Дата документу Справа № 310/1992/14-к
Єдиний унікальний №310/1992/14-к Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/778/418/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.303 КПК України
11 травня 2018 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
ОСОБА_6 та її представник - адвокат ОСОБА_8 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 квітня 2018 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність СВ Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 лютого 2013 року за №12013080130001189.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заявницею не було надано даних щодо звернення з клопотанням про виключення відомостей осіб, які переховуються від органів досудового розслідування відносно неї до СВ Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області, що не дозволяє зробити висновок про наявність бездіяльності СВ Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області, оскарження якої передбачено статтею 303 КПК України.
В апеляційній скарзі заявниця ОСОБА_6 та її представник - адвокат ОСОБА_8 просять оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність СВ Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області із невиключення відомостей з бази даних оперативної (розшукової) інформації МВС України, щодо осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, відносно ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12013080130001189 за ч.1 ст. 383 КК України. Зобов'язати вказаний орган вчинити процесуальні дії щодо виключення вищезазначених відомостей.
В обґрунтування своїх вимог вказують, що 28 лютого 2013 року до ЄРДР внесено відомості за підозрою у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України. В рамках цього кримінального провадження ОСОБА_6 було оголошено у розшук. Заявниця зазначає, що вона ані від органу досудового розслідування, ані суду не переховувалась, перебувала весь час за місцем свого проживання. Жодні запобіжні заходи відносно неї не застосовувались. На теперішній час відомості щодо її розшуку внесені до розшукової бази даних (обліку) МВС України, та знаходяться у відкритому доступі на інтернет сайті МВС України. У зв'язку з цим, ОСОБА_6 звернулась до суду зі скаргою в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність СВ Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області. Ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 було відмовлено у відкритті провадження за її скаргою. З даним рішенням заявниця ОСОБА_6 та її представник - адвокат ОСОБА_8 - не згодні.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження, та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення; у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Таким чином, частиною першою статті 303 КПК України визначений вичерпний перелік дій, рішень та бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, натомість частиною 2 статті 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду лише під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 звернулася до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність слідчого відділу Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невиключенні відомостей відносно неї з бази даних оперативної (розшукової) інформації МВС України, щодо осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та просила зобов'язати слідчий відділ вчинити відповідні дії щодо виключення таких відомостей.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 слідчий суддя послався на те, що зазначена бездіяльність не входить до переліку рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені у випадках, визначених ст.303 КПК України.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо дій, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Скарга ОСОБА_6 не містить жодних вимог, які відносяться до компетенції слідчого судді та мають бути ним розглянуті, не наведені такі вимоги і в апеляційній скарзі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі про те, що ОСОБА_6 звернулася зі скаргою, яка не підлягає розгляду слідчим суддею в порядку ст.303 КПК України.
Крім того, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що скарга ОСОБА_6 не містить даних про звернення останньої із відповідним клопотанням до СВ Бердянського ВП ГУНГП в Запорізькій області, що унеможливлює зробити висновок про наявність бездіяльності зі сторони слідчого відділу Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_6 та її представника - адвоката ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, правильність вищевказаних висновків слідчого судді не спростовують.
Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.7-9, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_6 та її представника - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 квітня 2018 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність СВ Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 лютого 2013 року за №12013080130001189, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4