"24" грудня 2009 р.Справа № 6/142-09-4493
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання -О.О. Соломахіній
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
від відповідача -В.А. Берьозов
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Дочірнього підприємства „Мир Авто”
на рішення господарського суду Одеської області від 9.11. 2009р.
у справі № 6/142-09-4493
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Порт-Сервіс”
до Дочірнього підприємства „Мир Авто”
про стягнення 30078.61грн.
встановив:
ТОВ „Порт-Сервіс”7.09.2009р. звернулось з позовом про стягнення з ДП „Мир Авто” боргу в сумі 30078.61грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов дилерського договору № 4-05/03/08 від 5.03.08р., укладеного між сторонами, позивач за період березень-вересень 2008 року, поставив відповідачу по видатковим накладним, перелік яких наведений у позовній заяві, 34 автомобіля на загальну суму 2044963грн. для подальшої їх реалізації. Останній розрахувався частково, сума боргу 24054.00грн. обліковується за видатковою накладною № РН-0000175 від 15.08.08р. (рахунок -фактура № СФ-0000314 від 11.08.08р.). На зазначену суму боргу позивач нарахував інфляційні в сумі 3776.48грн. за період з 4.09.08р. по 31.07.09р., пені в сумі 1529.85грн. за період з 18.08.08р. по 12.02.09р., 3% річних в сумі 718.28грн. за період з 18.08.2008р. по 31.07.09р. (а.с.3-10).
Письмові заперечення на позов в матеріалах справи відсутні.
Рішенням господарського суду Одеської області від 9.11.2009р. (суддя Демешин О.А.) позов задоволено у повному обсязі з підстав обґрунтованості заявлених вимог (а.с.91-94 ).
Не погодившись із рішенням суду, відповідач 19.11.2009р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також вважає суму боргу 24054.00грн. утриманою дилерською винагородою.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надійшов.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріли справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги частково, виходячи із наступного.
05.03.2008р. між ТОВ „Порт-Сервіс” („Постачальник”) та ДП „Мир Авто”(Авторизований Дилер) укладено дилерський договір № 4-05/03/08 про співробітництво в області реалізації продукції марки „Lifan” (а.с. 24-31).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 34 автомобіля „Lifan” для подальшої їх реалізації, що підтверджено:
-видатковими накладними № РН 0000011 від 05.03.2008р. на суму 474330.00грн. (рахунок-фактура № СФ-08 від 03.03.2008р.); № РН-0000080 від 23.05.2008р. на суму 486624.00грн. (рахунок-фактура № СФ-0000166 від 23.05.2008р.); № РН-0000096 від 12.06.2008р. на суму 478994.00грн. (рахунок-фактура № СФ-0000200 від 04.06.2008р.); № РН-0000127 від 03.07.2008р. на суму 67645.00грн. (рахунок-фактура № СФ-0000240 від 01.07.2008р.); № РН-0000175 від 15.08.2008р. на суму 56750.00грн. (рахунок-фактура № СФ-0000314 від 11.08.2008р.); № РН-0000298 від 04.09.2008р. на суму 480800.00грн. (рахунок-фактура № СФ-000412 від 04.09.2008р.) - а.с. 33, 35, 40, 42, 45, 47, 51, 53, 55, 57, 61, 63;
-актами приймання-передачі від 04.03.2008р., 23.05.2008р., 12.06.2008р., 03.07.2008р., 15.08.2008р., 04.09.2008р. (а.с. 34, 41, 46, 52, 56, 62).
Згідно банківських виписок оплата зазначених рахунків здійснена відповідачем у повному обсязі за виключенням рахунку-фактури № СФ-0000314 від 11.08.2008р. (видаткова накладна № РН-0000175 від 15.08.2008р. на суму 56750.50грн.) - а.с.36-39, 43-44, 48-50, 54, 64-70. Оплата по цьому рахунку проведена в загальній сумі 32696.00грн., а саме: 15.08.2008р. - 15500.00грн.; 27.08.2008р. - 716.00грн.; 04.09.2008р. - 16480.00грн. (а.с.58-60), решта боргу склала 24054.00грн., що також підтверджено актом звірки розрахунків станом на 01.12.2008р. (а.с.32).
Як вбачається з апеляційної скарги, ДП ''Мир Авто'' не вважає цю суму заборгованістю за поставлений автомобіль, а вважає її утриманою сумою дилерської винагороди, згідно виставлених ним рахунків № 08/49 від 18.08.2008р. та № 08/433 від 27.08.2008р., відповідно до додаткової угоди до Дилерського договору № 4-05/03/08, які належним чином були оформлені і направлені на адресу ТОВ „Порт-Сервіс”.
Судова колегія не приймає до уваги таке заперечення відповідача на підставі слідуючого.
Зазначений договір не передбачає виплату дилерської винагороди. Відповідно до п.5.6., 5.7. договору оплата продукції здійснюється на підставі пред'явлених постачальником рахунків-фактур. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківській рахунок останнього.
Згідно п.1.ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, ДП „Мир Авто” на надало жодного доказу ні про укладання сторонами додаткової угоди до договору, ні саму додаткову угоду та рахунки, які виставлялись ним на сплату дилерської винагороди, зустрічні вимоги в цій частині не заявляв, тому у даній справі це питання не підлягає вирішенню, хоча відповідач не позбавлений права його розглянути в окремому порядку.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24054.00грн.
Щодо заявлених вимог про стягнення інфляційних в сумі 3776.48грн. нарахованих за період з 04.09.2008р. по 31.07.2009р., пені в сумі 1529.85грн. за період з 18.08.2008р. - 12.02.2009р., 3% річних в сумі 718.28грн. за період з 18.08.2008р. - 31.07.2009р., то судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 546, ч. 1,3 ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, для нарахування інфляційних, 3% річних та пені слід визначити строк виконання зобов'язання по оплаті за поставлений товар згідно із умовами договору.
Відповідно до п.5.8 договору Авторизований дилер повинен перерахувати 100% вартості автомобіля протягом трьох банківських днів з дати видачі автомобіля кінцевому споживачеві. Як вбачається з розрахунку позивача останній нарахував:
-інфляційні в сумі 3776.48грн. за період з 04.09.2008р. по 31.07.2009р., (а.с. 15);
-3% річних в сумі 718.28грн. за період з 18.08.2008р. по 31.07.2009р. (а.с. 17)
-пені в сумі 1529.85грн. за період з 18.08.2008р. по 12.02.2009р. (а.с. 16).
Тобто, при розрахунку інфляційних початок періоду нарахування визначив, виходячи із останньої дати часткової сплати (04.09.2008р.) рахунка-фактури № СФ-0000314 від 11.08.2008р., а при визначенні пені та 3% річних -з 18.08.2008р., тобто через 7 днів від дня виставлення вказаного рахунку-фактури, посилаючись на ч.2 ст. 530 ЦК України, оскільки умовами договору не встановлено термін на протязі якого ДП „Мир Авто” зобов'язано виконати у повному обсязі належним чином свої грошові зобов'язання перед ТОВ „Порт-Сервіс” після пред'явлення для оплати відновленого рахунку-фактури.
Таке посилання позивача суперечить п.5.8. договору, а відтак строк виконання зобов'язання по оплаті за поставлений автомобіль визначений ним невірно, що призвело до здійснення необґрунтованого розрахунку інфляційних, 3% річних та пені. Не надання позивачем доказів про дату видачі автомобіля кінцевому споживачу позбавило можливості здійснити перерахунок зазначених сум, тому вимоги щодо інфляційних, 3% річних та пені в заявлених до стягнення сумах судова колегія вважає підлягаючими задоволенню.
Вищевикладене не було враховано судом при вирішенні спору, що призвело до прийняття неправильного рішення в цій частині і є підставою для його часткового скасування.
З огляду на наведене позов підлягає задоволенню частково в сумі 24054.00грн. з віднесенням на відповідача судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог, згідно ст. 49 ЦК України. При цьому судова колегія зазначає, що відшкодування позивачу витрати на ІТЗ судового процесу слід здійснити виходячи із ставки 236.00грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 825 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258”, опублікованої в газеті „Урядовий кур'єр” 13.08.2009р., оскільки позивач з позовом до господарського суду звернувся 01.09.2009р. (а.с. 14, 72).
Держмито сплачене відповідачем при поданні апеляційної скарги, підлягає частковому відшкодуванню за рахунок позивача з урахуванням результатів апеляційного перегляду.
Керуючись ст. ст. 99, 103,105 ГПК України, суд
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 9.11.2009р. у справі № 6/142-09-4493 скасувати частково.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства „Мир Авто” на користь ТОВ „Порт-Сервіс” 24 54.00грн. -основного боргу, 240.54грн. -витрати по держмиту, 188.73грн. -витрати на ІТЗ судового процесу.
Врешті позову відмовити.
Стягнути з ТОВ „Порт-Сервіс” на користь Дочірнього підприємства „Мир Авто” держмито в сумі 120.25грн. за апеляційний перегляд.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук