ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2018Справа № 910/4550/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО"
до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ"
про стягнення 10940,52 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" (відповідач) про стягнення 10940,52 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" на підставі договору № 4579765-02-10-01 добровільного страхування наземного транспорту від 03.10.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу DAF XF 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" позивач просить стягнути з останнього матеріальні збитки у сумі 10940,52 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4550/18, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
25.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги заперечив частково та зазначив, що до стягнення підлягає сума страхового відшкодування у розмірі 10600,93 грн. За доводами відповідача відшкодуванню не підлягають витрати на закупку інструментів, інвентарю та спецодягу в розмірі 339,59 грн. Також відповідачем зазначено про необхідність вирахування коефіцієнту фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.
27.04.2018 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.
04.05.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив суд поновити строк на подання відповіді на відзив та заперечив викладені у відзиві обставини.
Враховуючи те, що в ухвалі суду від 17.04.2018 суд встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив, а саме у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, але не пізніше ніж до 17.05.2018, то строк на подання відповіді на відзив позивачем не пропущений.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Відповідно до довідки №3017284417324460 про дорожньо-транспортну пригоду, 09.10.2017 в м. Києві на вул. Шевченко навпроти будинку №188, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля НОМЕР_2 з причіпом Schmitz Cargobull, державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіля НОМЕР_4.
Згідно із вказаною довідкою, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу DAF XF 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 пункту 10.3 Правил дорожнього руху України.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.11.2017 у справі №720/21692/17 встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору № 4579765-02-10-01 добровільного страхування наземного транспорту від 03.10.2017, укладеного з ОСОБА_2 (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом ЗАЗ Forza державний номерний знак НОМЕР_5 були застраховані у позивача (строк дії договору до 04.10.2018).
Згідно із калькуляцією №КА-004092 від 13.10.2017 та актом виконаних робіт №ЗА-0001112 від 31.10.2017 ремонтної організації ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" вартість ремонтних робіт становить 10940,52 грн.
Позивачем затверджено страховий акт №8970-02 від 18.10.2017 та додаток №1 до страхового акту, згідно із якими позивачем у зв'язку із настанням 09.10.2017 страхового випадку, вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 10940,52 грн.
На підставі страхового акту позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 10940,52 грн. (шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №24744 від 01.11.2017 на суму 900,00 грн. та №23248 від 18.10.2017 на суму 10040,52 грн.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом DAF XF 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" (відповідач у справі) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/359521, термін дії з 22.04.2017 по 21.04.2018 (згідно із відомостями з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом DAF XF 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1, була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 10940,52 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, у відповідності до умов договору № 4579765-02-10-01 добровільного страхування наземного транспорту від 03.10.2017, внаслідок настання 09.10.2017 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10940,52 грн. шляхом перерахування згідно із платіжними дорученнями №24744 від 01.11.2017 на суму 900,00 грн. та №23248 від 18.10.2017 на суму 10040,52 грн. на рахунок ремонтної організації.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом DAF XF 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1, водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу №АК/3595521 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля НОМЕР_4, внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно із п. 7.38, п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля НОМЕР_4, (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2015, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років, у зв'язку із чим, при визначені вартості відновлювального ремонту коефіцієнт фізичного зносу, згідно з п. 7.38 Методики, не визначається.
В пункті 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу. Доказів протилежного відповідачем не представлено. За таких обставин, при визначенні суми страхового відшкодування коефіцієнт фізичного зносу не підлягає вирахуванню.
З урахування наведеного, калькуляція №КА-004092 від 13.10.2017 та акт виконаних робіт №ЗА-0001112 від 31.10.2017 ремонтної організації ПрАТ "Українська автомобільна корпорація" є належними доказами вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4.
Водночас, відповідач не позбавлений був права у випадку непогодження із визначеною позивачем вартістю відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4, скласти власний звіт про оцінку вартості ремонту (відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
При цьому, судом прийнято до уваги, що згідно з актом виконаних робіт №ЗА-0001112 від 31.10.2017 до переліку ремонтних робіт включено роботи з мийки автомобіля (пункти 14, 15 акту) на суму 127,00 грн. разом з ПДВ, витрати на сито, рукавички та серветки (пункти 36, 37, 38, 60 акту) на суму 142,74 грн. разом з ПДВ, витрати на тару з кришкою (пункти 55, 57 акту) на суму 70,09 грн. разом з ПДВ, які не входять до суми страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки це суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до пункту 1.6. якої відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів.
Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин, тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин не повинні відшкодовуватись за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4, внаслідок шкоди, завданої у ДТП, становить 10600,69 грн. (10940,52 грн. - 339,83 грн.).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/359521 встановлено франшизу у розмірі 0,00 грн.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на вище наведене, до відшкодування підлягає сума страхового відшкодування у розмірі 10600,69 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє частково позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" суми страхового відшкодування у розмірі 10600,69 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" (04053, м. Київ, вулиця АРТЕМА, будинок 37-41; ідентифікаційний код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" (03680, м. Київ, вулиця КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 31; ідентифікаційний код 31650052) страхове відшкодування у розмірі 10600,69 грн. та судовий збір у розмірі 1707,27 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту рішення: 29.05.2018.
Суддя О.В. Гулевець