вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"21" травня 2018 р. Справа№ 910/17453/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Калатай Н.Ф.
Кропивної Л.В.
При секретарі Кулачок О.А.
За участю представників:
Від позивача:Донець Л.В. (довір. №399 від 23.07.14);
Лата Н.Ф. ( довір. №30 від 18.01.13);
Від відповідача: Самойленко А.М. (довір. №36 від 27.04.18);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерок"
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2018
у справі № 910/17453/17 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерок"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи"
про стягнення 109 197, 38 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2018р. у справі №910/17453/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що на момент складання позивачем претензії № 267 від 30.05.2017 до відповідача здійснити гарантійну заміну гвинтового блоку на компресорі CompAir L250, товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРОК" вже було порушено умови гарантійного обслуговування, оскільки фактично заміна картриджів повітряного та масляного фільтрів відбувалась із порушенням встановлених строків. Зазначені обставини свідчать про припинення гарантійних зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи" перед позивачем по договору № 10/12 від 05.04.2012, що в свою чергу свідчить про відсутність порушеного права товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОК" з боку відповідача щодо не здійснення останнім гарантійної заміни гвинтового блоку на компресорі CompAir L250.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2018р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що судом першої інстанції не було досліджено факти та докази які надавались позивачем та підтверджують зв'язок між ТОВ «Енергетичні Системи» та ТОВ «Енергетичні Системи-Сервіс», а саме: мають схожість в назвах компаній - використовують в своїй назві ідентичні слова -Енергетичні системи; учасники обох компаній зареєстровані територіально в одному місці - місто Ромни, Сумської області/Роменський район, Сумської області; в м. Ромни сиділи в одному приміщенні працівники обох компаній; мають одні й ті ж засоби зв'язку (номери телефонів), використовуються електронні адреси однієї доменної зони, в підписах при електронному листуванні та при обміні документами зазначається однаковий сайт.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
11.04.2018р. від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що графік здійснення технічних обслуговувань позивачем було порушено, тобто гарантійні зобов'язання продавця, відповідно до положень п.5.1 договору №10/12 від 05.04.2012р., є припиненими. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає й про те, що відсутній сам гарантійний випадок (як зазначає позивач «компресор продовжує працювати»). Крім того, відсутнє звернення позивача до відповідача щодо поломки компресора (претензії належним чином не направлені відповідачу).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018р. призначено розгляд апеляційної скарги на 02.05.2018р.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду 02.05.2018р. оголошено перерву до 21.05.2018р.
В судовому засіданні 21.05.2018р. апеляційного господарського суду головуючим суддею оголошено про те, що після перерви в судовому засіданні від позивача та відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги ( від позивача-апелянта) та додаткові пояснення від відповідача.
Представник відповідача заперечував щодо прийняття до уваги додаткових пояснень до апеляційної скарги.
Судова колегія зазначає про те, що додаткові пояснення до апеляційної скарги від позивача-апелянта та додаткові пояснення від відповідача надійшли через канцелярію суду та знаходяться в матеріалах справи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали, та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.
05.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРОК", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи", як замовником, укладено договір № 10/12, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника, а замовник зобов'язується оплатити та прийняти на умовах договору обладнання (надалі-товар) в асортименті та кількості вказаних в специфікації.
Відповідно до додатку № 1 до договору, найменування товару - Гвинтовий повітряний компресор L-250-7,5А в кількості 1 шт. загальною вартістю 673 458,00 грн.
Пунктами 3.5 та 3.7 договору передбачено, що датою поставки товару є дата його прийняття уповноваженою особою замовника із підписанням видаткової накладної. Разом з товаром поставляється технічна документація на його експлуатацію російською мовою.
Згідно з п.4.1 договору, постачальник зобов'язується виконати пусконалагоджувальні роботи обладнання, яке було поставлено згідно цього договору у терміни, узгоджені з замовником, за умови виконання замовником монтажних робіт.
Відповідно до п. 4.3 договору, після завершення пусконалагоджувальних робіт постачальник передає замовнику на підпис акт пусконалагоджувальних робіт. Замовник протягом двох робочих днів повинен підписати цей акт або надати мотивований відказ від його підписання.
Відповідно до п. 5.1 договору гарантійний термін на обладнання, що поставляється по цьому договору складає 6 років, але не більше 24 000 мотогодин рахуючи від дати поставки обладнання за наступних умов: обладнання було введено в експлуатацію працівниками Постачальника; обладнання експлуатується в умовах і для цілей, вказаних в інструкції по експлуатації; замовник використовує тільки оригінальні матеріали та запасні частини СоmрАіг, які постачає постачальник; технічне обслуговування протягом гарантійного терміну здійснюється сервіс-інженерами постачальника; замовник дотримується інтервалів заміни, вказаних в інструкції по експлуатації, про що робиться відмітка сервіс-інженерами постачальника в журналі обслуговування обладнання. У разі недотримання цих умов, а також у разі порушення замовником умов оплати цього договору постачальник має право призупинити або повністю відмовитися від гарантійних зобов'язань. Гарантійні зобов'язання не розповсюджуються на дефекти, які виникли в результаті неправильного здійснення замовником технічного обслуговування, ремонту або монтажу обладнання, а також змін, внесених замовником в конструкцію обладнання без письмового погодження з постачальником.
Гарантійні зобов'язання також не розповсюджуються на витратні матеріали та змінні частини, які повинні замінюватися протягом гарантійного періоду згідно інструкції по експлуатації (фільтри, масло, ущільнення, прокладки) (п.5.2 договору).
Відповідно до п.10.1 договору цей договір укладений на засадах добровільності сторін, набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, включаючи гарантійний термін якості товару. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які малі місце під час дії договору.
На виконання умов договору постачальником поставлено позивачу товар - Гвинтовий повітряний компресор L-250-7,5А в кількості 1 шт. загальною вартістю 673 458,00грн., а також здійснено пусконалагоджувальні роботи зазначеного обладнання, на підтвердження чого позивачем надано акт приймання-передачі виконаних робіт по пусконалагоджуванню обладнання від 21.08.2012.
За твердженнями позивача, технічне обслуговування зазначеного обладнання на протязі всього періоду роботи компресора здійснювалось тільки відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи-Сервіс", останнє, як зазначає позивач, також є взаємопов'язаним із відповідачем.
27.01.2017 сторонами складено акт прийому-передачі виконаних робіт з технічного обслуговування Гвинтового повітряного компресору L-250-7,5А, яким встановлено наступне: при діагностиці виявлено високу вібрацію підшипників гвинтового блока; необхідна гарантійна заміна блока; компресор може заклинити, у разі заклинення відповідач несе гарантію.
30.05.2017 була складена претензія за вих. № 267, якою позивач просив відповідача терміново здійснити виконання гарантійних зобов'язань по договору та провести заміну гвинтового блоку на компресорі CompAir L250 в строк до 30.06.2017, яка залишена відповідачем без реагування, у зв'язку із чим, як зазначає позивач він був змушений звернутись до іншої компанії для здійснення ремонту гвинтового блоку, на доказ чого надав до матеріалів справи рахунок на оплату № 1325 від 14.09.2017 на суму 109 197,38грн., акти надання послуг № 981 від 15.09.2017 на суму 36 303,60грн. та № 944 від 15.09.2017 на суму 72 893,78 грн., а також платіжні доручення № 10562 від 22.09.2017 на суму 80000,00грн. та № 12148 від 25.10.2017 на суму 29 197,38 грн., на підтвердження факту здійсненої оплати отриманих послуг.
За приписами п.3 ч.1 ст.678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, перш за все потрібно з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).
Водночас необхідно враховувати, що можуть мати місце випадки, коли сторони перебувають у договірних відносинах, але заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з цього договору. За таких обставин, незалежно від наявності договору, при вирішенні спору слід керуватися нормами ЦК України та ГК України щодо відшкодування позадоговірної шкоди.
Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще й тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (стаття 225 ГК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (стаття 1166 ЦК України).
Зазначене розмежування підстав відповідальності потрібне також тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала.
Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України). Однак щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього загального правила, тобто коли обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на особу без її вини (ст.ст. 1173, 1174, 1187 ЦК України).
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто, мають бути прямими.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 ст. 673 Цивільного кодексу України визначає, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.675 Цивільного кодексу України, договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п.5.1 договору, гарантійний термін на обладнання, що поставляється по цьому договору складає 6 років, але не більше 24 000 мотогодин рахуючи від дати поставки обладнання за наступних умов: обладнання було введено в експлуатацію працівниками Постачальника; обладнання експлуатується в умовах і для цілей, вказаних в інструкції по експлуатації; замовник використовує тільки оригінальні матеріали та запасні частини СоmрАіг, які постачає постачальник; технічне обслуговування протягом гарантійного терміну здійснюється сервіс-інженерами постачальника; замовник дотримується інтервалів заміни, вказаних в інструкції по експлуатації, про що робиться відмітка сервіс-інженерами постачальника в журналі обслуговування обладнання.
У разі недотримання цих умов, а також у разі порушення замовником умов оплати цього договору постачальник має право призупинити або повністю відмовитися від гарантійних зобов'язань. Гарантійні зобов'язання не розповсюджуються на дефекти, які виникли в результаті неправильного здійснення замовником технічного обслуговування, ремонту або монтажу обладнання, а також змін, внесених замовником в конструкцію обладнання без письмового погодження з постачальником.
Відповідно до ч. 1 ст. 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 679 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Зі змісту ст. 680 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару у встановлені строки.
Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
Сторони передбачили умовами договору, а саме п. 5.1, що гарантійне зобов'язання відповідача перед позивачем тільки при виконанні позивачем встановлених цим пунктом умов, в тому числі, що технічне обслуговування протягом гарантійного терміну здійснюється сервіс-інженерами постачальника, а також що замовник дотримується інтервалів заміни, вказаних в інструкції по експлуатації.
Господарським судом міста Києва встановлено, що Розділ 8 Інструкції щодо використання та обслуговування гвинтового компресору L250, яка долучена до матеріалів справи, відповідає за технічне обслуговування компресорного агрегату. В п.8.1 інструкції зазначено, що експлуатація гвинтового компресорного агрегату відбувається тільки за умови виконання обслуговування агрегату при встановлених інтервалах.
Графік здійснення технічного обслуговування та обсяг робіт при кожному технічному обслуговуванні наведений у таблиці, з якої вбачається, що виробник встановив мінімальний інтервал проведення технічного обслуговування компресору в частині заміни картриджів повітряного та масляного фільтрів - 2 000 годин, але в будь-якому випадку не пізніше ніж через 6 місяців.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивачем, на підтвердження факту технічного обслуговування компресору надані акти прийому-передачі виконаних робіт з технічного обслуговування від 15.07.2013, від 08.04.2014, від 14.07.2014, від 03.06.2015, від 13.12.2016, від 16.01.2017, від 27.01.2017 та від 16.02.2017 та акт здачі-прийняття робіт(надання послуг) № 77 від 25.04.2017.
Умовами договору, а саме пунктом 5, сторони передбачили, що замовник використовує тільки оригінальні матеріали та запасні частини СоmрАіг, які постачає постачальник, а також, що технічне обслуговування протягом гарантійного терміну здійснюється сервіс-інженерами постачальника.
Враховуючи умови договору та чинне законодавство України, не можуть бути покладені в основу рішення докази здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи-Сервіс" технічного обслуговування компресору CompAir L250, як належні та допустимі докази на підтвердження фату виконання позивачем умов п. 5 договору №10/12 в частині здійснення технічного обслуговування компресору CompAir L250 тільки сервіс-інженерами постачальника(відповідача).
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що деякі акти не відносяться до обов'язкового технічного обслуговування компресору з інтервалом у 6 місяців (ТО2000). Крім того, роботи, виконані відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №77 від 25.04.2017 взагалі не стосуються правовідносин сторін по справі, оскільки виконавцем зазначених робіт є зовсім інша юридична особа, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи-Сервіс".
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази здійснення технічного обслуговування компресору CompAir L250 в межах дії договору, починаючи з дати поставки цього обладнання, керуючись умовами договору №10/12 від 05.04.2012 та інструкції, з урахуванням обов'язкового інтервалу здійснення обслуговування (2000 годин, але не більше 6 місяців) місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що на момент складання позивачем претензії №267 від 30.05.2017 щодо вимоги до відповідача здійснити гарантійну заміну гвинтового блоку на компресорі CompAir L250, Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРОК" вже було порушено умови гарантійного обслуговування, оскільки фактично заміна картриджів повітряного та масляного фільтрів відбувалась із порушенням встановлених строків.
Відповідно до п. 5 договору, у разі недотримання цих умов, а також у разі порушення замовником умов оплати цього договору постачальник має право призупинити або повністю відмовитися від гарантійних зобов'язань.
Судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що зазначені обставини підтверджують припинення гарантійних зобов'язань ТОВ "Енергетичні системи" перед позивачем по договору № 10/12 від 05.04.2012, що в свою чергу свідчить про відсутність порушеного права ТОВ "АЕРОК" з боку відповідача щодо не здійснення останнім гарантійної заміни гвинтового блоку на компресорі CompAir L250, а отже й про відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності, встановленої п.3 ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України.
Не можуть бути покладені в основу рішення доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не було досліджено ті факти та докази, які надавались позивачем та підтверджують зв'язок між ТОВ «Енергетичні Системи» та ТОВ «Енергетичні Системи-Сервіс», а саме: мають схожість в назвах компаній, а саме використовують в своїй назві ідентичні слова - Енергетичні системи; учасники обох компаній зареєстровані територіально в одному місці - місто Ромни, Сумської області/Роменський район, Сумської області; в м. Ромни сиділи в одному приміщенні працівники обох компаній; мають одні й ті ж засоби зв'язку (номери телефонів), використовуються електронні адреси однієї доменної зони, в підписах при електронному листуванні та при обміні документами зазначається однаковий сайт, з огляду на те, що взаємопов'язаність відповідача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні системи-Сервіс", не впливає на виконання позивачем зобов'язань за договором (в частині виконання технічних обслуговувань компресору), який укладений між позивачем та ТОВ "Енергетичні системи".
Щодо строку позовної давності до вимог позивача, про застосування якого згідно ст. 269 Господарського кодексу України заявлено відповідачем.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 1 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).
Оскільки прав та охоронюваних законом інтересів позивача, про захист яких він просить у позові, відповідачем не порушено, і суд відмовив позивачу у позові по суті в зв'язку з безпідставністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2018р. не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерок" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2018р. у справі № 910/17453/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/17453/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Н.Ф. Калатай
Л.В. Кропивна