Рішення від 25.05.2018 по справі 158/859/18

Справа № 158/859/18

Провадження № 2/0158/388/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

25 травня 2018 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Костюкевича О.К.

секретаря Хмілевської І.О.

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МОСТОБУД» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «МОСТОБУД» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 14.05.2012 року по 01.03.2018 року він працював у ПАТ «Мостобуд Мостобудівельний загін № 60» на посаді начальника відділу логістики та постачання. Наказом № 01-К від 01.03.2018 року звільнений за згодою сторін. При звільненні з роботи підприємство ПАТ «Мостобуд» заборгувало йому 17702 грн. 12 коп. заробітної плати. Заборгованість по заробітній платі до цього часу йому не виплачена, тому просить стягнути із відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 по 31 березня 2018 року, що складає 3009 грн. 51 коп. Крім того, враховуючи, що з моменту прийняття його на роботу відповідач регулярно здійснював затримку у виплаті заробітної плати більше ніж на один місяць, тому вважає, що йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 20000 гривень.

Посилаючись на вищевказане, просить стягнути з ПАТ «Мостобуд» в його користь 17702 грн. 12 коп. невиплачену заробітну плату, 3009 грн. 51 коп. за затримку розрахунку при звільненні за період з 01 по 31 березня 2018 року та 20000 грн. моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ПАТ «Мостобуд», будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача в порядку ст. 287 ЦПК України.

Дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в ПАТ «Мостобуд» начальником відділу логістики та постачання з 14.05.2012 року (а.с. 7) та звільнений 01.03.2018 року наказом № 01-к за угодою сторін на підставі ст. 36 КЗпП України (а.с. 8).

Станом на 21.03.2018 року заборгованість ПАТ «Мостобуд» перед ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати становить 17 702 грн. 12 коп. (а.с. 9).

Згідно з ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Зазначені положення закріплені також ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В силу положень ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

При визначені розміру середньої заробітної плати, яка повинна бути стягнута на користь позивача, суд керується нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, згідно якого нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Розрахунок розміру середнього заробітку, наданий позивачем відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України № 100, а тому може бути взятий судом до уваги.

Як вбачається з довідки відповідача середньоденна заробітна плата за останні два місяці становить 143 грн. 31 коп. (а.с. 10).

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, який регулює даний вид правовідносин, що виник між сторонами, і не виконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної виплати заробітної плати, виплати при звільненні всіх належних сум, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.

Підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

На підставі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При з'ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Затримка виплати заробітної плати і не проведення розрахунку при звільненні є порушення законних прав позивача на отримання оплати за свою працю, яка сталась з вини підприємства.

Відсутність грошових коштів позбавляє особу на належне забезпечення своєї життєдіяльності, змінює спосіб його життя, вимагає докладати додаткові зусилля для влаштування свого побуту.

Суд враховує, що невиплата заробітної плати призводить до унеможливлення забезпечення належного рівня життя, що вимагало від позивача докладати зусиль для відшукання грошових коштів для забезпечення його, а також витрачати час на вирішення питання щодо стягнення заборгованості з підприємства в судовому порядку.

Однак, суд вважає, що позивач не довів розмір своїх вимог щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 гривень, в зв'язку з чим, керуючись принципом співмірності і справедливості, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 5000 гривень.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Питання щодо судових витрат суд вирішує з врахуванням положень ст.141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати в розмірі 1409,60 гривень.

При розподілу судових витрат суд враховує, що позов задоволено, позивача звільнено від сплати судового збору, тому необхідно стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 206, 247, 258, 259, 263- 265, 268, 280-282, 287-289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату у розмірі 17 702 (сімнадцять тисяч сімсот дві) грн. 12 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 3009 (три тисячі дев'ять) грн. 51 коп. та 5000 (п'ять тисяч) моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в дохід держави судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Ківерцівським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Ківерцівського районного суду ОСОБА_2

Повне судове рішення складене 25.05.2018 року

Попередній документ
74286431
Наступний документ
74286433
Інформація про рішення:
№ рішення: 74286432
№ справи: 158/859/18
Дата рішення: 25.05.2018
Дата публікації: 01.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ківерцівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати