29 травня 2018 року м. Київ
Унікальний номер справи № 757/75079/17-ц
Апеляційне провадження 22-ц/796/2873/2018
Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача: Махлай Л.Д.,
суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
при секретарі: Борисенко Д.В.
сторони
позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос»
відповідач Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
відповідач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, подану через представника Васіну Інну Олександрівну, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 січня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Литвинової І.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги Одеська філія Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ - Ресурси» про відшкодування матеріальних збитків,
у/н справи 757/75079/17-ц № а/п 22-ц/796/2873/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Литвинова І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
у грудні 2017 року ТОВ «Альбатрос» звернулося до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило стягнути зДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на свою користь 10 656 грн матеріальної шкоди та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві за рахунок коштів державного бюджету здійснити на свою користь таку виплату.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що в результаті незаконних дій та незаконно винесеної постанови державного виконавця, автомобіль марки «Ланос» був затриманий та поміщений на штрафмайданчик, де зберігався в період з 14.08.2016 року по 26.09.2017 року, що позбавило товариство можливості користуватися та розпоряджатися своїм транспортним засобом та завдало матеріальних збитків через незаконне утримання автомобіля на спеціалізованому майданчику тимчасового затримання автомобілів та мототранспорту № 6.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10.01.2018 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку на користь ТОВ «Альбатрос» 10 656 грн.
Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2018 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь спецфонду Державного бюджету суму судового збору у розмірі 1 600 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, через представника подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом не враховано, що рішення є обов'язковим до виконання, а виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Боржник ТОВ «Альбатрос» знав про відкриття виконавчого провадження, проте жодних дій на виконання рішення суду не вчинив та не надав інформації про місцезнаходження транспортних засобів. Позивач оскаржував постанову про відкриття виконавчого провадження та подав заяву про зупинення виконавчого провадження, а відтак був обізнаний про відкрите виконавче провадження.Всі процесуальні документи направлялись супровідними листами боржнику за адресою вказаною у виконавчому документі та витягу з ЄДРПОУ. Суд не взяв до уваги, що на момент винесення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2017 року про визнання постанови від 16.03.2016 року незаконною, державним виконавцем вже було закінчено виконавче провадження, та припинено чинність арештів та розшуку майна. Вважає, що дії державного виконавця відповідали вимогам Закону.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві підтримало апеляційну скаргуДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України і вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, позовна заява - залишенню без задоволення. Посилається на те, що Головне управління Казначейства не є стороною у спірних правовідносинах, не завдавало позивачу збитків, не може спростовувати або заперечувати обставини та аргументи, викладені у позовній заяві. Головне управління Казначейства є неналежним відповідачем у справі, в межах своєї компетенції воно здійснює виконання судових рішень, як і органи державної виконавчої служби. Відповідачем у даній справі має бути орган влади, який заподіяв збитки. У разі задоволення позовних вимог відповідний орган Казначейства за зверненням стягувача буде здійснювати безспірне списання бюджетних коштів згідно з Порядком № 845. Суд першої інстанції в резолютивній частині рішення визначив спосіб його виконання, який не відповідає порядку, встановленому чинним законодавством України, чим фактично унеможливив виконання рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Альбатрос» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість, доводи апеляційної скарги вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2017 року постанову державного виконавця було скасовано і дії державного виконавця визнані незаконними, арешт транспортного засобу, і перебування його на спеціальному майданчику також були незаконними.
Відзиву на апеляційну скаргу іншими учасниками справи подано не було.
У судовому засіданні представник апелянта Дармограй М.В. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі.
За вказаних обставин колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у відсутність інших учасників справи, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.
Судом першої інстанції встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ України на виконанні перебувало виконавче провадження № 48544528 з примусового виконання виконавчого листа № 522/1610/14-ц виданого Приморським районним судом м. Одеси 27.04.2014 року про стягнення солідарно з ОСОБА_8 та ТОВ «Альбатрос», на підставі договору поруки № 64/П-15-2, з ОСОБА_8 та ВАТ «Альбатрос», на підставі договору поруки № 64/П-15-1, з ОСОБА_8 та ТОВ «Юлія», на підставі договору поруки № 64/П-15-3, на користь ПАТ «Омега Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 275 153, 69 грн, яка складається із: заборгованості по кредиту - 2 000 000 доларів США, що еквівалентно 15 986 000 грн; заборгованості по процентам - 1 279 500 доларів США, що еквівалентно 10 227 043, 50 грн; заборгованості по комісії - 395 396, 19 грн; пені за несвоєчасну сплату платежів у розмірі 3 666 714 грн та стягнуто з ОСОБА_8, ТОВ «Юлія», ПАТ «Альбатрос», ТОВ «Альбатрос» на користь ПАТ «Омега Банк» суму сплаченого судового збору по 913, 50 грн з кожного.
25.08.2015 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржнику надано термін для самостійного виконання рішення суду, проте ТОВ «Альбатрос» жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду не вчинило.
Постановою головного державного виконавця від 16.03.2016 року було оголошено у розшук транспортний засіб позивача марки ЗАЗ та марки ГАЗ 3309.
Згідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, 14.08.2016 року о 23.00 год у м. Одеса інспектор патрульної служби МВС роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної служби МВС в м. Одеса Літвін В.В. здійснив огляд та тимчасове затримання транспортного засобу позивача марки ЗАЗ д.н. НОМЕР_1.
Постановою головного державного виконавця від 21.04.2017 року було закінчено виконавче провадження, якою одночасно припинено чинність арешту майна боржника згідно постанов про арешт коштів боржника від 22.09.2015 року, 16.03.2016 року, 26.05.2016 року, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.03.2017 року, припинено чинність постанови про розшук майна від 16.03.2016 року та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Відповідно до заяви про повернення транспортного засобу та розписки про отримання від 26.09.2017 року, з 14.08.2016 року затриманий автомобіль позивача зберігався на спецмайданчику Одеської філії ДП МВС України «Інформ - Ресурси» у справі Одеської філії ДП МВС України «Інформ - Ресурси», а 26.09.2017 року був повернутий власнику.
Згідно платіжного доручення № 1152 від 26.09.2017 року через Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» за зберігання затриманого автомобіля марки ЗАЗ (д.н. НОМЕР_1) на спеціальному майданчику позивачем сплачено на рахунок № 7 від 21.09.2017 року 10 656 грн.
Постановою головного державного виконавця від 10.02.2017 року було зупинено вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2017 року у справі № 522/1610/14-ц за заявою ТОВ «Інтер-Ензім» про визнання виконавчого листа, виданого 27.04.2015 року про стягнення коштів з боржника ТОВ «Альбатрос» таким, що не підлягає виконанню та постановою від 21.04.2017 року поновлено вчинення виконавчих дій.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2017 року у справі № 522/15418/16-ц скаргу ТОВ «Альбатрос» задоволено, визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України ОСОБА_10 з приводу ухвалення постанови від 16.03.2016 року про розшук майна боржника ТОВ «Альбатрос» та стягнення з боржника витрат пов'язаних з розшуком та скасовано постанову про розшук майна.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дій головного державного виконавця, які визнані незаконними, позивачу завдано шкоду, що виразилася в сплаті останнім коштів за безпідставне утримання належного йому автомобіля на спеціальному майданчику із стягненням з нього грошових коштів за зберігання автомобіля.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» в реакції чинній на час відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про розшук майна боржника, (далі Закону) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до ст. 25 цього Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
За матеріалами справи встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.11.2014 року позовні вимоги ПАТ «Омега Банк» до ОСОБА_8, ТОВ «Альбатрос», ТОВ «Юлія», ПАТ «Альбатрос» про стягнення заборгованості задоволено частково. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 04.11.2015 року це рішення змінено та стягнуто солідарно з ОСОБА_8 та ТОВ «Альбатрос», з ОСОБА_8 та ВАТ «Альбатрос», ОСОБА_8 та ТОВ «Юлія»на користь ПАТ «Омега Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 30 274 153,69 грн.
27.04.2015 року було видано виконавчий лист.
За заявою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Омега Банк» А.Ю. Караченцева постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.08.2015 року відкрито виконавче провадження та боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду у семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
У визначений строк рішення суду у добровільному порядку виконано не було.
Постановою державного виконавця від 22.09.2015 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ТОВ «Альбатрос».
ПАТ «Альбатрос» оскаржувало до суду постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, але ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.11.2017 року у задоволенні скарги відмовлено, оскільки будь - яких порушень в діях державного виконавця не встановлено.
26.05.2016 року державним виконавцем було направлено вимогу ТОВ «Альбатрос», у якій було зобов'язано боржника надати інформацію щодо належності товариству майна, за рахунок якого можливо виконати рішення суду.
Відповіді на запит ТОВ «Альбатрос» державному виконавцю не надано.
Державним виконавцем були зроблені запити до відповідних органів про належність боржнику рухомого та нерухомого майна. Згідно відповідей на банківських рахунках ТОВ «Альбатрос» знаходяться грошові кошти у розмірі 478,68 грн та 107,52 грн (а.с. 77, 102), що явно недостатньо для виконання рішення суду. Згідно інформації, наданої УДАІ ГУМВС України в Одеській області за ТОВ «Альбатрос» зареєстровані транспортні засоби: автомобіль марки Ланос н.з НОМЕР_1 та марки ГАЗ 3309 н.з. НОМЕР_2.
Постановою державного виконавця від 16.03.2016 року зазначені автомобілі оголошено в розшук.
Відтак висновки суду про відсутність у державного виконавця правових підстав для оголошення транспортних засобів, належних боржнику у розшук, не відповідають встановленим у справі обставинам. Боржник не вчинив будь - яких дій на виконання рішення суду у добровільному порядку, не надав відповіді на запит державного виконавця та не повідомив державного виконавця про місцезнаходження належних йому транспортних засобів, а тому державний виконавець з метою забезпечення виконання рішення суду за Законом України «Про виконавче провадження» мав право оголосити розшук автомобілів.
14.08.2016 року належний боржнику автомобіль марки Ланос н.з НОМЕР_1 було затримано та поміщено на спеціальний майданчик, про що складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Затримання транспортного засобу відбулося в межах виконавчого провадження та на час затримання виконавче провадження не було зупинено.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2017 року за заявою ТОВ «Інтер - Ензім» виконавчі листи, видані на виконання рішення суду визнані такими, що не підлягають виконанню.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.02.2016 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача з ПАТ «Омега Банк» на ТОВ «Компанія з управління активами «Скай кепітал менеджмент», а ухвалою цього ж суду від 10.11.2016 року замінено стягувача з ТОВ «Компанія з управління активами «Скай кепітал менеджмент» на ТОВ «Інтер - Ензім». Та саме за заявою стягувача виконавчі листи визнані такими, що не підлягають виконанню.
Постановою державного виконавця від 21.04.2017 року у зв'язку з тим, що виконавчі листи визнані такими, що не підлягають виконанню виконавче проваджене закінчене та припинена чинність арешту майна боржника.
26.09.2017 року за заявою боржника вилучений автомобіль марки Ланос н.з НОМЕР_1 був повернутий власнику.
Позивач не вказує про наявність у нього перешкод забрати належний йому автомобіль після припинення чинності арешту майна боржника, тобто з 21.04.2017 року по 26.09.2017 року.
Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
За приписами вказаних норм підставою для відшкодування шкоди у даній справі має бути неправомірність рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника, його розшук та тимчасове вилучення. Проте, за вищевказаних обставин неправомірності в діях державного виконавця не встановлено. Так, у період з 14.08.2016 року (час затримання транспортного засобу боржника) до 21.04.2017 року (дата постанови про закінчення виконавчого провадження та припинення арешту) автомобіль було вилучено та розміщено на спеціальному майданчику для тимчасового зберігання правомірно з метою виконання рішення суду. А у період з 21.04.2017 року по 26.09.2017 року автомобіль перебував на зберіганні на спеціальному майданчику, оскільки власник автомобіля з часу скасування арешту з майна не звертався із заявою про повернення автомобіля.
Посилання суду першої інстанції на преюдиційність рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2017 року, яким дії державного виконавця щодо розшуку майна боржника визнано незаконними та скасовано постанову про розшук майна боржника від 16.03.2016 року колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судом не враховано, що на час скасування судом постанови про розшук майна боржника вона вже була скасована державним виконавцем. Відтак суд скасував вже не діючу постанову державного виконавця. Визнаючи дії державного виконавця щодо винесення постанови про розшук майна боржника неправомірними суд послався на те, що нормами ЦК України не передбачена солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя. Проте на виконанні у державного виконавця перебував виконавчий лист, згідно з яким з боржника та поручителя ПАТ «Альбатрос» стягнуто у солідарному порядку заборгованість за кредитом у розмірі 30 274 153,69 грн за рішенням суду. Розглядаючи скаргу на дії державного виконавця суд не вправі змінювати рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист.
Крім того, при розгляді даної справи судом не враховані висновки, викладені в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 08.11.2017 року, згідно з якою дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника є правомірними. У даній постанові встановлено, що боржник ТОВ «Альбатрос» достовірно знало про відкриття виконавчого провадження, проте не вчинило будь - яких дій щодо добровільного виконання рішення суду. Відтак висновки суду про те, що державний виконавець не мав права виносити постанову про розшук майна боржника та саме його діями вчинена матеріальна шкода позивачу колегія суддів вважає помилковими.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 січня 2018 року скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги Одеська філія Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ - Ресурси» про відшкодування матеріальних збитків відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови виготовлений 29.05.2018 року.
Головуючий
Судді