24 травня 2018 року м. Київ
Унікальний номер справи № 757/26722/17-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/796/4428/2018
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
при секретарі - Слободяник Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва 06 лютого 2018 року, ухвалене під головуванням судді Москаленко К.О., по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Державної служби зайнятості (Центральний апарат) про встановлення розміру надбавки за інтенсивність праці та її стягнення, -
У травні 2017 року позивачі звернулися із зазначеним позовом, уточнивши який зазначили, що ОСОБА_1 з жовтня 2015 року перебував з відповідачем у трудових відносинах та працював на посаді начальника Відділу міжнародного співробітництва, ОСОБА_2 обіймав посаду заступника начальника Відділу міжнародного співробітництва.
Позивачам встановлювалась надбавка за високі досягнення у праці і за особливий характер роботи та інтенсивність праці.
Змінами до колективного договору Державної служби зайнятості (Центрального апарату) на 2015-2017 роки, схвалених зборами трудового колективу (протокол від 18 квітня 2017 року № 1) було визначено замість надбавок за високі досягнення у праці і за особливий характер роботи та інтенсивність праці лише надбавку за інтенсивність праці.
У квітні 2017 року позивачі дізнались, що їм надбавка за інтенсивність праці не встановлена, що на думку позивачів свідчить про порушення відповідачем положень ст. 22 Закону України «Про оплату праці», ч. 4 ст. 97 КЗпП України.
17 липня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено з посади, ОСОБА_2 з 15 серпня 2017 року встановлено надбавку за інтенсивність праці у розмірі 25% посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років, проте з 12 жовтня 2017 року вказана надбавка ОСОБА_2 не виплачувалась.
Зазначивши про порушення права на отримання надбавки, позивачі просили:
- зобов'язати Державну службу зайнятості (Центральний апарат) встановити ОСОБА_1 надбавку за інтенсивність праці у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років за період з 3 квітня 2017 року до 17 липня 2017 року;
- зобов'язати Державну службу зайнятості (Центральний апарат) встановити ОСОБА_2 надбавку за інтенсивність праці у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років за період з 3 квітня 2017 року до 14 серпня 2017 року та з 12 жовтня 2017 року;
- стягнути з Державної служби зайнятості (Центральний апарат) на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі встановленої надбавки за інтенсивність праці за період невиплати з 3 квітня 2017 року до 17 липня 2017 року;
- стягнути з Державної служби зайнятості (Центральний апарат) на користь ОСОБА_2 грошову суму у розмірі встановленої надбавки за інтенсивність праці за період невиплати з 3 квітня 2017 року до 14 серпня 2017 року та з 12 жовтня 2017 року. (т.1 а.с.1-6, 41-43, 172-174)
Відповідач проти позову заперечував. На обґрунтування заперечень зазначив, що з березня 2017 року мали місце випадки порушення позивачами трудової дисципліни, зокрема невиконання доручення керівництва та не оприлюднення ОСОБА_2, який виконував обов'язки секретаря Тендерного комітету, в системі електронних закупівель звіту укладення договору від 09 березня 2017 року № 15/05 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких, укладення договору від 16 березня 2017 року № 16/08 про закупівлю продуктів з відновлення програмного забезпечення відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі». В свою чергу ОСОБА_1 як голова тендерного комітету не забезпечив організацію роботи останнього і виконання посадових обов'язків. Наказом відповідача від 07 квітня 2017 року № 118-к ОСОБА_2 було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків. За резолюцією заступника Голови Служби Ю.Жовтяк до вх. № 653/26-17 від 06 квітня 2017 року ОСОБА_1 було доручено надати у строк до 12.00 годин 07 квітня 2017 року Юридичному управлінню відповідача завірені копії документів (тендерної документації) на виконання ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22 березня 2017 року у справі № 758/4093/17. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 вищевказаного доручення, порушенням Правил внутрішнього трудового розпорядку, наказом відповідача від 04 травня 2017 року № 156-к ОСОБА_1 було оголошено догану. Наказом відповідача від 18 травня 2017 року № 166-к ОСОБА_1 оголошено догану за допущений 18 квітня 2017 року випадок неетичної поведінки відносно підлеглої особи. (т.1 а.с.52-61)
Рішенням Печерського районного суду міста Києва 06 лютого 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державної служби зайнятості про встановлення розміру надбавки за інтенсивність праці та її стягнення відмовлено. (т.1 а.с.200, 202-205)
Не погодившись з рішенням районного суду, 12 березня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, просили його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На обґрунтування скарги зазначили, що суд не врахував обставин і доказів, якими позивачі обґрунтовували заявлені вимоги, безпідставність притягнення до дисциплінарної відповідальності та дійшов помилкового висновку про відмову в позові.(т.1 а.с.209-222)
Представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити скаргу без задоволення, а рішення без змін.(т.1 а.с.234-244)
Зважаючи на положення пункту 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІАпеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.
Відповідно до пункту 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали скаргу і просили її задовольнити, представник відповідача - ОСОБА_4 заперечувала проти скарги і просила її відхилити.
З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі перебували з відповідачем у трудових відносинах, ОСОБА_1 працював на посаді начальника Відділу міжнародного співробітництва, ОСОБА_2 обіймав посаду заступника начальника Відділу міжнародного співробітництва. Працівниками Відділу міжнародного співробітництва, до складу якого поряд із позивачами (начальником і заступником начальника відділу) входили ще три працівника, за період з 01 січня по 12 травня 2017 року опрацьовано 207 документів, що підтверджується наданою позивачами роздруківкою Моніторингу стану виконання документів за вказаний період. (т.1 а.с.7-15, 29-31, 82-83)
Таке навантаження (приблизно по 40 документів на кожного працівника за вищевказаний період з 01 січня по 12 травня 2017 року) відповідач вважав незначним та таким, що не свідчить про інтенсивність праці начальника та заступника начальника відділу, проти встановлення вищевказаних надбавок за інтенсивність праці заперечував з посиланням на притягнення позивачів у спірний період до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов'язків. (т.1 а.с.52-61)
Такі пояснення відповідача підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема, наказом відповідача від 07 квітня 2017 року № 118-к ОСОБА_2 було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків. (т.1 а.с.143)
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 посадових обов'язків, порушенням Правил внутрішнього трудового розпорядку, наказом відповідача від 04 травня 2017 року № 156-к ОСОБА_1 було оголошено догану. Наказом відповідача від 18 травня 2017 року № 166-к ОСОБА_1 оголошено догану за допущений 18 квітня 2017 року випадок неетичної поведінки відносно підлеглої особи. (т.1 а.с.150-151)
На підтвердження фактів неналежного виконання позивачами посадових обов'язків відповідачем надані матеріали службових перевірок і розслідувань. Позивачі зазначали, що дії відповідача по притягненню позивачів до відповідальності оскаржуються ними в судовому порядку в іншому провадженні. (т.1 а.с.85-94, 103-149)
Наказом відповідача від 17 липня 2017 року № 211-к ОСОБА_1 було звільнено з посади за систематичне невиконання трудових обов'язків (п. 3 ст. 40 КЗпП України). (т.1 а.с.84)
Позивачу ОСОБА_2 наказом відповідача від 31 серпня 2017 року № 74-оп з 15 серпня 2017 року встановлено надбавку за інтенсивність праці у розмірі 25% посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років, проте з 12 жовтня 2017 року вказана надбавка ОСОБА_2 не виплачувалась на підставі наказу відповідача № 86-оп, з посиланням на виявлені порушення в його роботі. (т.1 а.с.177-183)
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно до положень ст.ст. 2, 22 Закону України «Про оплату праці», додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
За пунктом 3.2.1 Колективного Договору Державної служби зайнятості (Центрального апарату) на 2015-2017 роки, схваленого зборами трудового колективу (останній протокол від 18 квітня 2017 року № 1) було встановлено працівникам надбавки у т.ч. за інтенсивність праці у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років. Надбавка за інтенсивність праці встановлюється залежно від виконання працівником більш складної і відповідальної роботи у порівнянні з іншими працівниками, об'єму навантаження на працівника, та інтенсивності виконуваної ним роботи. Пропозиції керівників самостійних структур підрозділів щодо розміру надбавки за інтенсивність праці погоджується Головою Служби або заступниками Голови відповідно до розподілу обов'язків між Головою Служби та заступниками Голови. Рішення про встановлення надбавки за інтенсивність праці працівникам Центрального апарату приймається Головою Служби. Розмір надбавки за інтенсивність праці може переглядатись протягом року у разі потреби.
У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни надбавка за інтенсивність праці скасовується або її розмір зменшується. (т.1 а.с.62-81)
Цим же пунктом Колективного Договору передбачено, що відповідач має забезпечити оплату праці працівників відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 22 березня 2017 року № 447 та наказу Міністерства праці України від 02 жовтня 1996 року № 77.
Відповідно до пункту 2 наказу Міністерства соціальної політики України від 22 березня 2017 року № 447, надано право Голові Державної служби зайнятості (Центрального апарату) установлювати надбавку за інтенсивність праці - до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни надбавка за інтенсивність праці скасовується або її розмір зменшується. (т.1 а.с.95-102)
До суду не надано і матеріали справи не містять доказів, що вищевказані накази відповідача про притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності були скасовані відповідачем або визнані незаконними за набравшим законної сили рішенням суду. Посилання позивача ОСОБА_1 на зупинення дії наказу відповідача від 18 травня 2017 року № 166-к ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у зв'язку з розглядом судом в іншому провадженні законності цього наказу, вищевказаних висновків суду не спростовують, не можуть бути підставою визнання незаконними дій відповідача щодо не встановлення ОСОБА_1 надбавки за інтенсивність праці за період квітень-липень 2017 року, оскільки постановлення вищевказаної ухвали відбулось в листопаді 2017 року, тобто після звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи в липні 2017 року.
Оскільки вищевказана надбавка встановлюється за підсумками роботи працівника у звітному періоді, вимога позивачів про зобов'язання відповідача за рішенням суду встановити нарахування і виплату вказаної надбавки ОСОБА_2 з 12 жовтня 2017 року і на майбутнє є незаконним, а тому задоволенню не підлягає.
Тому, колегія суддів відхилила доводи позивачів про порушення відповідачем положень ст.ст. 2, 22 Закону України «Про оплату праці», ч. 4 ст. 97 КЗпП України.
Інші доводи і посилання позивачів на переміщення начальника відділу з кабінету № 1714 до кабінету № 1713 в приміщенні Служби та невідповідність, на думку позивачів, в останньому кабінеті належних умов праці (з посиланням на наявність тарганів, мух, комарів, незабезпеченням папером та витратними матеріалами тощо) не стосуються предмету доказування по справі, колегія суддів визнала їх неспроможними та відхилила. (т.1 а.с.16-21)
Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи скарги цих висновків суду не спростовують, а тому, колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва 06 лютого 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 24 травня 2018 року.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
В.М.Ратнікова
О.В.Борисова