Ухвала
Іменем України
18 травня 2018 року
м. Київ
справа № 161/17218/17
провадження № 61-15803ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 06 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до старшого слідчого в органах внутрішніх справ слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області майора міліції Федорчука Віктора Миколайовича про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до старшого слідчого в ОВС слідчого управління УМВС України у Волинській області майора міліції Федорчука В. М. про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 06 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2017 року, ухвалу апеляційного суду Волинської області від 06 березня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом було проігноровано клопотання заявника про призначення йому як ув'язненому безкоштовної правової допомоги, чим порушено його конституційні права та гарантії на правовий захист та не задоволено клопотання про відвід судді.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2017 року слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України предметом касаційного оскарження може бути рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.
Згідно пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що справа по суті апеляційним судом не переглядалася, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_4 на вказане судове рішення визнана неподаною та повернута заявнику, у відкритті касаційного провадження слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 06 березня 2018 року слід відмовити з огляду на наступне.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав в своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 18 січня 2018 року звільнено ОСОБА_4 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, у зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам статті 355, пунктам 1, 7, 8 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України.
У лютому 2018 року ОСОБА_4 подав до суду апеляційної інстанції заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, також просив зобов'язати Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги м. Києва забезпечити його право ув'язненого на надання правової допомоги та заявив відвід судді Киці С. І.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 08 лютого 2018 року клопотання задоволено частково. Продовжено ОСОБА_4 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня вручення копії ухвали. В іншій частині клопотання відмовлено. Роз'яснено заявнику, що надання безоплатної правової допомоги передбачено Законом України «Про безоплатну правову допомогу», згідно з положеннями якого позивач вправі самостійно звернутися із відповідною заявою до належних органів для надання такої допомоги. Нормами цивільного процесуального законодавства не передбачено обов'язку суду забезпечувати надання безоплатної правової допомоги особам при розгляді цивільних справ.
Ухвалою судді апеляційного суду Волинської області Грушицького А. І. від 09 лютого 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Киці С. І. відмовлено.
Копію ухвали про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_4 отримав 16 лютого 2018 року.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 06 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником у встановлений строк не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 185 ЦПК України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Апеляційний суд, визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2017 року, правильно виходив із того, що ОСОБА_4 у визначений судом строк не усунув недоліків апеляційної скарги.
Посилання заявника на те, що судом було проігноровано його клопотання про призначення йому як ув'язненому безкоштовної правової допомоги є безпідставним, оскільки таке клопотання відхилено ухвалою апеляційного суду Волинської області від 08 лютого 2018 року із належним мотивуванням підстав відхилення та роз'ясненням права самостійно звернутися із відповідною заявою для надання такої допомоги.
Заявлений ОСОБА_4 відвід судді Киці С. І. було розглянуто у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України та пунктом 15.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, тому доводи касаційної скарги у цій частині є необґрунтованими.
Таким чином, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
З огляду на викладене, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга на оскаржуване судове рішення є необґрунтованою.
Керуючись пунктами 1, 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до старшого слідчого в ОВС слідчого управління УМВС України у Волинській області майора міліції Федорчука Віктора Миколайовича про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 06 березня 2018 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
А.О. Лесько
С.Ю. Мартєв