АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №33/796/1496/2018 Суддя 1 інстанції - Левицька Т.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
25 травня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2018 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.
Згідно постанови суду, 24 лютого 2018 року о 00 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Стеценка, 1, водій ОСОБА_3, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом «Mazda» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_3 відмовився у присутності двох свідків.
На постанову суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва по справі №761/7569/18 від 21 березня 2018 року, провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та вирішити питання про закриття провадження в справі щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП - у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
За доводами апелянта суддею суду першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та неповно досліджено обставини, які мають значення для вирішення справи.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначає, що згідно положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте суд першої інстанції розглянув справу у відсутності, особи, щодо якої складено адміністративний протокол.
Апелянт зазначає, що згідно оскаржуваної постанови судді, така постановлена суддею 21.03.2018 року, проте даних про належне та своєчасне повідомлення ОСОБА_3 на вказану дату матеріали справи не містять, розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 відбувся у його відсутності, що призвело до порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про гарантування кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи.
ОСОБА_3 стверджує, що суд належним чином не з'ясував обставини вчинення ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не перевірив в повному обсязі докази, їх достатність та допустимість на підтвердження його вини.
Також апелянт зазначає, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог закону, однак суд першої інстанції належно не з'ясував фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Наведені обставини потребували достовірного детального їх з'ясування, об'єктивної та належної оцінки, однак недотримання цього принципу - пріоритетності прав особи та формальний підхід призвів до передчасного висновку про наявність в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Крім цього ОСОБА_3 зазначає, що в порушення вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП суддя першої інстанції не навів опис обставин, які встановлено при розгляді справи, а обмежився констатацією змісту складеного щодо ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення, а тому, на думку апелянта, висновок суду не ґрунтується на зібраних матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яка до того ж розглянута з грубим порушенням вимог ст. 268 КУпАП, а сама постанова щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є не вмотивованою.
Апелянт вказує на те, що оскільки з дня вчинення правопорушення до дня фактичного розгляду даної справи в суді кінцевої інстанції мине більше трьох місяців, відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення на нього не може бути накладено, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Апелянт стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки його зупинили працівники поліції без поважної на те причини та було складено протокол про адміністративне правопорушення, копія якого була йому вручена, інших документів, актів йому не надавалось.
Крім цього зазначає, що від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння апелянт не відмовлявся, у протоколі висловив незгоду з підозрою поліцейського.
Також апелянт зазначає, що в протоколі не сформульовано, який саме огляд він має пройти на вимогу поліцейського (на стан алкогольного сп'яніння чи наркотичного) та у який спосіб (на місці із застосуванням спеціальних засобів чи в найближчому закладі охорони здоров'я).
ОСОБА_3 стверджує, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом його вини. Також апелянт вказує на те, що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_3 вказує на те, що суд першої інстанції не викликав і не допитав свідків в судовому засіданні, їх показання складені ними не власноручно, а на бланках, що позбавило свідків самостійно надати будь-які пояснення, у зв'язку з чим письмові пояснення свідків не можна вважати доказами.
Також апелянт зазначає, що письмово повідомив суд про те, що він зареєстрований та проживає за іншою адресою, а саме Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Тюльпанів, 79, та надав суду копію свого паспорту та витягу з місцем реєстрації, у зв'язку з цим, на думку ОСОБА_3, дана справа підсудна Виноградівському районному суду Закарпатської області. Крім цього зазначає, що направляв до Шевченківського районного суду клопотання про передачу матеріалів справи за територіальною підсудністю до Виноградівського районного суду Закарпатської області, оскільки він зареєстрований та проживає за іншою адресою, а саме Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Тюльпанів, 79, та надав суду копію свого паспорту та витягу з місцем реєстрації, однак, суддею Шевченківського районного суду дані клопотання не були взяті до уваги, чим порушено його процесуальні права та винесено оскаржувану постанову в першому судовому засіданні.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_3 подав заяву про відкликання своєї апеляційної скарги на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2018 року.
Вислухавши думку ОСОБА_3 та його захисника, перевівши матеріали справи, вважаю, що апеляційний розгляд справи підлягає закриттю з таких підстав.
Особа, яка подала апеляцію, під час розгляду справи в апеляційному суді має право відкликати апеляційну скаргу. В такому випадку при відмові апелянта від своїх апеляційних вимог і відсутності апеляційних скарг інших учасників процесу, апеляційним судом виноситься ухвала про закриття апеляційного розгляду справи.
Як убачається з матеріалів справи, апеляційні скарги від інших учасників судового процесу не надходили, а відклик апеляційної скарги ОСОБА_3 під час розгляду справи в апеляційному суді, є його правом. З огляду на наведене, апеляційний розгляд справи підлягає закриттю.
З огляду на наведене та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Закрити апеляційний розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_3у зв'язку з відкликом ОСОБА_3 апеляційної скарги на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2018 року, справу - повернути до Шевченківського районного суду м. Києва.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Л.І.Кепкал