Справа № 761/11986/18
Провадження № 1-кп/761/1464/2018
25 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
судді ОСОБА_1 ,
провівши підготовче судове засідання в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва із розгляду клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013110100000313 від 14 березня 2013 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радужний, Нижневартовського району, Тюменської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого водієм ТОВ «Волф», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за участю:
секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_3
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Так, 17 серпня 2012 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись по вулиці Щусєва 21/12 в місті Києві, зустрівся з ОСОБА_7 , який при зустрічі показав мобільний телефон марки «НТС» з зарядним пристроєм та картою пам'яті в середині, що належить останньому. В цей час у ОСОБА_3 , виник умисел на відкрите викрадення вказаного мобільного телефону, з метою власного збагачення та поліпшення матеріального становища за чужий рахунок.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_3 , 17 серпня 2012 року, близько 16 години 30 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , підійшов до ОСОБА_8 в якого з рук відкрито викрав мобільний телефон марки «НТС», з зарядним пристроєм «Safety» та картою пам'яті «Digitex» в середині, та помістив їх до кишені штанів в які був одягнений, внаслідок чого відкрито викрав чуже майно, а саме: мобільний телефон марки «НТС» вартістю 350 гривень, зарядний пристрій «Safety» до мобільного телефону «НТС» вартістю 10 гривень, карту пам'яті «Digitex» вартістю 40 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим чужим майном на власний розсуд.
28 березня 2018 року підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до СВ Шевченківського УП ГУН в м. Києві із заявою про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
28 березня 2018 року потерпілий ОСОБА_6 звернувся до СВ Шевченківського УП ГУН в м. Києві із заявою про те, що не заперечує проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Оскільки з дня вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, а саме з 17 серпня 2012 року (дата вчинення відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 ) минув строк понад п'ять років, прокурор на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.186 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності з підстав, визначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_3 суду пояснив, що йому роз'яснено та зрозуміло суть підозри, підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності, оскільки закінчились строки давності.
Потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв?язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання та перевіривши матеріали кримінального провадження №42013110100000313, частково надані прокурором в судовому засіданні, прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з наявних у розпорядженні суду матеріалів кримінального провадження №42013110100000313, 30 серпня 2012 року постановою слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_9 було порушено кримінальну справу №10-3217 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
08.09.2012 року ОСОБА_3 було притягнуто як обвинуваченого та пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
20.10.2012 року ОСОБА_3 було пред'явлено у кінцевій редакції обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
24.10.2012 року ОСОБА_3 було оголошено про закінчення досудового слідства та надано матеріали кримінальної справи №10-3217 для ознайомлення.
17.11.2012 року заступником прокурора Шевченківського району м. Києва ОСОБА_10 затверджено обвинувальний висновок по кримінальній справі №10-3217 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України.
19.11.2012 року кримінальну справу №10-32173 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України направлено до Шевченківського районного суду м. Києва та того ж дня передано до провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_11
25.12.2012 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України повернуто прокурору Шевченківського районного суду м. Києва для проведення додаткового розслідування. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.02.2013 року вказану постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2012 року залишено без змін.
14.03.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером №42013110100000313 внесено відомості про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
26.12.2013 року ОСОБА_3 було оголошено про підозру в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013110100000313 від 14 березня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Крім того, 26.12.2013 року ОСОБА_3 було повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження №42013110100000313 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
26.12.2013 року слідчим СВ Шевченківського РУ ГУМВ України в м. Києві ОСОБА_9 було складено, а 27.12.2013 року старшим прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва ОСОБА_12 затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42013110100000313 від 14 березня 2013 року відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України та реєстр матеріалів досудового розслідування №42013110100000313.
Супровідним листом від 27.02.2018 без номера прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_2 матеріали кримінального провадження №42013110100000313 направлені начальнику СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві.
14 березня 2018 року начальник відділення СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 доручив слідчому ОСОБА_13 проведення досудового розслідування кримінального провадження №42013110100000313.
28.03.2018 року ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.1 ст.186 КК України та того ж дня ОСОБА_3 допитано в якості підозрюваного та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ст.3 КПК України, досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта.
Як зазначено у ч. 2, 3 ст.283 КПК України, прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст.110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 цього Кодексу.
При цьому, після завершення досудового розслідування, Кримінально процесуальний кодекс України не передбачає можливості проведення будь-яких слідчих або процесуальних дій. Єдину процесуальну дію, яку може вчинити прокурор - це скласти обвинувальний акт та звернутися з ним до суду.
Тобто, відповідно до вимог діючого Кримінально процесуального кодексу України, прокурор після завершення досудового розслідування та складання обвинувального акту фактично позбавлений повноважень вчиняти будь-які процесуальні та слідчі дії, окрім як скласти обвинувальний акт та звернутись до суду.
Як вбачається з наявних у розпорядженні суду матеріалів кримінального провадження 26.12.2013 року ОСОБА_3 було повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження №42013110100000313 та того ж дня слідчим СВ Шевченківського РУ ГУМВ України в м. Києві ОСОБА_9 було складено, а 27.12.2013 року старшим прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва ОСОБА_12 затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42013110100000313 від 14 березня 2013 року відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України.
Таким чином 26.12.2013 року досудового розслідування вказаного кримінального провадження було закінчено.
Натомість, всупереч вимогам ст.ст. 283, 291 КПК України, прокурор замість усунення недоліків обвинувального акта та направлення обвинувального акту в новій редакції до суду, в межах кримінального провадження №42013110100000313, досудове розслідування у якому закінчено, здійснив наступні процесуальні дії.
Так, 28.03.2018 року слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_13 складено, а прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_2 погоджено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42013110100000313 від 14 березня 2013 року за ч.1 ст.186 КК України, з яким 28.03.2018 року ознайомлено ОСОБА_3 .
Також, 28.03.2018 р. ОСОБА_3 було допитано в якості підозрюваного, та надано доступ до матеріалів досудового розслідування №42013110100000313.
Такі дій були вчинені після закінчення досудового розслідування кримінального провадження №42013110100000313, а отже не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Крім того, суд звертає увагу на суперечності у клопотанні про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та матеріалах кримінального провадження, які надані суду для розгляду вказаного клопотання.
Так, за змістом клопотання 27 грудня 2013 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 направлено до Шевченківського районного суду м. Києва. 26 лютого 2018 року кримінальне провадження №42013110100000313 повернуто судом з інших підстав.
В той же час, згідно наданих суду матеріалів кримінального провадження №42013110100000313 27.02.2014 року слідчим СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України ОСОБА_9 за погодженням із прокурором прокуратури Шевченківського району м.Києва ОСОБА_12 складено постанову про зупинення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні у зв?язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_3 захворів на хворобу, яка перешкоджає участі підозрюваного у кримінальному провадженні, тобто у той час коли кримінальне провадження нібито знаходилось на розгляді у суді.
14.03.2018 року начальником відділення СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 винесено постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013110100000313.
Отже вказані процесуальні документи мають суттєві розбіжності щодо місця перебування кримінального провадження №42013110100000313 у період 2013-2018 років, переліку та змісту проведених процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень.
Усунути вказані розбіжності та з?ясувати обставини судового розгляду і ухвалених судом рішень або проведення досудового розслідування та відповідних прийнятих процесуальних рішень в судовому засіданні не виявилось можливим.
Будь-якого розумного пояснення вказаних вище обставин в судовому засіданні судом не отримано.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що згідно ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Ухвала суду про закриття кримінального провадження є кінцевим рішенням для кримінального провадження, яким таке провадження закривається остаточно, після чого сторони позбавляються можливості встановити будь-які обставини, які мають значення для кримінального провадження, вимагати притягнення до відповідальності винної особи або виправдання невинуватого, а отже до вирішення питання про закриття кримінального провадження слід підходити з розумною обачністю та після усунення усіх суперечностей у справі.
Разом з цим у цій справі судом встановлено, що процесуальні рішення про зміну раніше повідомленої підозри в частині кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_3 за менш тяжкою статтею та слідчі дії (допит підозрюваного) були проведені через чотири роки після завершення досудового розслідування кримінального провадження, що є неприпустимим та не відповідає вимогам КПК України, а також безпосередньо впливає на прийняття рішення про звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки суттєво зменшує такі строки.
Крім того, матеріали клопотання та кримінального провадження містять значні суперечності щодо місця перебування кримінального провадження №42013110100000313 у період 2013-2018 років, проведених процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень, у зв?язку з чим суд позбавлений можливості переконатись у відсутності перешкод для прийняття рішення про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні №42013110100000313.
Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013110100000313 від 14 березня 2013 року, відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, у зв?язку з чим таке клопотання задоволенню не підлягає та підлягає поверненню прокурору.
Керуючись ст.ст. 284-288, 314, 369-372 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013110100000313 від 14 березня 2013 року, відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України - залишити без задоволення та повернути прокурору Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 25 травня 2018 року о 15 год. 40 хв.
Суддя: ОСОБА_1