провадження в апеляційній інстанції №22-ц/796/2164/2018
10 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:
судді - доповідача: Білич І.М.
суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.
при секретарі: Довгопола А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2017 року, постановлену під головуванням судді Дніпровського районного суду м.Києва Астахова О.О.
у цивільній справі № 755/11743/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леончук Ірина Аркадіївна про визнання договору дарування удаваним та переведення прав і обов'язків покупця,
У серпні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання договору дарування удаваним із застосування правил, що регулюють договір купівлі-продажу, переведення прав і обов'язків покупця, а саме на 19/100 частину квартири АДРЕСА_1.
Одночасно 07.08.2017 року позивачем була подана заява про забезпечення позову, а саме: накладення арешту на 19/100 частин квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 з метою, запобігання ймовірному відчуженню або передачі її в іпотеку, що в свою чергу може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.08.2017 заяву про забезпечення позову залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року дану ухвалу суду було скасовано, справу передано на новий розгляд до того ж суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року заяву позивача про забезпечення позову повернуто заявнику.
Не погоджуючись із ухвалою суду позивачем було подано апеляційну скаргу де ставилося питання про її скасування та ухвалення нового судового рішення про забезпечення позову по справі №755/11743/17-ц шляхом накладення арешту на спірні 19/100 частин квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування частини квартири від 06.09.2006 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Телегою Т.М. Та забороною ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження належної їй 19/100 частин спірної квартири, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, а також передавати спірне майно в іпотеку чи закладати під заставу.
Вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
03 квітня 2018 року апеляційним судом отримано відзив ОСОБА_4 на апеляційну скаргу, де вказувалось що ухвала суду першої інстанції прийнята без порушення норм процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін. Оскільки особа, що подала апеляційну скаргу не заявляючи позовних вимог до ОСОБА_4 просить накласти арешт на майно саме ОСОБА_4 Крім того, хоче вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину квартири відповідача у справі, розгляд якої закінчений. Вказане свідчить про зловживання правами позивача по даній справі.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України „ Про судоустрій і статус суддів ", апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Учасники справи, будучи повідомленими належним чином у встановленому порядку про розгляд справи в судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили ( а.с. 138 -141).
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволення з наступних підстав.
Суд першої інстанції повертаючи заяву про забезпечення позову виходив з того, що дану справу передано в провадження судді 26.12.2017 року. І тому відповідно до п.9 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Оскільки позивачем не зазначено пропозиції щодо зустрічного забезпечення, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогами п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику у відповідності до ч. 9 ст. 153 ЦПК.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову вже розглядалася як судом першої інстанції ( ухвала про відмову у задоволенні заяви) так і переглядалася Апеляційним судом міста Києва за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ( ухвала суду першої інстанції скасована, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції).
Передаючи питання про забезпечення позову на новий розгляд суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням того, що за своїм змістом забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, та повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів та інших осіб.
Зазначене свідчить про те, що після надходження справи до суду першої інстанції, заява про забезпечення позову не потребувала повторного перегляду її на відповідність дотримання заявником форми та змісту заяви нормам ЦПК України при її подачі до суду ( серпень 2017 року ) з урахуванням положень ЦПК України в редакції Закону № 2147 - У111 від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду про повернення заяви як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374,379, 383, 384, 387 ЦПК України, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України в редакції Закону № 2147-VII від 03 жовтня 2017 року, п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2017 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового постанови складено 23 травня 2018 року.
Суддя - доповідач:
Судді: