"24" грудня 2009 р. Справа № 25/81-09-3405
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання - О.О. Соломахіній
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1
від відповідача -О. В. Бєлих
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства „Корал”
на рішення господарського суду Одеської області від 9.11. 2009р.
у справі № 25/81-09-3405
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Приватного підприємства „Корал”
про стягнення 7718.65грн.
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 8.07.2009р. звернувся з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Корал” на підставі ч.3 ст.390 ЦК України витрати на утримання майна останнього в загальній сумі 10269.69грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником цілісного майнового комплексу бази відпочинку „Корал”, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій він здійснює свою підприємницьку діяльність. Згідно рішення Б-Дністровського районного суду Одеської області від 16.04.07р. у справі № 2-3379 за ПП „Корал” визнано право власності на другий поверх спального корпусу літ. „А” розміром 7,27 х 6,15м., на спальний корпус літ. „Б” розміром 19, 96 х 10,15м. та вбиральню-душову літ. „В” розміром 4,58 х 6,93м. Позивач з 29.08.07р. утримував, здійснював рахунки, приводив до ладу та здійснював охорону усього майна, в т.ч. на яке право власності було визнано за відповідачем. За період з 10 травня по 14 серпня 2008р. за охорону об'єкту позивач сплатив 27000.00грн. В літній період 2008 року оплатив за водопостачання 3530.00грн., за електроенергію -279.07грн., тобто загальна сума витрат склала 30809.07грн. Оскільки нерухомі об'єкти відповідача складають третину всього майна, позивач визначив суму, яка підлягає стягненню з останнього у розмірі 10269.69грн. (а.с.2-3т.1).
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач послався на відсутність у позивача права вимоги, вважає, що витрати на утримання майна, а також доводи останнього про те, що нерухомі об'єкти, які належать ПП „Корал”, складають третину всього майна бази відпочинку „Корал” не підтверджені належними доказами (а.с.21-22 т.1).
3.09.2009р. позивачем подана заява про збільшення позовних вимог на 8055.68грн., додатково просив стягнути з відповідача за електроенергію в літній період часу 2008р. -1049.08грн.; за водопостачання в період з 15.05.08р. -1.07.08р. -300.00грн.; за дератизацію будівель та споруд і дезінсекцію в приміщеннях бази відпочинку -895.30грн.; за поліпшення майна бази відпочинку, а саме: покраска будівель та споруд, поклейка шпалери, заміна розеток, кабелю, лампочок та інше -5811.30грн. (62-63 т.1).
У подальшому позивач двічі заявляв клопотання про уточнення позовних вимог, в яких зазначив, що загальна площа всіх будівель та споруд бази відпочинку „Корал” складає 1600.95кв.м. Загальна площа будівель, право власності на які визнано за ПП „Корал”, складає 224.85кв.м., що становить 14,04%. Сума всіх витрат позивача на утримання майна бази відпочинку складає 54976.11грн., тому з відповідача підлягає стягненню 7718.65грн. (54976.11 х 14.04%) -а.с.134 т.1, 9-10 т.2.
Уточнені позовні вимоги не визнані відповідачем з тих підстав, що позивач у вересні 2007р. захопив базу відпочинку „Корал” де знаходився до 1.06.2009р., у зв'язку з чим ПП „Корал” було позбавлено можливості користуватися земельною ділянкою, будівлями та спорудами, які на ній розташовані. Витрати заявлені до стягнення не підтверджені належними доказами. Посилання на ст.390 ЦК України в обґрунтування позовних вимог є безпідставним, оскільки зазначена норма регулює питання щодо розрахунків при витребуванні майна з чужого незаконного володіння (а.с.108-110 т.1, а.с.12-14 т.2).
Рішенням господарського суду Одеської області від 9.11.2009р. (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 4161.94грн. основного боргу, 41.61грн. держмита та 167.27грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги в сумі 4161.94грн., у т.ч. за охорону майна бази відпочинку „Корал” 3785.40грн., за дератизацію та дезінсекцію в приміщеннях бази в сумі 376.54грн.. є обґрунтованими, документально доведеними (а.с.74-80 т.2 ).
Не погодившись із рішенням суду, ПП „Корал” 17.11.2009р. звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач послався на безпідставність доводів скаржника, просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріли справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.08.07р. по справі № 2-5743 затверджена мирова угода, за якою Селянське (фермерське) господарство „Сніжана” передало ОСОБА_3 цілісний майновий комплекс бази відпочинку „Корал”, розташований на земельній ділянці 6659кв.м. у районі АДРЕСА_1 (а.с.78-79 т.1).
На підставі мирової угоди та вищевказаної ухвали суду Комунальним підприємством „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” 21.01.08р.зареєструвало за ОСОБА_3 право власності на будівлі і споруди бази відпочинку „Корал” за адресою: АДРЕСА_1 (ас.80 т.1).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.07.08р. по справі № 2-5743 ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 29.08.07р. скасована (а.с.95-96 т.1).
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.05.09р. по справі № 2а-655/2009, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.07.09р., зобов'язано КП „Б-Дністровське БТІ” скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на будівлі та споруди бази відпочинку „Корал” за ОСОБА_3 (а.с.33-35 т.2).
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.01.2008р. по справі № 6/343-07-8988 за ПП „Корал” визнано право власності на самовільно збудовані: другий поверх спального корпусу літ. „А” розміром 7,27 х 6,15м.; на спальний корпус літ. „Б” розміром 19, 96 х 10,15м.; вбиральню-душову літ. „В” розміром 4,58 х 6,93м., що розташовані на території бази відпочинку „Корал” у АДРЕСА_1 (а.с.55-56 т.1).
На підставі цього рішення суду Комунальним підприємством „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” 12.03.08р. зареєстровано за ПП „Корал” право власності на будівлі і споруди бази відпочинку „Корал” за адресою: Одеська область, смт. Затока, м. Білгород- Дністровський (а.с.57 т.1).
Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.08р. по справі № 6/343-07-8988 рішення господарського суду Одеської області від 16.01.2008р. скасовано (а.с.117-121 т.2).
При вирішенні спору судом першої інстанції встановлено, що державна реєстрація права власності на будівлі і споруди бази відпочинку „Корал” зареєстровані за ОСОБА_3 та ПП „Корал” скасована не була.
Громадянин ОСОБА_3 24.10.2007р. зареєстрований Виконкомом Б.-Дністровської міськради як фізична особа-підприємець, про що видано відповідне свідоцтво за № НОМЕР_1 (а.с.84 т.1).
Як вбачається з позовної заяви та уточнень до неї ФОП ОСОБА_3 з 29.08.07р. здійснював підприємницьку діяльність на базі відпочинку „Корал”, утримував майно, у т.ч. яке належить відповідачу, тому, на його думку, відповідно до ч.3,4 ст.390 ЦК України має право на відшкодування здійснених ним витрат, а саме:
- за охорону об'єкту з 10.05.08р. -14.08.08р. в сумі 27000.00грн.;
- за водопостачання в літній період 2008 року в сумі 4430.00грн.;
- за електроенергію в літній період 2008 року в сумі 3426.31грн.;
- за дератизацію та дезінсекцію приміщень в сумі 2685.79грн.;
- за поліпшення майна в сумі 17434.00грн.
Загальна сума означених витрат склала 54976.10грн. Частку майна ПП „Корал” у всьому нерухомому майні позивач визначив у співвідношенні загальної площі бази відпочинку - 1600.95кв.м. до площі будівель та споруд, які належать відповідачу -224.85кв.м., що склало 14,04% (224.85 х100:1600.95).
Таким чином, за розрахунком позивача сума на утримання майна відповідача становить 7718.65грн. (5476.10 х 14,04%) -а.с.2-3,62-63, 134 т.1, а.с.9-10 т.2 ).
Між тим, Б-Дністровським БТІ станом на 22.02.07р. виготовлені технічні паспорти лише: на двоповерховий спальний корпус літ. „А” загальною площею 63,0кв.м., у т.ч. по І поверху -28,7кв.м., по ІІ поверху -34,3кв.м.(а.с.15-18 т.2); на двоповерховий спальний корпус літ. „Б” загальною площею 148,4кв.м. (а.с.20-24 т.2); на вбиральню-душову літ. „В” загальною площею 31,74кв.м. (а.с.25-27 т.2). Тобто згідно даних БТІ, частка ПП „Корал” у майні бази відпочинку складає 214,44 кв.м. (ІІ поверх літ. „А”, літ. „Б”, літ. „В”). На інші будівлі та споруди бази відпочинку „Корал” технічні паспорти відсутні.
В обґрунтування витрат за охорону об'єкту з 10.05.08р. по 14.08.08р. позивач надав квитанції до прибуткових касових ордерів № 23 від 16.07.07.08р. на суму 7000.00грн., № 25 від 8.08.08р. на суму 20000.00грн., які свідчать про прийняття від ОСОБА_3 товариством „Патріот” зазначених коштів. В цих ордерах вказано за послуги охорони за договором № 54/А з 10.05.08 по 31.05.08р. в сумі 7000.00грн., за VI.08р. -10500.00грн., за VII.08р. -6500.00грн., за 1.08.08 -14.08.08р. -3000.00грн. (а.с.10 т.1). Відповідно до договору 54/А від 17.04.08р.про надання охоронних послуг, укладеному між ТОВ „Патріот” та фізичною особою ОСОБА_3, оплата виконаних робіт складає 5000.00грн. в місяць без ПДВ. Додаткові послуги оплачуються на підставі акта виконаних робіт та виставленого рахунку (а.с.82-83 т.1). Таким чином, оплата за період 10.05. -31.05.08р. в сумі 7000.00грн ., за червень 2008р. - 10500.00грн., за липень 2008р. - 6500.00грн . не відповідає умовам договору, докази про надання додаткових послуг відсутні.
В обґрунтування витрат за водопостачання позивач надав квитанції до прибуткових касових ордерів № 56 від 17.07.07.08р. на суму 430.00грн., № 114 від 14.08.08р. на суму 11900.00грн., № 127 від 19.08.07.08р. на суму 1910.00грн., № 34 від 8.07.08р. на суму 900.00грн., які свідчать про прийняття суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 від бази відпочинку „Корал”, а не від ОСОБА_3 грошових коштів. В цих квитанціях вказано оплата за воду по 15.07.08р., з 15.07.08 -30.07.08р., з 1 -15.08.08р., з 15.05 -1.07.08р. (а.с.11,66 т.1). Договір про надання послуг з водопостачання, первинні бухгалтерські документи, які б містили відомості про господарські операції та підтверджували б їх здійснення відсутні.
В обґрунтування витрат за електроенергію позивач надав рахунки № 682/П від 27.08.08р. на суму 279.07грн.; 682/І від 4.08.08р. на суму 34.64грн; № 682/П від 4.08.08р. на суму 1836.00грн; № 682/І від 28.05.08р. на суму 713.80грн.; № 682/П від 10.06.08р. на суму 562.80грн, які виставлялись Б.Дністровським РЕМ ВАТ „Одесаобленерго” не ОСОБА_3, а приватному підприємству „Корал”. В наданих фіскальних чеках платника не зазначено, ці чеки свідчать лише про оплату вказаних рахунків (а.с. 11,64, 65 т.1).
В обґрунтування витрат за дератизацію та дезінсекцію позивач надав договір № 388 від 26.06.08р. про надання платних послуг, укладений між Б.-Дністровською міською СЕС та СПД ОСОБА_3; замовлення № 388 від 26.06.08р.; рахунок № 364 від 26.06.08р. на суму 2659.20грн., квитанцію № 137 від 26.06.08р. про сплату 2659.20грн. та комісії банку 26.59грн.; акти виконаних робіт за червень та серпень 2008р. (а.с.67-70 т.1). Із зазначених документів вбачається, що в червні 2008р. проводилась дезінсекція в приміщеннях бази відпочинку „ Корал” площею 800кв.м., в серпні 2008р. -дератизація в будівлях і спорудах бази відпочинку площею також 800кв.м.. Однак ці документи не підтверджують виконання означених робіт саме в приміщеннях, будівлях та спорудах, які належать відповідачу.
В обґрунтування витрат на поліпшення майна бази відпочинку позивач надав товарний чек № 37 від 16.05.08р. на суму 8259.00грн., виданий фізичною особою -підприємцем ОСОБА_7 та товарний чек б/н від 14.05.08р. на суму 9175.00грн.,виданий приватним підприємцем ОСОБА_8 (а.с.66 т.1), які свідчать лише про відпуск товарів, але кому і хто сплатив за нього кошти в них не зазначено.Відсутні докази які б підтверджували використання цих товарів на поліпшення майна, що належить відповідачу.
Підставою для стягнення витрат позивач зазначив ч.3, 4 ст.390 ЦК України, якими передбачено, що добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів. Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійсненні ним поліпшення майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.
Щодо застосування вищевказаної законодавчої норми судова колегія зазначає наступне.
Перебування речі у незаконному володінні дає можливість незаконному володільцю одержувати доходи від неї, але в той же час може вимагати і витрат на утримання речі або її збереження. Тому при поверненні речей з незаконного володіння між незаконним володільцем речі і власником повинні бути проведені розрахунки відповідно до правил ст.390 ЦК України „Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння”. Ця стаття може застосовуватись тільки у випадках, коли підставою витребування речі є ст.387 ЦК України „Права власника на витребування майна із чужого незаконного володіння”, а такі вимоги у даній справі не заявлялись.
Більш того, саме позивач не надав можливості ПП „Корал” користуватися належним йому майном бази відпочинку, що змусило останнього звернутися за судовим захистом свого права і заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 8.05.09р. по справі № 2-3456/2009 зобов'язано ОСОБА_3:1) усунути перешкоди у користуванні ПП „Корал” земельною ділянкою площею 0,5435га за адресою: АДРЕСА_1, яка надана для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Корал”, згідно договору оренди земельної ділянки від 16.07.04р., укладеному між Затоківською селищною радою та ПП „Корал”, шляхом звільнення вищевказаної самовільно зайнятої ОСОБА_3 земельної ділянки; 2)усунути перешкоди у користуванні ПП „Корал” будівлями і спорудами, які належать останньому, а саме: другим поверхом спального корпусу літ. „А”, спальним корпусом літ. „Б”, вбиральною-душовою літ. „В”, які розташовані на території бази відпочинку „Корал” за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення ОСОБА_3 вищевказаних самовільно зайнятих будівель і споруд (а.с.51-52 т.1).
Зазначене рішення виконано Відділом ДВС Б.-Дністровського міськрайуправління юстиції, про що свідчать відповідні постанови виконавчої служби від 1.06.09р. (а.с.53-54 т.1).
З огляду на наведене, підстави для задоволення позову відсутні.
Вищевикладене не було враховано судом першої інстанції при вирішенні спору, що призвело до прийняття неправильного рішення і є підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 9.11.2009р. у справі № 25/81-09-3405 скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на користь Приватного підприємства „Корал” витрати по держмиту в сумі 51.00грн. за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідній наказ.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук