Копія
Справа № 822/1827/18
29 травня 2018 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Тарновецький І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Лісогринівецької сільської ради про скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Лісогринівецької сільської ради про скасування рішення.
Перевіривши адміністративний позов на відповідність його вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що він підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як вбачається з адміністративного позову, позивачем не зазначено: адресу електронної пошти позивача та офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.
Згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Такого підтвердження в поданій позивачем позовній заяві не зазначено.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, позивачем не дотримано вимог вказаної норми, оскільки не надано копію позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача (надано тільки копію позовної заяви з додатками в одному екземплярі), про що працівниками відділу документального забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду складено акт від 24.05.2018 року № 98.
Частина 4 статті 161 КАС України передбачає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 5 статті 94 КАС України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч зазначеного, до позовної заяви позивачем додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів, а також позивач подаючи до суду копії письмових доказів не вказав про наявність у нього або іншої особи оригіналів таких доказів.
Окрім того, позивач у додатках до позову зазначає, що ним додано до позовної заяви копію рішення сесії Лісогрінівецької сільської ради № 1 від 22.02.2018 року та копію розпорядження Лісогрінівецького сільського голови від 23.02.2018 року, проте оглядом доданих додатків, судом встановлено, що зазначені документи в матеріалах позову відсутні, що підтверджується актом відділу документального забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.05.2018 року № 98.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача або іншого документа, як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Так, згідно з ч.1 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч.2 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" №3773-VI від 22.09.2011 паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є або паспорт громадянина України, або паспортний документ про приналежність до громадянства іншої держави, що посвідчує особу, копія якого до позовної заяви не долучена.
Також, згідно частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Частинами 2, 6 ст. 59 КАС України передбачено, що довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, така підписана ОСОБА_2, як представником позивача за довіреністю № ННС 190330 від 11.05.2018 року. Проте, до позовної заяви надано копію довіреності, яка не завірена належним чином, а тому не є доказом його повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на встановлене, адміністративний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом:
- зазначення адреси електронної пошти позивача;
- зазначення офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача;
- зазначення власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надання відомостей про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмових доказів;
- надання належним чином засвідчених копії доданих до адміністративного позову документів, з урахуванням вимог статті 94 КАС України (в двох примірниках);
- надання копії паспорта ОСОБА_1 або паспортного документу про приналежність до громадянства іншої держави, що посвідчує особу, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
- надання належним чином засвідчених копій рішення сесії Лісогрінівецької сільської ради № 1 від 22.02.2018 року та розпорядження Лісогрінівецького сільського голови від 23.02.2018 року, які зазначені позивачем у додатках до позову;
- надання суду оригіналу або належним чином засвідчену копію довіреності, що підтверджує повноваження представника позивача;
- подання примірника адміністративного позову з додатками для відповідача.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя/підпис/І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький