Номер провадження 2/754/2410/18
Справа №754/15362/17
Іменем України
21 травня 2018 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Базік А.В.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представника позивача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка дії в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_5, Житлово-будівельний кооператив «Арсеналець-22», Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування, -
До суду звернулась ОСОБА_1, яка діє в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3 з позовом про визнання права власності на 1/2частину квартири АДРЕСА_8 в порядку спадкування за законом, що відкрилася після смерті її чоловіка, ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва під головуванням судді ОСОБА_15 від 27 листопада 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позивною заявою ОСОБА_1, яка дії в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_5, Житлово-будівельний кооператив «Арсеналець-22», Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2018 року, вищезазначена справа за єдиним унікальним номером 754/15362/17-ц, номер провадження 2/754/2410/18, передана судді Бабко В.В. у зв'язку з звільненням судді ОСОБА_15
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29 березня 2018року була витребувана копія спадкової справи № 997/2017 щодо майна ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, заведеною державним нотаріусом П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Демяносовою В.Ф. Спадкова справа № 997/2017 надійшла до суду.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 24.12.2010 року Відділом РАЦС Деснянського РУЮ у м. Києві між нею та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу у подружжя народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ордеру № 042550 серія Ж, який був виданий Виконкомом Київської міськради народних депутатів 24.04.1984 року зазначена квартира надавалась на трьох осіб: ОСОБА_6 та його батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Після смерті ОСОБА_8 спадкоємцями стали його сини ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Чоловік позивача ОСОБА_6 фактично прийняв спадщину після смерті батька, оскільки він був зареєстрований в спірній квартирі та проживав в ній, оплачував комунальні послуги та зареєстрував в квартирі їхню дочку, але не оформив квартиру юридично. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_8 померла свекруха позивача ОСОБА_10 Позивач ОСОБА_1 в інтересах своєї дочки звернулась до П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори, проте, нотаріусом було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, оскільки у позивачки відсутній правовстановлюючий документ на спірну квартиру. У зв'язку з викладеним позивач просить задовольнити позовні вимоги та визнати за її донькою ОСОБА_3 право власності 1/2частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6
14.02.2018 року від представника Київської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що згідно до ч. 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Згідно статей 5,10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м. Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування. Батько спадкодавця, ОСОБА_8, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і спадщина відкрилась до 01.01.2004 року, а тому дані відносини спадкування будуть регулюватися за правилами ЦК УРСР. Згідно ст. 549 ЦК УРСР ОСОБА_6 вважається таким, що фактично прийняв спадщину після смерті батька. Щодо визнання права власності за малолітньою ОСОБА_3, представник зазначає, що згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Враховуючи вищевикладене, представник Київської міської ради просить суд на підставі поданих стороною доказів прийняти рішення згідно чинного законодавства та слухати справу за відсутності представника.
Позивач та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.
Представник відповідача Київська міська рада в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив суд прийняти рішення на підставі поданих стороною доказів, згідно чинного законодавства України.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи ЖБК «Арсеналець-22» в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Деснянської РДА у м. Києві в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повідомлених учасників справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача та позивача, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені та підтвердженні матеріалами справи наступні факти.
Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 24.12.2010 року, відповідно до Свідоцтва серія НОМЕР_3, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась донька ОСОБА_11, що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.
Відповідно до Свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_5 його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
Згідно Рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 21.03.1984р. № 299 ОСОБА_8 отримав Ордер №042550 серії Ж на 3-х чоловік (ОСОБА_9 та ОСОБА_6), на зайняття квартири АДРЕСА_1, який виданий Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів.
22.02.2002 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розірвався, що підтверджено Свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_6, виданого 22 лютого 2002 року, Відділом реєстрації актів громадського стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 від 03.01.2017р., виданим Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_8 стали його сини - ОСОБА_6 та ОСОБА_5
За змістом частин четвертої, п'ятої Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.
Разом із тим за змістом статті 524 ЦК УРСР (у редакції, чинній на час смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Спадкоємством вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) у порядку, передбаченому статтями 529-535 ЦК УРСР. Для спадкоємця, що прийняв спадщину, виникають як майнові права, так і обов'язки. До майнових прав належить, зокрема, право власності.
Відповідно до статті 86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Статтею 548 ЦК України установлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно зі змістом статті 549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
На день смерті батька ОСОБА_6 проживав разом з ним в квартирі АДРЕСА_1 та відповідно продовжував жити в цій квартирі, користуватися нею та всіма решта речами, тобто спадковим майном. Такі дії вказують на те, що ОСОБА_6 вступив в управління та володіння спадковим майном, тобто фактично прийняв спадщину відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_8 від ІНФОРМАЦІЯ_3, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві.
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_9 (мати ОСОБА_6), що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_9 від ІНФОРМАЦІЯ_8, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві.
Позивач ОСОБА_1 в інтересах своєї дочки ОСОБА_3, як спадкоємиці після батька ОСОБА_6 на 1/2частину квартири АДРЕСА_1, звернулась до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори.
Крім того, як вбачається із дослідженої в судовому засіданні копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6, позивач ОСОБА_1 звернулась до Державного нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь їхньої малолітньої доньки ОСОБА_3
Постановою державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Демяносової В.Ф. від 25.09.2017 року позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, оскільки у неї відсутній правовстановлюючий документ на спірну квартиру.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданою Відділом з питань реєстрації місця проживання Деснянської РДА підтверджується, що ОСОБА_3 разом з батьками з 17.05.2011року та по теперішній час зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано.
Крім того, відповідно до статті 1218 ЦК України (у редакції, чинній станом на час смерті чоловіка позивача - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною третьою статті 1268 ЦК України установлено, що с падкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Разом з цим, відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.
При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у статті 317 ЦК України.
Згідно з нормою статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, такий захист здійснюється у спосіб, передбачений у частині другій статті 16 ЦК України.
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що відповідно до вимог закону ОСОБА_14 належним чином прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_6, у зв'язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів на спадкове майно не можуть оформити на це майно право власності, що унеможливлює в повній мірі володіти та користуватись ним, а також виходячи з положень ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», за яким рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на вказане майно, тому у сукупності встановлених обставин є підстави для задоволення позову про визнання за ОСОБА_14 право власності у порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири № 165 (загальна площа квартири 50,60кв.м, жила 30,8кв.м) по АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6.
Судовий збір сплачено позивачами при поданні позову не підлягає поверненню, оскільки органи місцевого самоврядування звільнені від сплати судового збору за заяви про визнання спадщини від умерлого (ст.141 ЦПК України).
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 16, 317, 319, 321, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1270,1274 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1, яка дії в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_5, Житлово-будівельний кооператив «Арсеналець-22», Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за законом на 1/2частину квартири № 165 (загальна площа квартири 50,60кв.м, жила 30,8кв.м) по АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6.
Судовий збір сплачено позивачем при поданні позову не підлягає поверненню, оскільки органи місцевого самоврядування звільнені від сплати судового збору за заяви про визнання спадщини відумерлого (ст.141 ЦПК України).
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 25 травня 2018 року.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, місце реєстрації за адресою: 02217, АДРЕСА_7; ІПН НОМЕР_2.
Відповідач: Київська міська рада (ЄДРПОУ 22883141), місце знаходження за адресою: 01044, м.Київ, вул. Крещатик, 26.
Треті особи: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, місце реєстрацій за адресою: АДРЕСА_1.
Житлово-будівельний кооператив «Арсеналець-22», місце знаходження за адресою: 02217, м.Київ, вулиця Закревського, 37.
Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, місце знаходження за адресою: 02225, м.Київ, проспект Маяковського,29.
Суддя Бабко В.В.