Провадження № 2/742/724/18
Єдиний унікальний № 742/1588/18
29 травня 2018 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді Павлова В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Тищенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 742/1588/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, заінтересована особа Територіальна громада с.Яблунівка в особі Яблунівської сільської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою №3 в будинку №2 по вул.Незалежності в с.Яблунівка, Прилуцького району Чернігівської області.
Свої вимоги мотивує тим, що є власником на праві приватної власності квартири №3, яка розташована за адресою вул. будинку № 2 по вул. Незалежності в с.Яблунівка, Прилуцького району Чернігівської області на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2008 року.
В вищезазначеній квартирі зареєстрований колишній чоловік дочки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак протягом останніх п'яти років в даній квартирі він не проживає, комунальні послуги не сплачує, хоча виплата на них нараховується.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право на користування належним житловим приміщенням, а саме квартирою №3 в будинку №2, по вул.Незалежності, с. Яблунівка, Прилуцький район,Чернігівська область та стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 17 травня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та відсутність представника, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі /а.с.24/.
Від заінтеесованої особи - територіальної громади с. Яблунівка в особі Яблунівської сільської ради 24.05.2018 року до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримують, заперечень не мають /а.с.19/.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не подав відзиву на позовну заяву і не повідомив про поважні причини неявки в судове засідання, хоча про дату, час і місце судового засідання, з огляду на ст.128 ЦПК України, був повідомлений належним чином,про належний виклик свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулося на адресу суду з відміткою про вручення судової повістки, а також
оголошення Прилуцького міськрайонного суду про виклик до суду від 18 травня 2018 року розміщеного на офіційному веб-сайті судової влади України в мережі Інтернет pr.cn.court.gov.va./а.с.17,20/.
У зв'язку з цим, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст.12,13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом на підставі достовірних доказів встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 21.10.2008 року на праві власності ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 /а.с. 7/.
Згідно з домовою книгою для прописки громадян, ОСОБА_2, 01.08.190 року народження прописаний в квартирі №АДРЕСА_2, /а.с.9/.
З акту про обстеження матеріально-побутових умов проживання гр. ОСОБА_1, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: квартира ІНФОРМАЦІЯ_2, але не проживає в квартирі з березня 2013 року /а.с.5/.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21345337 від 19.12.2008 року квартира № АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1, форма власності приватна (а.с. 6).
Відповідно до ст.ст.150, 156 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди; члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням; припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Положеннями ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які набрали чинності для України з 11 вересня 1997 року та є частиною національного законодавства відповідно до вимог ст.9 Конституції України, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст.319, 321 ЦК власник не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у цьому праві.
Положеннями частини 2 статті 405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без
поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Жодних домовленостей між позивачем та відповідачем стосовно порядку користування квартирою №3 в будинку № 2 по вулиці Незалежності,в с.Яблунівка, Прилуцького району, Чернігівської області під час розгляду справи не встановлено та сторонами процесу суд не повідомлено.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, а згідно наданих суду доказів без поважних причин в спірному домоволодінні не проживає протягом останніх п'яти років, доказів про наявність будь-якої домовленості права користування між сторонами суду не надано, а відтак, згідно ч.2 ст.405 ЦК України відповідача ОСОБА_2 слід визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою №3 в будинку № 2 по вулиці Незалежності,в с.Яблунівка, Прилуцького району, Чернігівської області.
Що стосується вимоги про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із зазначеною вище нормою склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.48 постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Однак в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про укладення договору про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг)
Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано лише квитанцію прибуткового касового ордера на суму 500,00 грн.
В порушення ч.3 ст. 137 ЦПК України позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом з здійсненням ним витрат, необхідних для надання
правничої допомоги, надано опис в якому зазначено загальну суму сплачених витрат з описом витрат часу на певну дію.
Таким чином, стороною позивача не надано доказів в обґрунтування заявленої суми отриманої правової допомоги, виходячи з чого суд не вбачає підстав для задоволення такої вимоги.
Судом також встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. /а.с.1/, який відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2
Керуючись ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 12, 13, 81, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою №3 в будинку № 2 по вулиці Незалежності,в с.Яблунівка, Прилуцького району, Чернігівської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Г. Павлов