15 травня 2018 р. Справа № 818/1396/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1396/18
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3К.) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі №К-1294-1547/21-18 від 12.03.2018 року у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Зеленківської сільської ради Недригайлівського району Сумської області та зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 09.02.2018 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Зеленківської сільської ради Недригайлівського району Сумської області за межами населеного пункту, однак отримувала необґрунтовану відмову. Зазначила, що підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, викладені в листі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 12.03.2018 №К-1294-1547/21-18, не входять до підстав, вичерпний перелік яких встановлених статтею 118 Земельного кодексу України.
Позивач вважає, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, а саме суперечать вимогам ст. 118, ст. 122 Земельного Кодексу України.
З вищевикладених підстав, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач, заперечуючи проти позову у відзиві на позовну заяву (а.с.28-29) зазначив, що управлінням відмовлено у задоволенні заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок приймається до уваги позиція органів місцевого самоврядування. Крім того, позовна вимога щодо зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
Суд, заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 09.02.2018 ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру із заявою, в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Зеленківської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (а.с.9).
Проте, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області своїм листом від 12.03.2018 №К-1294-1547/21-18 відмовило в наданні такого дозволу вказавши, що згідно розпорядження Кабінету ОСОБА_4 України від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" Головне управління не може одноосібно прийняти рішення щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення у власність громадян без погодження ОТГ. Крім того, згідно інформаційної довідки Відділу у Недригайлівському р-ні від 14.02.2018 №25/408-18 землі за рахунок яких планується відведення бажаної земельної ділянки відноситься до земель сільськогосподарського призначення: номер графи 14 (під господарськими дворами та будівлями) (а.с.10).
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
На підставі п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_4 України через Віце-прем'єр-міністра України - ОСОБА_4 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
У частині 7 статті 118 Земельного кодексу України наведено вичерпний перелік підстав, з огляду на які приймається рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в ст. 118 Земельного кодексу України.
Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюються виключно органами, визначеними у ст. 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 по справі № 21-358а13.
Лист ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 12.03.2018 №К-1294-1547/21-18 не містить рішення з приводу вирішення питання, яке було підставою для звернення.
Фактично відповідач не розглянув по суті звернення ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель державної власності за межами населеного пункту на території Зеленківської сільської ради, а лише зазначив, що під час прийняття рішення враховується позиція органів місцевого самоврядування.
Однак, така підстава відмови у наданні дозволу не міститься в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
При цьому, ГУ Держгеокадастру у Сумській області не було винесено рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що відмова ГУ Держгеокадастру у Сумській області у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, викладена у листі від 12.03.2018 № К-1294-1547/21-18, є необґрунтованою та протиправною.
При цьому суд зазначає, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Зеленківської сільської ради Недригайлівського району Сумської області.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, ГУ Держгеокадастру у Сумській області протиправно відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, при цьому, відповідач посилається на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами.
Відповідач зобов'язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.
Суд вважає, що в даному випадку відсутнє втручання суду в дискреційні повноваження ГУ Держгеокадастру у Сумській області, виходячи з наступного.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи №R(80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає кращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, надати дозвіл, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.
Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №816/591/15-а (Пр№К/9901/4844/18).
Крім того, суд при прийнятті даного рішення враховує правову позицію Верховного Суду України, викладеному у рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15. В даному рішенні ОСОБА_5 Суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, позивачу необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області в сумі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 143, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297, 382 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі №К-1294-1547/21-18 від 12.03.2018 року про відмову у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (42745, Сумська область, Охтирський район, с. Ясенове, вул. Петренко, 70, ідент. номер НОМЕР_1) від 09.02.2018 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Зеленківської сільської ради Недригайлівського району Сумської області
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_3 (42745, Сумська область, Охтирський район, с. Ясенове, вул. Петренко, 70, ідент. номер НОМЕР_1) витрати на оплату судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик
в повному обсязі рішення складене 21.05.2018