24 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв'язку між Апеляційним судом міста Києва та Харківською установою виконання покарань (№27), апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року ОСОБА_5 повернуто його скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що підтримання та доказування обставин, викладених у скарзі, покладаються на особу, що подала скаргу, тому нею мають бути подані всі належні докази, а у своїй скарзі ОСОБА_5 зазначає, що 21.02.2018 року він звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, однак, до скарги він не додав будь-яких документів, які б давали змогу встановити предмет оскарження, а також зі скарги неможливо встановити чи подано її з дотриманням строку, визначеного законодавством, чи такий строк пропущено. Тому, скарга подана особою, яка не має права її подавати, що є підставою для повернення скарги, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та зобов'язати суд першої інстанції розглянути скаргу по суті.
Справа №11-сс/796/2781/2018 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6
Категорія: ст.ст. 303, 304 КПК України Доповідач ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що слідчий суддя, фактично не провівши жодного судового засідання, розглянув його скаргу по суті, що є незаконним, згідно вимог ст.ст. 7-9, 23 КПК України.
Крім того зазначає, що в тексті його скарги до суду чітко визначено суть спору (скарги) та описано у подробицях предмет оскарження. До того ж, з тексту скарги та супровідного листа випливає, що він тримається під вартою в Харківській установі виконання покарань №27, а тому позбавлений права робити копії будь-яких документів, але має право клопотати про їх витребування з різних організацій.
Таким чином, на думку апелянта, висновок суду про те, що скаргу подала особа, яка не мала права її подавати, є нелегітимним і не ґрунтується на законі.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що копію оскаржуваної ухвали він отримав лише 02.05.2018 року, про що свідчить його розписка, яка приєднана до матеріалів його особової справи та може бути витребувана судом самостійно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Зважаючи на те, що копію оскаржуваної ухвали, яка була постановлена без виклику осіб, ОСОБА_5 отримано 02 травня 2018 року, а апеляційна скарга ним подана через адміністрацію установи, в якій він тримається під вартою, 03 травня 2018 року, тобто протягом 5-ти днів з дня отримання копії судового рішення, то колегія суддів не вбачає підстав для вирішення питання поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження судового рішення, як про те ставиться питання в його апеляційній скарзі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може бути оскаржена заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
За приписами ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження за скаргою, ОСОБА_5 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 21.02.2018 року, в якій просив зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за вказаною заявою про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 375, ч. 1 ст. 396 КК України, та надати копію витягу із ЄРДР.
Приймаючи рішення про повернення скарги, слідчий суддя в ухвалі вказав, що до скарги ОСОБА_5 не додано будь-яких документів, які б давали змогу встановити предмет оскарження та її подачу з дотриманням строків, тобто доказів його звернення до Національного антикорупційного бюро України із заявою про злочин від 21.02.2018 року, а відтак, скарга на бездіяльність слідчого повертається, оскільки її подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Проте, на переконання колегії суддів, такі висновки слідчого судді є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам провадження.
Дійсно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України має перелік осіб, які вправі оскаржувати бездіяльність, в тому переліку зазначено і заявника, і потерпілого.
У скарзі ОСОБА_5 зазначив, що 21 лютого 2018 року ним до Національного антикорупційного бюро України було подано заяву про вчинене кримінальне правопорушення, однак, на час звернення до суду зі скаргою, його заява про кримінальне правопорушення, в порушення вимог ст. 214 КПК України, не була внесена до ЄРДР, як не надавався йому і витяг з ЄРДР.
Отже, за змістом скарги, ОСОБА_5 є перш за все заявником.
Тому, відповідно до положень ч. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, ОСОБА_5 , як заявник, не може бути визнаний особою, яка не має права подавати скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою, а відтак, слідчий суддя безпідставно прийняв рішення про повернення його скарги на бездіяльність слідчого.
Водночас і те, що ОСОБА_5 виклав своє право на подачу скарги у самій скарзі і не долучив до неї заяву, з якою він звертався до НАБУ, не може свідчити, що він не є особою, яка має право подавати скаргу, оскільки питання про те, чи подавалась заява про вчинене кримінальне правопорушення, а також чи була ця заява прийнята, зареєстрована, тощо є предметом розгляду скарги слідчим суддею по суті і не може впливати на рішення слідчого судді на стадії прийняття скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, колегія суддів, приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про незаконність ухвали слідчого судді, вважає, що ця ухвала має бути скасована.
Разом з тим, оскільки суд апеляційної інстанції, відповідно до повноважень, перевіряє лише законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді в частині повернення скарги, то матеріали провадження за скаргою ОСОБА_5 підлягають поверненню в суд першої інстанції для розгляду.
За вищевикладеним, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року, якою ОСОБА_5 повернуто його скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - скасувати, а матеріали провадження за скаргою направити в суд першої інстанції для розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3