Справа: № 22-а-34378/08 Головуючий у 1-й інстанції: Аліменко В.О.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"19" листопада 2009 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Горбань Т.І., Василенка Я.М.,
при секретарі: Іващенко О.Р.,
розглянувши апеляційну скаргу відповідача -Селянського (фермерського) господарства «Обрій»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року у справі за позовом Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі до Селянського (фермерського) господарства «Обрій»про стягнення недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове пенсійне страхування,-
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства «Обрій»про стягнення недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року -позов задоволено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що Селянське (фермерське) господарство «Обрій»зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, за не подання до Пенсійного фонду України звітності встановлених в строки ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на відповідача було накладено штрафні санкції на суму 2210,00 грн. за кожний день прострочення платежу, що підтверджено рішеннями від 29.09.2003р. за № 265 та від 04.06.2002р. за № 38.
Так, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 121 п. 2 Конституції України на органи прокуратури покладається обов'язок представляти інтереси держави в суді у випадках, визначених законом.
Стаття 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачає можливість звернення прокурора до суду в інтересах держави при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовними заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне, страхування", страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, ч. 4 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне, страхування" встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, на раховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Так, колегія суддів не приймає твердження відповідача щодо пропущення позивачем строку давності відповідно до ст. ст. 99, 103 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок та є річним, є таким, що не відповідає дійсності та порушує норми чинного законодавства України з урахуванням наступного.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що відповідачем зроблено не було.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу відповідача - Селянського (фермерського) господарства «Обрій»-залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: Т.І. Горбань
Я.М. Василенко
Ухвалу складено у повному обсязі 23.11.2009.