233 Справа № 233/2389/18
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
про залишення позовної заяви без руху
25.05.2018 м. Костянтинівка
Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до виконкому Костянтинівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до виконкому Костянтинівської міської ради про визначення додаткового строку тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті 04 березня 2014 року ОСОБА_3, посилаючись на те, що вчасно не звернувся оскільки на час відкриття спадщини проживав за межами України. В позовній заяві позивач зазначає, що померла є його бабою. Він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, оскільки дочка померлої - його матір ОСОБА_4 вчасно не подала заяву про прийняття спадщини, в зв'язку з чим втратила право на отримання спадщини, та не має наміру поновлювати таке право і на теперішній час. Також зазначає, що до спадкового майна належить право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Проте позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, позивачем до позовної заяви не долучені докази, що підтверджують наявність спадкового майна та відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3, а саме: осіб, які у встановлений законом строк подали до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, та осіб, які прийняли спадщину як такі, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім того, до позовної заяви не додані докази, що підтверджують родинний зв'язок між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3, оскільки з матеріалів позовної заяви вбачається, що він є онуком ОСОБА_5 А у разі неможливості самостійно надати докази, не подано клопотання про витребування доказів судом відповідно до ст. 83-84 ЦПК України.
Крім того, до позовної заяви позивач долучив клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування підстав для звільнення від його сплати додав довідку Костянтинівського УСЗН від 05.03.2018 р. про неотримання соціальної допомоги, довідку Костянтинівського міського центру зайнятості від 03.03.2018 р. про не перебування на обліку та не отримання допомоги по безробіттю та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, згідно яких в ІІІ та IV кварталах 2017 року доходів не мав.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами 1 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Згідно із ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору не додано доказів, які б підтверджували майновий стан позивача за попередній календарний рік, а лише за ІІІ та ІV квартали 2017 року. А отже, суд дійшов висновку про те, що вказане клопотання позивача є необґрунтованим.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду позову немайнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. А отже, судовий збір за подання вказаного позову складає 704,80 грн. (1762 грн. х 0,4).
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Тобто судовий збір підлягає сплаті за подання даного позову на розрахунковий рахунок 31215206700058, код одержувача 37890775, одержувач платежу Державний бюджет м. Костянтинівки, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код класифікації і доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області, ЄДРПОУ суду 26503454.
Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та запропонувати сплатити судовий збір в розмірі - 704,80 грн. на вищезазначений рахунок та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору, або клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та відповідні докази або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Роз'яснити позивачу, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до виконкому Костянтинівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 10 днів з дня отримання копії ухвали.
В разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду лише з підстав визначення розміру судових витрат до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя