8.2.3
про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/1427/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1564804,95 грн,
24 травня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (далі - відповідач), в якій позивач просить задовольнити позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» податкового боргу за рахунок коштів у обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що належить підприємству.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем у позовній заяві у відомостях про позивача вказано ідентифікаційний код Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а не Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Крім того, у позовній заяві у відомостях про відповідача відсутні відомості щодо відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Представник позивача у резолютивній частині позовної заяви серед іншого просить задовольнити позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» податкового боргу за рахунок коштів у обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що належить підприємству. Втім, представником позивача не зазначено зміст позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Оглядом позовної заяви судом встановлено, що позовну заяву подано та підписано представником позивача Долгополовою Катериною Ігорівною, повноваження якої підтверджені оригіналом довіреності від 11 травня 2018 року № 5339/9/22-32-10-10-8, проте в позовній заяві відсутні відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, щодо неї.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн. Ціна позову складає 1564804,95 грн, отже позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 23472,07 грн (1564804,95 грн х 1,5 %).
Позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру в сумі 1762,00 грн не сплачений. В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Підставою для відстрочення від сплати судового збору представник позивача зазначає, що на сьогоднішній день у Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не має можливості самостійно сплатити судовий збір у розмірі 23472,07 грн, оскільки сплату судового збору здійснює безпосередньо Офіс великих платників Державної фіскальної служби. 14 травня 2018 року позивач звернувся до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з проханням про сплату судового збору, проте станом на 21 травня 2018 року оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 23472,07 грн на адресу позивача не надійшов. Після сплати судового збору оригінал платіжного доручення буде направлено на адресу Луганського окружного адміністративного суду, зазначає представник позивача.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Приймаючи рішення про відстрочення сплати судового збору, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту "b" пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов'язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України "Про судовий збір", які набули чинності від 1 вересня 2015 року.
Зміни до Закону України "Про судовий збір", які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України "Про судовий збір" кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України "Про судовий збір" визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 23472,07 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у м. Сєвєродонецьку/Луганський окр.адмін.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909, банк отримувача - ГУДКCУ в Луганській області, код банку отримувача (МФО) - 804013, рахунок отримувача - 31217206784080, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що подано заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1564804,95 грн залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України та всіх доданих до неї документів, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 23472,07 грн.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська