Справа № 815/2475/18
про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання відкрити та здійснити виконавче провадження,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області в якому просив:
1. Визнати дії Відповідача протиправними та такими, що порушують ОСОБА_1 Конституційні права та інтереси.
2. Зобов'язати Відповідача у повній відповідності з Законом «Про виконавче провадження» відкрити та здійснити його у повному обсязі у встановлений даним законом термін.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивач зазначає, що 28.03.2018 р. поштовим листом отримав повідомлення про повернення йому виконавчого документу без прийняття до виконання.
Отже позивач про порушення своїх прав дізнався 28.03.2018 р. однак до суду з позовною заявою звернувся лише 24.05.2018 р. тобто з порушенням десятиденного строку.
Позивач не надав суду клопотання про поновлення строків звернення до суду.
Відповідно до ч.1, ч.2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тобто, застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є обов'язковим.
Позивач у прохальній частині позову просить його звільнити від сплати судового збору у зв'язку з тим, що він являється пенсіонером та отримує майже мінімальну пенсію, на підтвердження чого надає довідки з Подільського об'єднаного управління ПФУ в Одеській області
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI«Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) передбачені пільги щодо сплати судового збору та зазначено хто звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Частиною першою статті 8 названого Закону визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою ст.5 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з цим матеріали позовної заяви не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану скаржника чи інших передбачених процитованою законодавчою нормою підстав для звільнення від сплати судового збору.
Додані до матеріалів позову довідки з пенсійного органу вищенаведених обставин не підтверджують. Сам по собі факт отримання пенсії особою не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір.
Проте документів на підтвердження обставини, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, а саме довідку з органу Державної фіскальної служби України, позивачем не надано.
Також, висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/2196/17-а.
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 року № 2246-VIII, з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1762,00 гривень.
Згідно з Постановою ВАСУ «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України Про судовий збір» № 2 від 05.02.2016 р. У даному Аналізі зокрема було зазначено, що «… необхідно врахувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою».
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір як за одну немайнову вимогу у розмірі 704,80 грн.
Судовий збір має бути перерахований на наступні реквізити: Отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) 828011; рахунок отримувача 31212206784005; код класифікації доходів бюджету 22030101.Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з відповідними доказами та оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. або довідки з органу ДФС України, що пенсія є єдиним джерелом доходу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 123, 287 КАС України, суд,- У Х В А Л И В:
1. Адміністративний позов залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду не належить до окремого оскарження.
Суддя О.Я. Бойко