ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
16 травня 2018 року 14:54 № 826/23035/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Черноус О.І., Варицький Є.В., від відповідача - Косицька О.М., третьої особи ОСОБА_4, від третьої особи ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
до треті особа Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_4
про визнання дій протиправними та скасування припису
Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування припису від 28.08.2015р.
Позовні вимоги мотивовано порушенням вимог чинного законодавства під час проведення перевірки та тим, що оскаржуваний припис винесено без достатніх підстав.
Зокрема, позивач стверджує наступне.
Позивач зазначає, що пунктом 12 Містобудівних умов та обмежень від 2012 року встановлено зальні вимоги щодо необхідності розробки, погодження, та затвердження історико - містобудівного обґрунтування згідно з постановою КМУ від 13.03.2002 року №318.
Водночас, відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
З огляду на викладене, позивач стверджує, що містобудівні умови та обмеження містять загальні вимоги до об'єкта будівництва, вони не є документом, на підставі якого вчиняються окремі дії, зокрема, щодо отримання певних визначених законом дозволів, проте, він містить перелік вимог до об'єктів будівництва, які мають бути виконані. В даному випадку, такою вимогою є наявність розробленого, погодженого, та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування згідно з постановою КМУ від 13.03.2002 року №318.
Позивач стверджує, що у нього наявне історико-містобудівне обґрунтування, яке у 2004 році було погоджене Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини, що відповідає вимогам постанови КМУ від 13.03.2002 року №318 та п. 9 ч. 1 статті 6 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», в редакції, чинній на момент створення такого історико-містобудівного обґрунтування.
Позивач стверджує, що відповідно до пп. 103 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого указом Президента України від 16.01.2013 року № 20/2013, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань погоджує в установленому порядку проектні рішення, щодо яких відсутні норми і правила, погоджує обґрунтовані відхилення від установлених норм. З огляду на те, що листом ДСНС від 15.03.2015 року було повідомлено про відсутність заперечень щодо застосування запропонованих позивачем відхилень від будівельних норм і правил. Щодо форми такого погодження, а саме, оформлення його листом, а не наказом, дії ДСНС щодо такого оформлення оскаржені та визнані протиправними в судовому порядку не були, крім того, питання їх правомірності не є предметом розгляду даної справи.
Позивач посилається на те, що згідно з п. 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 року № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
В свою чергу, листом Мінрегіону, як уповноваженого органу, від 22.09.2014 року позивача було повідомлено про погодження Секцією Науково-технічної ради Мінрегіону запропонованого позивачем відхилень від будівельних норм і правил.
Позивач зазначає, що подальше скасування такого погодження самою ж секцією Науково-технічної ради Мінрегіону у 2016 році не впливає на вирішення даної адміністративної справи, оскільки станом на момент прийняття оскаржуваного припису відповідача таке погодження було чинним, а тому, підлягало врахуванню.
Позивач стверджує, що оскаржуваний припис був виданий, зокрема, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог попереднього припису від 14.06.2013 року, однак припис від 14.06.2013 року не був вручений позивачу, оскільки документально підтверджується його вручення ПАТ «Київметробуд», яке є іншою юридичною особою.
Крім того, позивач наголошує на тому, що виконання інших, вказаних в оскаржуваному приписі, вимог частково підтверджується укладеним позивачем договором підряду на виконання робіт з науково-технічного супроводу.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність дій та рішень.
Третя особа - ОСОБА_4, та представник третьої особи проти позову заперечують, з огляду на таке.
Так, згідно з твердженнями третьої особи, лист ДСНС від 15.03.2015 року, яким було повідомлено про відсутність заперечень щодо застосування запропонованих позивачем відхилень, є неналежним доказом, з огляду на наступне:
- особа, яка підписала вказаний лист, не наділена повноваженнями на таке підписання;
- погодження має бути викладене у формі належного розпорядчого акту - наказу;
- відхилення від норм можливо застосовувати лише щодо питань, які не врегульовано вимогами чинного законодавства;
- погодження було скасоване.
Також третя особа наголошує на тому, що погодження листом Мінрегіону, як уповноваженого органу, від 22.09.2014 року, не може бути належним доказом наявності у позивача підстав для відхилення від норм, оскільки лист та протокол засідання секції не мають належної форми розпорядчого акту і також скасовані видавником.
Крім того, третя особа вважає, що історико - містобудівне обґрунтування надавалося на іншу ділянку, іншу будову та іншій, ніж позивач, особі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №826/23035/15.
Відповідно до Розпорядження від 10.10.2017 №6797, на підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, з метою пришвидшення розгляду, адміністративну справу №826/23035/15 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017, адміністративну справу №826/23035/15 передано судді Каракашьяну С.К.
Поряд з цим, Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.
У відповідності до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до приписів статті 32 Кодексу адміністративного судочинства України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово, у зв'язку з чим справу розглянуто одноособово.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, 28.08.2015 Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві видано Публічному акціонерному товариству "Холдингова компанія "Київміськбуд" припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно з яким за результатами позапланової перевірки, проведеної на вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі міста Києва щодо об'єкта " Будівництво житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом", встановлено порушення пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме:
- невиконання вимог припису Інспекції архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 14.06.2013р.;
- не в повному обсязі виконано вимоги припису Департаменту архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 13.03.2015, а саме: не виконано вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 16312/0/18-1/009-12 від 06.12.2012 у частині погодження та отримання позитивних висновків органів охорони культурної спадщини;
- відстань між секцією № 3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку становить менше 8 м.;
- відсутній договір на виконання робіт із супроводу будівництва головним виконавцем супроводу;
- не розроблено програму науково - технічного супроводу об'єкту будівництва;
- не призначений головний виконавець науково - технічного супроводу;
- не призначений науковий керівник супроводу, який здійснює наукове і технічне керівництво за виконанням робіт з супроводу (призначається наказом (розпорядженням) головного виконавця).
З огляду на зазначене, у приписі викладено вимогу щодо усунення допущених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку в термін до 13.10.2015.
Зазначений припис видано на підставі перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, проведеної 28.05.2015р. співробітником Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві на підставі колективного звернення мешканців будинків №№8,10-12 на вул. Кравченко у Шевченківському районі міста Києва.
Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
При цьому, нормами вищезазначеного порядку не передбачено ні повідомлення про проведення суб'єктів містобудування про проведення позапланової перевірки, ні вручення копій звернення, на підставі якого проводиться перевірка.
Також, норми вищенаведеного порядку не передбачають обов'язкового складення акту перевірки безпосередньо на місці перевірки, у зв'язку з чим суд вважає безпідставними вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки.
Розглядаючи вимоги позивача про скасування припису, заперечення відповідача та третьої особи суд дійшов наступних висновків.
1. Так, оскаржуваним приписом було встановлено невиконання позивачем вимог припису Інспекції архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 14.06.2013р.
Як вбачається з припису від 14.06.2013р., Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві за результатами позапланової перевірки, проведеної на будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Коперніка, 7, у Шевченківському районі міста Києва, керівнику ПАТ «Київметробуд» було висунуто вимоги про усунення порушень.
Матеріали справи містять докази направлення припису голові правління ПАТ «Київметробуд», натомість, не містять будь - яких доказів винесення припису з зазначеною датою відносно позивача, та доказів направлення зазначеного припису від 14.06.2013р. позивачу.
Судом було витребувано та досліджено в судовому засіданні угоду №7 від 05.12.2001р., укладену між ПАТ «Київметробуд» та позивачем, та додатковий договір №1 від 25.06.2012р. до неї.
З зазначених документів не вбачається набуття позивачем обов'язків ПАТ «Київметробуд» щодо виконання приписів органів державного архітектурно - будівельного контролю, або набуття ПАТ «Київметробуд» прав на отримання кореспонденції, адресованої позивачу.
Сторонами, під час розгляду справи, не було повідомлено суд про існування підстав, зазначених у вищезазначених угодах або будь - яких інших документах для притягнення позивача до відповідальності за невиконання припису, винесеного по відношенню до іншої юридичної особи.
2. Оскаржуваним приписом визначено, що у позивача відсутній договір на виконання робіт із супроводу будівництва головним виконавцем супроводу, не розроблено програму науково - технічного супроводу об'єкту будівництва, не призначений головний виконавець науково - технічного супроводу, не призначений науковий керівник супроводу, який здійснює наукове і технічне керівництво за виконанням робіт з супроводу (призначається наказом (розпорядженням) головного виконавця).
З огляду на наявні в матеріалах справи договір від 22.10.2015р., та те, що сторонами не заперечуються наявність вищезазначених договору, програми та наказів, суд вважає виконаними позивачем вимоги відповідача в цій частині.
3. Оскаржуваним приписом встановлено, що позивачем не в повному обсязі виконано вимоги припису Департаменту архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 13.03.2015, а саме: не виконано вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 16312/0/18-1/009-12 від 06.12.2012 у частині погодження та отримання позитивних висновків органів охорони культурної спадщини.
Відповідно до містобудівних умов та обмежень, виданих Головним управлінням містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) від 06.12.2012 №16312/0/18-1/009-12, копія яких наявна в матеріалах справи (а.с. 230, т.1), розділом 5 та 12 визначено вимоги щодо охорони культурної спадщини, серед яких зазначено, що об'єкт будівництва знаходиться в Центральному історичному ареалі міста Києва, відповідно до рішення Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, а тому необхідно розробити, погодити та затвердити історико - містобудівне обґрунтування згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318; рекомендовано отримати рекомендації архітектурно-містобудівної ради з питань планування та використання території у межах історичного ареалу і зон охорони пам'яток на виконання статті 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; проектну документацію узгодити з органом охорони культурної спадщини м. Києва та Міністерством культури України.
Частиною другою статті 26 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 цього ж Закону, проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
- затвердження проектної документації;
- виконання підготовчих та будівельних робіт;
- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
- реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Частина перша статті 29 вказаного Закону № 3038-VI визначає, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Також, згідно з пунктом 1.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109, в редакції чинній на час видачі містобудівних умов та обмежень, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
В матеріалах справи наявний документ під назвою «Історико - містобудівне обґрунтування», виданий ПАТ «Київметробуд» щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою - м.Київ, вулиця Коперника, 7.
В судовому засіданні встановлено, що, відповідно до графічних матеріалів, які містяться в зазначеному обґрунтуванні, даний документ стосується саме будівництва, щодо якого винесено оскаржуваний припис.
Суд зауважує, що подальша зміна обставин справи, зокрема, виявлення на місці проведення будівництва об'єктів культурної спадщини та зміна законодавства, може бути підставою для висунення вимог до позивача щодо наступних етапів будівництва, визначених статтею 26 Закону № 3038-VI, зокрема, на етапі прийняття об'єкта в експлуатацію.
Натомість, наявність у позивача дозволу на виконання будівельних робіт № КВ 114512127277 від 26.07.2012р. позбавляє, на думку суду, органи державно архітектурно - будівельного контролю, висувати під час виконання будівельних робіт, певні вимоги, у зв'язку з виникненням обставин, яких на момент видачі дозволу не існувало.
4. Також оскаржуваним приписом було визначено, що відстань між секцією № 3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку становить менше 8 м.
Суд погоджується з тим, що зазначене безпосередньо зачіпає інтереси третьої особи, та є порушенням чинних як на час розгляду справи, так я на час видачі дозволів позивачу будівельних норм та правил.
В той же час у справі міститься копія листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 вересня 2014 року №7/14-11195, адресованого ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", у якому зазначено, що питання щодо можливості відхилень від вимог державних будівельних норм при проектуванні житлового будинку на вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі міста Києва розглянуто 17 вересня 2014 року на засіданні секції "Містобудування та архітектури, будівництва об'єктів цивільного та промислового призначення, будівельних матеріалів та виробів" Науково-технічної ради Мінрегіону, де було вирішено вважати за можливе погодити відхилення від вимог державних будівельних норм, надавши копію витягу з відповідного з протоколу засідання від 17 вересня 2014 року №11.
Згідно з витягом з протоколу засідання від 17 вересня 2014 року №11, на засіданні вирішено вважати за можливе при проектуванні житлового будинку на вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі міста Києва погодити відхилення від вимог таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова сільських та міських поселень" в частині зменшення до 5,8-6,8 м. відстані між секцією №3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку за умови погодження з державними органами пожежного нагляду.
Відповідно до наявного у справі листа Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій від 15.03.2015 року, позивача було повідомлено про відсутність заперечень щодо застосування запропонованих позивачем відхилень від будівельних норм і правил.
Суд, розглядаючи заперечення відповідача та третьої особи, зауважує наступне.
За визначенням статті 1 Закону України "Про будівельні норми", будівельні норми - це затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України "Про будівельні норми", розроблення, затвердження, внесення змін до державних будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Розроблення, затвердження, внесення змін до галузевих будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, здійснюються відповідними суб'єктами нормування.
Частина п'ята статті 10 Закону України "Про будівельні норми" передбачає, що порядок розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для забезпечення гармонізації нормативної бази України з нормативною базою Європейського Союзу встановлюється період одночасної дії будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій, та будівельних норм, гармонізованих з нормативними документами Європейського Союзу (або інших будівельних норм, кодів), та встановлює, що обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб'єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.
У свою чергу, згідно з нормами статті 5 Закону України "Про будівельні норми", до суб'єктів нормування у будівництві належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Водночас, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 року №633/2011, міністерство є центральним органом виконавчої влади, яке входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.
Як передбачає пункт 4 вказаного Положення, Мінрегіон України відповідно до покладених до нього завдань затверджує будівельні норми, здійснює, повноваження центрального органу виконавчої влади з нормування у будівництві, стандартизації стосовно організації розроблення, схвалення, прийняття, перегляду та зміни національних стандартів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів.
Таким чином, у відповідності до зазначених положень законодавства, Мінрегіон налічений повноваженнями погоджувати обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, відповідно до встановленого ним порядку.
Організаційні засади розгляду звернень зацікавлених організацій щодо погодження обґрунтованих відхилень від діючих будівельних норм у проектній документації при проектуванні та внесенні змін у проектну документацію об'єктів промислової забудови та інженерно-транспортної інфраструктури, а також прийняття відповідних рішень в Мінрегіонбуді щодо їх погодження та подальшого супроводу визначає Порядок погодження в Міністерстві регіонального розвитку та будівництва обґрунтованих відхилень від діючих будівельних норм у проектній документації при проектуванні та внесенні змін у проектну документацію об'єктів промислової забудови та інженерно-транспортної інфраструктури, затверджений наказом Мінрегіонбуду від 04 липня 2008 року №301 (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до пунктів 2.1-2.5 Порядку, зацікавлені організації звертаються листом до Мінрегіонбуду про розгляд передпроектних пропозицій (проектних рішень) щодо можливості проектування та внесення змін у проектну документацію Об'єкта.
У листі визначаються основні технічні особливості Об'єкта, а також обґрунтування прийнятих рішень щодо параметрів та необхідності такого будівництва, попередньо погоджені в установленому порядку відповідними органами влади, на території яких передбачається таке будівництво, а також відповідними територіальними наглядовими органами.
До листа додаються копії: дозволу на будівництво Об'єкта або об'єкта будівництва в цілому, якщо Об'єкт є його частиною; проектних рішень, прийнятих місцевими органами містобудування та технічних рішень з пояснювальною запискою;
За наявності особливих умов розташування Об'єкта на конкретній ділянці (на сейсмічних, зсувонебезпечних територіях, у місцях щільної забудови та ін.) також необхідно надавати: історико-містобудівне обґрунтування розміщення Об'єкта або об'єкта містобудування в цілому, якщо Об'єкт є його частиною, погоджене відповідним місцевим органом охорони культурної спадщини, у разі розміщення Об'єкта в історичних ареалах населених місць, зон охорони пам'яток культурної спадщини; відповідні документи щодо громадського обговорення, якщо це передбачено; висновок відповідних Базових організацій з науково-технічної діяльності щодо технічної можливості будівництва Об'єкта із запропонованими архітектурно-технічними рішеннями.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку, Відділ промислової забудови та програм ЧАЕС (далі - Відділ) за дорученням керівництва Міністерства у термін до десяти робочих днів розглядає матеріали звернень. Після перевірки на комплектність і відповідність вимогам цього Порядку, матеріали звернення надаються на розгляд відповідним Базовим організаціям з науково-технічної діяльності, відповідно до наказу Держбуду України від 20 листопада 2003 року №191. Після отримання висновку від Базових організацій з науково-технічної діяльності Відділ готує матеріали та виносить питання щодо обґрунтованих відхилень від діючих будівельних норм у проектній документації при проектуванні та внесенні змін у проектну документацію Об'єкта на засідання секції розробки і реалізації державних житлових програм, промислової забудови та програм ЧАЕС Науково-технічної ради Мінрегіонбуду.
Пункт 3.2 Порядку визначає, що остаточне рішення щодо погодження обґрунтованих відхилень від діючих будівельних норм у проектній документації приймається і підписується заступником Міністра відповідно до розподілу обов'язків. В особливо складних випадках, за рекомендацією засідання Секції та за рішенням заступника Міністра відповідно до розподілу обов'язків, питання може бути винесено на розгляд президії Науково-технічної ради Мінрегіонбуду.
Після прийняття рішення щодо можливості проектування та внесення змін у проектну документацію Об'єкта Мінрегіонбуд повідомляє про це листом автора звернення. Якщо це рішення негативне, Мінрегіонбуд листом повідомляє про причини відмови у погодженні.
Відповідно до пункту 3.3 Порядку, прийняті Мінрегіонбудом рішення враховуються Замовником при розробленні проектної документації або внесенні в неї змін та надаються разом з проектною документацією службам ДП "Укрдержбудекспертизи" при проведенні комплексної державної експертизи проектної документації Об'єкта.
Посилання третьої особи щодо неможливості розгляду відхилень від діючих будівельних норм суд вважає помилковими з огляду на те, що вищенаведеними нормами Порядку прямо передбачено відхилення від встановлених норм.
Матеріали справи не містять жодних доказів чи посилань щодо встановлення певної форми для погодження органами Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій відхилень він норм, встановлення порядку розгляду таких питань, визначення конкретних підрозділів та посадових осіб, яким надаються повноваження щодо погоджень, тому судом не приймаються посилання на безпідставність отримання позивачем погодження, викладеного в листі від 15.03.2015 року.
Отже, станом на дату винесення оспорюваного припису, у позивача були в наявності погодження щодо відхилення від норм, видані уповноваженим на це органом. При цьому, наступне скасування такого погодження, після винесення оскаржуваного припису, не впливає на правомірність винесення припису.
При цьому, суд виходить з того, що на момент винесення оскаржуваного припису к позивача були наявні погодження щодо відхилення від норм.
Натомість, невідповідність зведеного позивачем будинку встановленим на час прийняття в експлуатацію нормам, питання наявності чи відсутності певних дозволів чи погоджень, фактичні параметри закінченого будівництвом об'єкта, мають свої правові наслідки і не можуть вирішуватись в межах розгляду даної справи.
Суд враховує, що правомірність видачі позивачу сертифікатів на закінчений будівництвом об'єкт, та правомірність застосованих позивачем архітектурних рішень, з огляду на порушення прав третьої особи, є предметом розгляду інших справ, які розглядаються в адміністративному та цивільному порядку.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Позов Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.08.2015р., виданий Департаментом Державної архітектурно - інспекції у м.Києві Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд".
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення складено 24.05.2018.
Суддя С.К. Каракашьян