79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
22.12.09 Справа № 16/92
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді -Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
розглянув апеляційну скаргу Солочинської сільської ради, с.Солочин, Свалявського району, Закарпатської області від 15.09.2009р. №275
на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.08.2009р.
в справі № 16/92
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Маргіт”, с.Солочин, Свалявського району, Закарпатської області
до відповідача: Солочинської сільської ради, с.Солочин, Свалявського району, Закарпатської області
про спонукання укласти договір оренди земельної ділянки.
за участю представників сторін:
від позивача: Греца Я.В. - представник
від відповідача: не з'явився
Позивачу роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути спір за відсутності апелянта, який тричі на забезпечив явку свого представника, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2009р., у зв'язку із зайнятістю судді Мурської Х.В., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Гнатюк Г.М., суддів Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л.
Встановив :
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.08.2009р. у справі №16/92 (суддя Васьковський О.В.) позов про спонукання Солочинську сільську раду укласти з ТзОВ «Маргіт»договір оренди земельної ділянки площею 0,03га в урочищі «Біласовиця», що знаходиться на території Солочинської сільської ради на умовах, визначених у проекті договору, направленому відповідачу листом від 27.03.2009р. №76 задоволено повністю.
Не погоджуюсь із зазначеним рішенням, Солочинська сільська рада оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як місцевим господарським судом не досліджено всіх обставин справи, зокрема, що дорученням Закарпатської ОДА від 27.11.2006р. №02-5/214 заборонено будь-яке будівництво об'єктів не пов'язаних з надрокористуванням та зобов'язано утриматися від прийняття рішень щодо виділення земельних ділянок у межах Голубинського родовища лікувальних мінеральних вод, у зв'язку з чим просить рішення місцевого господарського суду скасувати і в позові відмовити повністю.
У письмовому запереченні на апеляційну скаргу від 12.10.2009р. №210 (вх.№7928 від 15.10.2009р.) Товариство з обмеженою відповідальністю «Маргіт» та його представник в судовому засіданні спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 10.08.2009р. у справі №16/92 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.
Згідно з правилами ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області від 13.11.03 „Про затвердження проекту відведення і надання земельної ділянки в оренду" затверджено проект відведення та передано позивачу земельну ділянку площею 0,03 га для будівництва ресторану в ур. „Біласовиця" (а.с.9).
Позивач листом від 27.03.09 за №76 звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір оренди землі та направив відповідачу для підписання підписаний ним проект договору оренди землі від 27.03.09, а саме земельної ділянки площею 0,03 га для обслуговування ресторану, яка знаходиться в урочищі. „Біласовиця" на території Солочинської сільської ради. Вказаний лист відповідачем отримано 27.03.09, про що зроблено відмітку на листі від 27.03.09 за №76. Проте, відповідач договір оренди не підписав, у двадцятиденний строк протокол розбіжностей не склав і позивачу не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частина 1 ст. 6 Закону України „Про оренду землі" встановлює, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно із ч.І ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України „Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У ч.З ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Частина 4 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Відповідно до п.43 ст.26, п.2 ст. 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Тобто, зобов'язання цього органу укласти такий договір за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, передбаченої Конституцією України.
Так, згідно ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Зі змісту ст.12 ЗК України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень ради.
У п.34.ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради. Пунктом 43 цього ж закону уповноважує раду затверджувати договори, укладені міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про оренду землі»сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду. Тобто за умови прийняття на сесії відповідної ради рішення про передачу земельної ділянки.
Статтею 123 Земельного кодексу України до компетенції судів віднесено розгляд вимог про спонукання ради розглянути подане зацікавленою особою клопотання без визначення змісту самого рішення сесії.
Враховуючи, що Солочинською сільською радою прийнято в установленому порядку рішення про передачу земельної ділянки в оренду позивачу, тобто надано згоду на передачу земельної ділянки в оренду, а відповідне рішення є підставою для укладення договору оренди земельної ділянки і необхідність укладення договору оренди земельної ділянки встановлена ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 16 Закону України „Про оренду землі", колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність задоволення позовних вимог.
Щодо посилання скаржника на доручення Закарпатської ОДА від 27.11.2006р. №02-5/214, яким заборонено будь-яке будівництво об'єктів не пов'язаних з надрокористуванням та зобов'язано утриматися від прийняття рішень щодо виділення земельних ділянок у межах Голубинського родовища лікувальних мінеральних вод, то колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що дане доручення в розумінні ст..4 ЦК України не є актом цивільного законодавства та носить рекомендаційний характер, а спірна земельна ділянка розташована за межами Голубинського родовища лікувальних мінеральних вод, а отже доводи скаржника безпідставні та необґрунтовані.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,-
Постановив:
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 10.08.2009 року у справі №16/92 залишити без змін, а апеляційну скаргу Солочинської сільської ради залишити без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.