Справа: № 22-а-26609/08 Головуючий у 1-й інстанції: Овсієнко Ю.К.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
"12" листопада 2009 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Костюк Л.О. ,
суддів Горяйнова А.М., Шведа Е.Ю.,
при секретарі Бундукові С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Управління Міністерства внутрішніх справи України в Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справи України в Чернігівській області, треті особи на стороні відповідачів: Управління Державного казначейства в Чернігівській області, ВАТ Національна Акціонерна Страхова компанія «Оранта», третя особа на стороні позивачів: ОСОБА_6 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення одноразової допомоги у розмірі десятирічного грошового утримання та стягнення моральної шкоди, -
У січні 2004 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою, у якій просили стягнути одноразову допомогу у розмірі десятирічного грошового утримання ОСОБА_7 за останньою посадою яку він займав та відшкодувати моральну шкоду.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29 травня 2008 року вказаний позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29 травня 2008 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, міліціонер окремого батальйону ППСМ при УМВС України в Чернігівській області старший сержант міліції ОСОБА_7 30 грудня 2001 року в період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку отримав тяжкі тілесні ушкодження що потягнули за собою смерть.
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, причиною смерті є внутрішньочерепна травма .
Спадкоємцями ОСОБА_7 є неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., батько ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_2, яким видані відповідні свідоцтва про спадщину.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Чернігівською обласною дирекцією СК «Оранта»була виплачена одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання загиблого.
Задовольняючи позов та приймаючи рішення про стягнення з УМВС України в Чернігівській області на користь позивачів одноразової грошової допомоги, суд першої інстанції виходив з того, що ця сума підлягає стягненню на підставі ч. 6 ст. 23 Закону незалежно від отримання ними від НАСК "Оранта" страхового відшкодування, оскільки, на думку суду, зазначені виплати не є тотожними. Однак такий висновок не узгоджується з нормами матеріального права.
Так, відповідно до ст. 23 Закону працівник міліції підлягає обов'язковому державному страхуванню, порядок та умови якого встановлюються Кабінетом Міністрів України. Цією ж статтею закріплено основні положення державного страхування та відшкодування шкоди у разі загибелі або каліцтва працівника міліції, а також визначено граничні суми грошових виплат у разі настання страхового випадку.
Відповідно до п.3 Постанови Верховної Ради Української РСР від 25 грудня 1990 р. № 583-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону УРСР "Про міліцію" ст. 23 набрала чинності після затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1991 р. № 59 (у редакції постанови від 19 листопада 1992 р. № 627 зі змінами, внесеними постановами від 9 березня 1995 р. № 165 та від 22 березня 1995 р. № 206) Положення про порядок та умови державного обов'язкового страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, яким визначено порядок та умови проведення страхових виплат, передбачених законом у разі настання подій, вичерпний перелік яких наведено в законі, встановлено критерії визначення розміру відшкодування залежно від ступеня втрати працездатності в межах граничної суми, встановленої цією нормою закону, визначено особу страховика - НАСК "Оранта", строки і порядок виплати страхових сум.
За змістом пунктів 1, 3, 4, 5 Положення МВС перераховує страхові платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України на спеціальний рахунок НАСК "Оранта", яка при настанні страхових подій, передбачених у п. 2 цього Положення, провадить виплату страхових сум.
Відповідно до п. 4 Положення спори, які виникають з приводу виплати страхових сум, вирішуються в судовому порядку, сторонами в якому є застрахований (його спадкоємці) і страховик (НАСК "Оранта").
При цьому Положення в межах, передбачених законом, визначає розмір одноразових страхових виплат окремо: для випадків (смерті), поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю, і окремо - у випадках, не пов'язаних безпосередньо із зазначеною участю.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закон України «Про міліцію»у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
До 01.01.2007 року всі виплати по відшкодуванню шкоди, завданої здоров'ю або життю працівника міліції, здійснювались через НАСК «Оранта», а після 01.01.2007року -МВС України в порядку, встановленому, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707.
Враховуючи, що Положення відповідно до п. 3 названої Постанови Верховної Ради Української РСР прийняте на підставі ст. 23 Закону і з часом його прийняття пов'язаний час введення в дію цієї статті, висновок суду першої інстанції про те, що передбачене Положенням страхове відшкодування є самостійною грошовою виплатою, відмінною від грошової виплати, передбаченої ч. 6 ст. 23 Закону, є неправильним.
Не врахувавши зазначених норм та доказів про сплату НАСК "Оранта" страхового відшкодування, суд безпідставно поклав на відповідача обов'язок зі сплати йому грошової допомоги, передбаченої ч. 6 ст. 23 Закону.
Зважаючи на те, що вказані вище порушення призвели до неправильного вирішення справи, постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29 травня 2008 року належить скасувати та прийняти нову.
Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 29 травня 2008 року скасувати та прийняти нову.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справи України в Чернігівській області, треті особи на стороні відповідачів: Управління Державного казначейства в Чернігівській області, ВАТ Національна Акціонерна Страхова компанія «Оранта», третя особа на стороні позивачів: ОСОБА_6 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення одноразової допомоги у розмірі десятирічного грошового утримання та стягнення моральної шкоди.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання цієї постанови у повному обсязі, тобто з 18 листопада 2009 року.
Головуючий суддя Л. Костюк
Судді: А. Горяйнов
Е. Швед