Справа: № 22-а-31023/08 Головуючий у 1-й інстанції: Гуменюк А.І.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
Іменем України
"19" листопада 2009 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів: Шостака О.О.
Умнової О.В.
при секретарі Тарадайко Е.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київське інвестиційне агентство» про скасування рішення,-
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративними позовами до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київське інвестиційне агентство» про скасування рішення прийняте на ХІІ сесії ІV скликання Київської міської Ради від 02.03.2006 року № 121/3212 «Про передачу земельної ділянки підприємству виконавчого органу Київської міської ради «Київське інвестиційне агентство» для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально - культурного призначення та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда 66 в Оболонському районі м. Києва», оскільки воно протирічить рішенню Київської міської ради «Про правила забудови м. Києва» від 27.01.2005 року № 11/2587.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачі звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Шевченківського районного суду від 02 липня 2008 року та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі в обґрунтування власних позовних вимог посилаються на те, що рішенням Київської міської ради від 02 березня 2006 року № 121/3212 «Про передачу земельної ділянки підприємству виконавчого органу Київської міської ради «Київське інвестиційне агентство» для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально - культурного призначення та підземним паркінгом на проспекті Героїв Сталінграду 66 в Оболонському районі м. Києва» були внесені зміни до програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381, згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлових будинків на проспекті Героїв Сталінграду 66, КП «Київське інвестиційне агентство».
Зазначає, що вони, як і інші мешканці будинку АДРЕСА_1 не були повідомлені взагалі і фактично дізналися про вказані обставини у липні 2007 році, коли на будівельному майданчику в безпосередній близькості від будинку стали проводитися проектно - вишукувальні роботи.
Також зазначають, що відповідач при прийнятті рішення, порушив ряд пунктів свого ж рішення «Про правила забудови м. Києва». Зокрема, зауважують, що не було громадського обговорення матеріалів містобудівної документації, крім того, порушені вимоги щодо розміщення об'єктів будівництва в кварталах існуючої забудови, яким передбачено, що забудова здійснюється за рахунок вільних територій, які визначаються на підставі проекту реконструкції та проекту розподілу території кварталу, зазначаючи, що місце забудови не є вільним, оскільки знаходиться поруч їх проїжджою частиною і стовпами електропередач та є частиною зеленої зони із деревами і травою, не було проведено обстеження та фіксація технічного стану вже існуючих будинків, які знаходяться в безпосередній близькості від місця забудови і, що будь - яке будівництво (крім об'єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля) на територіях зелених насаджень загального користування заборонено.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з рішенням Київської міської ради від 02 березня 2006 року № 121/3212 «Про передачу земельної ділянки підприємству виконавчого органу Київської міської ради «Київське інвестиційне агентство» для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально - культурного призначення та підземним паркінгом на проспекті Героїв Сталінграду 66, в Оболонському районі м. Києва» внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста шляхом виключення з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам, земельної ділянки площею 0,06 га на вул. Прирічній; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки КП «Київське інвестиційне агентство» для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально - культурного призначення та підземним паркінгом на проспекті Героїв Сталінграда 66 в Оболонському районі м. Києва.
Згідно п.3 цього рішення, Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради «Київське інвестиційне агентство» передано в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,24 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально - культурного призначення та підземним паркінгом на проспекті Героїв Сталінграда 66 в Оболонському районі м. Києва, в тому числі для громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно - будівельних компаній «Еліта - Центр».
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Колегія суддів зазначає, що виходячи з аналізу вищезазначеної норми, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта. Суд не може давати оцінку таким обставинам при відкритті провадження в адміністративній справі, а тому не має права відмовити у відкритті провадження у справі чи повернути позовну заяву з посиланням на частину другу цієї статті, якщо особа своє звернення обґрунтовує необхідністю захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано. У такому разі суд не проводить перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).
Така позиція узгоджується з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачі не є суб'єктами правовідносин, на яких поширюється оспорюване рішення, позивачі не є особами щодо яких оспорюване рішення застосовано, а також особами, які є суб'єктами цих правовідносин, у яких буде застосовано це рішення.
Позивачі, в порушення статті ч. 2 ст. 171 КАС України не надали жодних доказів в обґрунтування позовних вимог щодо порушення відповідачем їхніх прав та не довели факт застосування до них оскаржуваного рішення або те, що вони є суб'єктами відповідних відносин.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24. 11. 2009 року.