Справа № 171/151/18
2-а/171/7/18
21 травня 2018 року м.Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області:
у складі головуючої - судді Кодрян Л.І.
за участю секретаря судового засідання - Титаренко Л.Б.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Апостолове адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора СРПП № 2 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП №2 Нікопольського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 195366 від 24.01.2018 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, винесену інспектором СРПП № 2 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 зазначив, що 24 січня 2018 року близько о 17.00 год., керуючи власним автомобілем «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі Кіровоград - Запоріжжя в районі с. Кам'янське, Нікопольського району, Дніпропетровської області з м. Дніпро в напрямку м. Апостолове. Наздогнавши вантажний автомобіль, а саме тягач з цистерною, який рухався попереду його машини зі швидкістю до 30 км/год. та вирішивши, що вантажний автомобіль не рухається з більшою швидкістю через технічну поломку або погодних умов, прийняв рішення зробити об'їзд зазначеного автомобіля. Приблизно через 300-400 метрів він був зупинений співробітниками поліції, які повідомили йому, що він порушив правила дорожнього руху, здійснивши обгін транспортного засобу в місці дії заборони обгону, оскільки маневр обгону він здійснив на підйомі дороги і все це було зафіксовано. Після чого інспектором СРПП №2 Нікопольського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 складено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 195366 від 24.01.2018 року, в якій зазначено, що позивач порушив п.14.6 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст.122 КУпАП.
З обставинами, викладеними в постанові не погоджується, оскільки він здійснював обгін поодинокого транспортного засобу, який рухався зі швидкістю менше 30 км/год., посилаючись на п.3.25 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 з наступними змінами та доповненнями.
Вважає вищезазначену постанову про притягнення його адміністративної відповідальності протиправною та просить її скасувати.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, обґрунтовуючи позовні вимоги вищенаведеним, просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Пояснив, що обгін колони транспортних засобів він не здійснював, дорожньої розмітки не бачив, оскільки йшов сніг і дорога була не розчищена, дорожніх знаків та пішохідного переходу не бачив. Зазначив, що здійснив обгін поодинокого транспортного засобу, який рухався зі швидкістю менше 30 км/год.
Відповідач в судове засідання по розгляду даної справи не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Згідно ухвали суду від 12.03.2018 року про витребування доказів відповідачем надіслано на адресу суду копію постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП від 24 січня 2018 року, оригінали пояснень ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_4 неодноразово, належним чином повідомлявся про виклик до суду, однак на розгляд даної справи не з'явився.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 24 січня 2018 року рухаючись на автомобілі, в якому він їхав, як пасажир, по автодорозі з міста Дніпро в місто Апостолове в межах населеного пункту, водій ОСОБА_2 здійснив обгін вантажного автомобіля, який їхав зі швидкістю менше 30 км/год., дорожніх знаків на вказаній ділянці дороги не було, дорожньої розмітки та пішохідного переходу на ділянці обгону не бачив, коли вони рухалися йшов сніг і дорога була не розчищена. Розпізнавальних знаків, що попереду рухається колона не було, ОСОБА_2 було здійснено обгін поодинокого транспортного засобу, не на підйомі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух тощо.
Відповідно до пп. «в» п. 14.6 Правил дорожнього руху обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом.
Згідно з пп. «г» п. 14.6 Правил дорожнього руху обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало порушення позивачем пп. «в», «г» п.14.6 ПДР України. Також з матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 6).
Частиною 3 статті 254 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається, зокрема, в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою, другою, третьою і п'ятою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, відповідно до ст. 222 КУпАП інспектор патрульної поліції, який має спеціальне звання лейтенант поліції, наділений правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, розгляд якого, відповідно до КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції, то поліцейський мав право виносити постанову на місці вчинення правопорушення без складання відповідного протоколу.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних належний та допустимих доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем ОСОБА_2 дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови (фото, відеозапис тощо).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Письмові докази свідка ОСОБА_4 надані відповідачем суд не бере до уваги, як допустимий доказ, з огляду на вимоги ст.ст.72,74,91 КАС України.
Оскільки доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого пп. «в», «г» п. 14.6 Правил дорожнього руху, відповідачем не надано, суд прийшов до висновку про неправомірність складеної відносно ОСОБА_2 постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії НК №195366 від 24 січня 2018 року та наявність підстав для її скасування.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржувана постанова була вручена позивачу 24.01.2018 року на місці винесення постанови, а позивач звернувся до суду 29.01.2018 року, що свідчить про те, що адміністративний позов подано в термін передбачений чинним законодавством України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 19, 20, 72, 74, 77, 91, 242, 243-246, 286, 295, 297 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора СРПП № 2 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 195366 від 24.01.2018 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, винесену інспектором СРПП № 2 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки та в порядку, встановленими ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 травня 2018 року.
Суддя ОСОБА_6