивіденди Центральному депозитарію цінних паперів на рахунок, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках для зарахування на рахунки депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів для їх подальшого переказу депозитарними установами на рахунки депонентів або сплати депонентам іншим способом, передбаченим договором, а також для їх подальшого переказу депозитаріями-кореспондентами особам, які мають права на отримання доходів та інших виплат відповідно до законодавства іншої країни.
Доводи відповідача про порушення позивачем строків звернення до товариства з заявою про виплату дивідендів, за висновками суду є безпідставними, оскільки строки, які встановлені рішенням загальних зборів, визначають період виплати дивідендів, а не період звернення акціонера з вимогою про таку виплату.
Крім того, норми Закону України "Про акціонерні товариства" не місять положень щодо обов'язку акціонера звертатись до товариства з вимогою про виплату дивідендів.
Не здійснення відповідачем виплати позивачу встановлених рішенням загальних зборів від 22.07.2015 дивідендів свідчить про порушення прав позивача як акціонера Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на отримання прибутку акціонерного товариства.
Згідно з пунктом 160.1 статті 160 Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Відповідно до пункту 168.1 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п. 167.5.2. Податкового кодексу України).
Крім того, пунктом 16-1 Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень, на виконання вищевказаних положень закону, відповідачем було сплачено 5% податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору із суми дивідендів за 2014 рік.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та доведенням факту невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо виплати позивачу дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства 2014 році, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню в розмірі 1 744 грн 34 коп. за вирахуванням позивачем 5 % податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору.
У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 125 грн 74 коп. 3 % річних та 548 грн 12 коп. інфляційних втрат за період прострочення з 04.10.2015 по 28.02.2018 невиплачених дивідендів за 2014 рік.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання грошового зобов'язання щодо виплати позивачу дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2014 році, вимоги позивача про стягнення з відповідача 125 грн 74 коп. 3 % річних та 548 грн 12 коп. інфляційних втрат за період прострочення з 04.10.2015 по 28.02.2018 невиплачених дивідендів за 2014 рік підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
При цьому, що стосується тверджень відповідача про безпідставність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки виплата дивідендів не є грошовим зобов'язанням, суд вважає такі твердження позивача необґрунтованими, оскільки грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Судом встановлено, що в силу положень статті 2, 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 41 Закону України "Про господарські товариства", статті 167 Господарського кодексу України, статті 152 Цивільного кодексу України та прийнятого відповідачем рішення про виплату акціонерам дивідендів у останнього виникло зобов'язання зі сплати на користь позивача грошових коштів - виплата дивідендів, а отже, зобов'язання відповідача зі сплати дивідендів є грошовим зобов'язанням.
Окрім того, відповідно до пункту 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" роз'яснено, що невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) заборгованість по виплаті дивідендів за 2014 рік у розмірі 1 744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн 34 коп., 125 (сто двадцять п'ять) грн 74 коп. 3 % річних, 548 (п'ятсот сорок вісім) грн 12 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 (тридцять шість) грн 27 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено: 30.05.2018
Суддя Н.Б.Плотницька