Справа № 826/11121/17 Суддя суду першої інстанції: Літвінова А.В.
Іменем України
25 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Літвіної Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року, що прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют фінанс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03.08.2017 №00___1404.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03.08.2017 №00___1404 є правомірним.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на правильність висновків суду першої інстанції.
У зв'язку з неприбуттям 22.05.2018 у судове засідання всіх учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області проведено фактичну перевірку Чернігівського відділення №6 ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс», розташованого за адресою місто Чернігів, вулиця Музикальна, 1.
За результатами перевірки складено акт від 13.05.2017 №0104/25/26/14/РРО/36060724, згідно якого за позивачем встановлено порушення пункту 1 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).
Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №16767/6/99-99-11-03-01-25 від 01.08.2017 збільшено грошові зобов'язання в частині донарахування фінансових санкцій у розмірі 1699 грн по акту перевірки від 13.05.2017 №0104/25/26/14/РРО/36060724
На підставі висновків акту перевірки та рішення Державної фіскальної служби України №16767/6/99-99-11-03-01-25 від 01.08.2017, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2017 №№00___1404, яким до ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс» за порушення пункту 2 статті 4 Закону № 265/95-ВР та згідно з пунктом 1 статті 18 Закону № 265/95-ВР, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1 699 грн.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позивач не відноситься до кола суб'єктів, на яких поширюються дія статті 18 Закону № 265/95-ВР.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону № 265/95-ВР уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.
Згідно пункту 2 статті 18 Закону № 265/95-ВР у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
З аналізу викладених норм вбачається, що вони підлягають застосуванню виключно до уповноважених банків та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками.
Поряд із цим, як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус фінансової установи та здійснює діяльність на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 01.08.2016 № 196, виданої Національним банком України. Зокрема ТОВ «Фінансова Компанія Абсолют Фінанс» має право здійснювати операції, зазначені у пунктах 3 та 8 (діяльність з обміну валют та переказ коштів) частини першої статті 4 Закону № 265/95-ВР, якщо вони є валютними операціями до 31.07.2019.
З огляду на викладене, у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за статтею 18 Закону № 265/95-ВР, оскільки санкція наведеної статті не розповсюджує свою дію на фінансові установи, що здійснюють діяльність на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Літвіна
Суддя І.В. Федотов