ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
23 травня 2018 року № 826/14245/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аверкової В.В., суддів Бояринцевої М.А., Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства соціальної політики України
проскасування наказу,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати незаконним і скасувати наказ Міністерства соціальної політики України від 26 жовтня 2017 року № 922к в частині оголошення догани ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми з дня його прийняття.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14245/17, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 листопада 2017 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року зобов'язано Міністерство соціальної політики України надати суду до 01 грудня 2017 року належним чином засвідчені копії матеріалів дисциплінарної комісії головного спеціаліста відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями ОСОБА_1; письмові пояснення з приводу позовних вимог, викладених в адміністративному позові та всі наявні докази на їх підтвердження.
Судове засідання 10 січня 2018 року відкладено на 24 січня 2018 року у зв'язку з клопотанням позивача про надання часу для подачі додаткових доказів.
У судовому засіданні 24 січня 2018 року позивач та представник позивача адміністративний позов підтримали, просили суд задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позову зазначили, що спірний наказ Міністерства соціальної політики України від 26 жовтня 2017 року № 922к в частині оголошення догани ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми з дня його прийняття є протиправним, прийнятий із порушенням порядку притягнення до дисциплінарних стягнень, а тому підлягає скасуванню.
Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що за результатом розгляду на засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України, вирішено застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
На підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 31 жовтня 2011 року № 629к ОСОБА_1 призначена на посаду головного спеціаліста відділу сімейної політики та демографічного розвитку Управління соціального захисту сімей Департаменту сімейної політики з 01 січня 2011 року.
Згідно з наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2016 року № 310к ОСОБА_1 переведена на посаду головного спеціаліста відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми.
На підставі подання дисциплінарної Комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи начальника відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми ОСОБА_2, головного спеціаліста відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми ОСОБА_1 від 18 жовтня 2017 року, відповідно до Протоколу № 24 засідання дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України від 11 жовтня 2017 та дисциплінарної справи ОСОБА_1, Міністерством соціальної політики складено наказ про застосування дисциплінарного стягнення від 26 жовтня 2017 року № 922к за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2,4,5,6 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та відповідно до статей 64-68, 77 Закону України «Про державну службу», яким оголошено догану ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми.
Відповідно до протоколу засідання дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України № 24 від 11 жовтня 2017 року встановлено, що в діях державного службовця ОСОБА_1 вбачається: порушення правил внутрішнього службового розпорядку для працівників апарату Міністерства соціальної політики України (пункт 1 - 4 Розділу II. Загальні правила етичної поведінки працівників апарату Міністерства соціальної політики України); порушення основних обов'язків державного службовця, зокрема щодо дотримання правил етично поведінки , поваги, гідності, сумлінного і професійного виконання своїх професійних своїх посадових обов'язків , виконання доручень керівників; порушення обов'язків державного службовця щодо додержання службової дисципліни частині недопущення вчинків, несумісних зі статусом державного службовця.
Крім того, протоколом зазначено про наявність обставин, що обтяжують відповідальність державних службовців, а саме вчинення ОСОБА_1 проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі, керівника.
Таким чином, при винесенні наказу № 922к від 26 жовтня 2017 року до ОСОБА_1 головного спеціаліста відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді винесення догани за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2,4,5,6 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та відповідно до статей 64-68,77 Закону України «Про державну службу».
Як вбачається зі спірного наказу та протоколу засідання, в порушення норм чинного законодавства державним службовцем ОСОБА_1 проігноровано виконання власних посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
В порушення вказаних дій державним службовцем не дотримано принципів державної служби, передбачені статтею 4 Закону України «Про державну службу», а саме: професіоналізму - компетентного, об'єктивного і неупередженого виконання посадових обов'язків, постійного підвищення рівня своєї професійної компетентності, доброчесності - спрямованості дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмови державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, законності - обов'язку державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 займаючи посаду начальника відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми згідно пояснень від 28 вересня 2017 року доручила головному спеціалісту ОСОБА_4 в зв'язку з відрядженням останньої передати документи, а саме: плани курсів, які 14 вересня 2017 року були підготовлені начальником відділу ОСОБА_2 іншому головному спеціалісту ОСОБА_1
Абзацом третім номер аркушу 4 пояснень ОСОБА_2 визначено конкретне доручення начальника відділу ОСОБА_5, щодо доручення головному спеціалісту відділу ОСОБА_4 передати плани курсів іншому головному спеціалісту ОСОБА_1 Однак, головні спеціалісти ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не виконали доручення безпосереднього керівника, поставили під сумнів виконання доручення.
Як наслідок, плани курсів не були передані жодною із сторін, доручення безпосереднього керівництва не виконане.
Також, начальником відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми надано пояснення, щодо відмови головних спеціалістів відділу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від ознайомлення з посадовими інструкціями, затверджені заступником Міністра - керівником апарату ОСОБА_6 23 вересня 2016 року.
Під час виникнення конфліктної ситуації 28 вересня 2017 року до органів Національної поліції України в місті Києві надійшло повідомлення про виклик для проведення превентивних поліцейських заходів. Заява зареєстрована в Печерському управлінні поліції Головного управління Нацполіції у місті Києві до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події № 44980.
Як наслідок, начальник відділу ОСОБА_2 в результаті погіршення самопочуття звернулась до закладу охорони здоров'я, та в період з 28 вересня 2017 року по 04 жовтня 2017 року ОСОБА_2 перебувала на лікарняному.
Так, відповідно до Розділу І Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату Міністерства соціальної політики України, затвердженого рішенням Конференції трудового колективу Міністерства соціальної політики України протоколом від 02 серпня 2016 року (далі по тексту - Правила) ці Правила визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку працівників апарату Міністерства соціальної політики України та забезпечення раціонального використання їх робочого часу.
Розділом II Правил передбачено, що працівники апарату Міністерства повинні дотримуватись вимог етичної поведінки. Працівники у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність. Під час виконання своїх посадових обов'язків повинні дотримуватись взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.
Відповідно до Закону України «Про державну службу» та Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 500 дисциплінарна відповідальність державного службовця є різновидом юридичної відповідальності.
Нормами статті 64 Закону України «Про державну службу» встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Статтею 7 Закону України «Про державну службу» передбачені права державних службовців, а саме: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників, дотримання високої культури спілкування; не допущення дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Основними обов'язками державних службовців передбачених статтею 8 вказаного Закону також є: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина з повагою ставитися до державних символів України; обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Згідно з статтею 9 Закону України «Про державну службу» державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки. В свою чергу, державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Пунктом 3 статті 9 Закону України «Про державну службу» визначено, що доручення має бути письмовим, а може бути або усним.
Відповідно до пункту 6 статті 9 вказаного Закону державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов'язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов'язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.
Всупереч вказаним нормам, державним службовцем ОСОБА_1 не вчинено дії та не дотримано процедуру, передбачену завченою нормою Закону, не дотримано принципів підпорядкування державного службовця та виконання наказу (розпорядження), доручення керівника, а саме: не виконане усне доручення начальника ОСОБА_2, а навпаки поставлено під сумнів доцільність доручення, самостійно надано оцінку організаційним діям безпосереднього керівника.
При цьому, позивачем не спростовано факт невиконання доручення начальника ОСОБА_2
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про державну службу» у разі порушення наданих цих Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає що викликала поліцію для захисту від фізичного впливу з боку начальника відділу ОСОБА_2 та поліцією складено протокол.
Разом з тим, матеріали справи не містять копії протоколу, втім згідно наданої копії повідомлення про виклик та листа Національної поліції України від 12 жовтня 2017 року вбачається, що громадянка ОСОБА_2 викликалась до поліції з метою проведення превентивних поліцейських заходів.
Як зазначає представник відповідача, відповідно до протоколів засідання дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України за №№ 23,24,25 та з урахуванням матеріалів дисциплінарних справ державних службовців ОСОБА_2 та ОСОБА_1, висновків та рекомендацій дисциплінарної комісії визначено, що начальником відділу ОСОБА_2, головним спеціалістом ОСОБА_1 надані пояснення, що протирічать одне одному: стан алкогольного сп'яніння керівника не зафіксовано та не підтверджено. Далі у протоколі комісією зазначено мовою оригіналу: «У відділі наявний конфлікт між працівниками та начальником у учасників конфлікту немає усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку».
Судом враховано, що Національним агентством з питань Державної служби проведено позапланову безвиїзну перевірку у Міністерстві соціальної політики України стосовно дотримання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів з питань державної служби під час накладення дисциплінарних стягнень на головних спеціалістів відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Міністерства соціальної політики України ОСОБА_1 та ОСОБА_4
За результатами позапланової безвиїзної перевірки складено довідку від 09 січня 2018 року № 88 стосовно дотримання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів з питань державної служби під час накладення дисциплінарних стягнень на головних спеціалістів відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Міністерства соціальної політики України ОСОБА_1 і ОСОБА_4, відповідно до якої внесення змін до складу Дисциплінарної комісії Мінсоцполітики згідно з наказом Мінсоцполітики від 20 лютого 2017 року № 255 (дострокове припинення повноважень двох членів Дисциплінарної комісії Мінсоцполітики за умови відсутності законодавчо визначених підстав), відбулось із порушенням вимог статті 69 Закону; у порушення вимог статті 73 Закону у дисциплінарній справі державного службовця ОСОБА_1 відсутні: підстави для відкриття дисциплінарного провадження; інформаційна довідка з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Дисциплінарне провадження стосовно державного службовця ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог статті 67, частини дев'ятої статті 69, статей 73, 74 і 77 Закону, що призвело до прийняття суб'єктом призначення необґрунтованого рішення про накладення на державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, згідно із Наказом Мінсоцполітики від 26 жовтня 2017 року № 922к.
З висновком Національного агентства України з питань державної служби Міністерство соціальної політики України не погоджується в повному обсязі, в зв'язку з чим направлені зауваження на адресу Національного агентства з питань державної служби від 19 січня 2018 року № 1020/0/2-18/30. Пунктом 2 висновку визначено, що дисциплінарною комісією в порушення вимог статті 73 Закону «Про державну службу» відсутні підстави для відкриття дисциплінарного провадження, інформаційна довідка з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, відсутні копії документів і матеріалів, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку, відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку.
Суд також не погоджується із такими висновками Національного агентства України з питань державної служби з огляду на наступне.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про державну службу» з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
У відповідності з вимогами статті 73 Закону України «Про державну службу» Міністерством соціальної політики України сформовано дисциплінарну справу державного службовця ОСОБА_1, відібранні пояснення державного службовця. В матеріалах дисциплінарної справи державного службовця містяться доповідна записка Заступника директора Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми - начальника відділу протидії торгівлі людьми ОСОБА_7, щодо виникнення конфліктної ситуації між начальником відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями ОСОБА_2 та головним спеціалістом відділу сімейної політики та роботи з багатодітними сім'ями ОСОБА_1, з викладенням обставин у справі, характеристика державних службовців, службова записка начальника Управління по роботі з персоналом ОСОБА_8, щодо внесення на розгляд дисциплінарної Комісії питання дотримання правил етичної поведінки державними службовцями, учасниками конфліктної ситуації, протоколи засідань дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства, що містять відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, обставини у справі, на підставі яких винесений наказ про застосування дисциплінарного стягнення державним службовцям.
Судом враховано, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани керівництвом Міністерства соціальної політики України застосоване до всіх учасників конфлікту (державних службовців: позивача ОСОБА_1, керівника відділу ОСОБА_2 та головного спеціаліста ОСОБА_4) відповідно до наказів від 26 жовтня 2017 року №№ 922 к, 923к, 924к (копії наказів містяться в матеріалах справи).
Щодо складу дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України (далі - дисциплінарна Комісія).
Як зазначено представником відповідача та не спростовано матеріалами справи, наказом Мінсоцполітики від 02 червня 2016 року № 613 «Про дисциплінарну. Комісію з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерстві соціальної політики України" утворено та затверджено склад дисциплінарної Комісії в Міністерства соціальної політики України відповідно до статті 69 Закону України „Про державну службу" (далі - Закон) у кількості 8 осіб, а саме: 4 (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12) - представники виборного органу первинної профспілкової організації «Об'єднана профспілка працівників соціальної сфери Міністерства соціальної політики України, Державної служби зайнятості (Центральний апарат), ДП «Технік» з числа державних службовців Мінсоцполітики; 4 (ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16) - державні службовці Мінсоцполітики.
До складу дисциплінарної Комісії включено 1 особу, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом, а саме ОСОБА_14 - заступника директора Юридичного департаменту - начальника відділу правової експертизи.
Враховуючи, що усі особи, які включені до складу дисциплінарної Комісії є державними службовцями апарату Мінсоцполітики, наказ Мінсоцполітики від 02.06.2016 № 613 «Про дисциплінарну Комісію з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України" не містить інформації про те, які саме державні службовці апарату Мінсоцполітики є представниками керівника державної служби, визначені ним одноособово, а які є представниками виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців.
Слід зазначити, що Закон України «Про державну службу» не містить такої вимоги до оформлення відповідних наказів центральних органів виконавчої влади не було надано методичних та інших рекомендацій щодо оформлення зазначених наказів.
Щодо внесення змін до складу дисциплінарної Комісії, внесених наказом Мінсоцполітики від 20 лютого 2017 року № 255 «Про внесення змін до складу дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики України" (яким припинено повноваження членів дисциплінарної Комісії, а саме головного спеціаліста відділу Управління по роботі з персоналом ОСОБА_17 і головного спеціаліста відділу організації санаторно-курортного лікування ОСОБА_18) слід зауважити, що з метою забезпечення належного рівня функціонування внутрішнього контролю в Мінсоцполітики та для упорядкування роботи дисциплінарної Комісії наказом від 29.07.2016 № 829 «Про затвердження Регламенту дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики" затверджено Регламент її роботи. Пунктом 2.4 цього Регламенту визначено, що повноваження члена дисциплінарної Комісії припиняються за рішенням державного секретаря Мінсоцполітики у разі: закінчення строку повноважень; подання ним заяви про припинення повноважень за власним бажанням; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я за наявності медичного висновку; неналежного виконання своїх обов'язків. Копія наказу Мінсоцполітики від 29 липня 2016 року № 829 «Про затвердження Регламенту дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ в апараті Міністерства соціальної політики» додана.
Оскільки відповідно до пункту 5 статті 69 Закону України «Про державну службу» члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах, а одним із принципів державної служби є забезпечення прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст і спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави, тому припинення повноважень члена дисциплінарної комісії на підставі заяви про припинення повноважень за власним бажанням не є порушенням, не звужує прав і законних інтересів державних службовців.
Крім цього, судом встановлено, що підставами для відкриття дисциплінарного провадження у справі ОСОБА_1 є: доповідна записка заступника директора Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми - начальника відділу протидії торгівлі людьми ОСОБА_7 від 28 вересня 2017 року № 568/0/164-17 стосовно конфліктної ситуації, яка сталася 28 вересня 2017 року між начальником Відділу ОСОБА_2 та головним спеціалістом Відділу ОСОБА_1; службова записка начальника Управління по роботі з персоналом ОСОБА_8 від 02 жовтня 2017 року № 233/0/59-17/301 з пропозицією внести на розгляд дисциплінарної Комісії питання дотримання правил етичної поведінки державних службовців працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1; відповідним дорученням державного секретаря Мінсоцполітики ОСОБА_6 до вищевказаної службової записки. Зазначені документи є в дисциплінарній справі державного службовця ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами справи, відповідно до зауважень на довідку були надані до Національного агентства України з питань державної служби.
Інформація, в якій викладено обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарної справи, викладені у: доповідній записці заступника директора Департаменту сімейної, тендерної політики та протидії торгівлі людьми - начальника відділу протидії торгівлі людьми ОСОБА_7 від 28 вересня 2017 року № 568/0/164-17 стосовно конфліктної ситуації, яка сталася 28 вересня 2017 року між начальником Відділу ОСОБА_2 та головним спеціалістом Відділу ОСОБА_1; службовій записці начальника Управління по роботі з персоналом ОСОБА_8 від 02 жовтня 2017 року № 233/0/59-17/301 з пропозицією внести на розгляд дисциплінарної Комісії питання дотримання правил етичної поведінки державних службовців працівниками ОСОБА_2, ОСОБА_1
Суд погоджується із доводами відповідача, що рекомендацій щодо складання, формату та зразка інформаційної довідки не було надано центральним органам виконавчої влади та не закріплено на законодавчому рівні, тому зауваження щодо інформаційної довідки містять формальний характер.
Пояснення інших осіб були заслухані та відображені у протоколі засідання дисциплінарної Комісії від 06 жовтня 2017 року (заступника Міністра ОСОБА_19; заступника директора Департаменту - начальника відділу протидії торгівлі людьми ОСОБА_7 та заступника директора Департаменту протидії торгівлі людьми - начальника відділу ОСОБА_20).
Стосовно відсутності належним чином завірених копій документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку: усі документи дисциплінарної справи були сформовані в Мінсоцполітики і є оригінальними примірниками, крім наказів про застосування дисциплінарного стягнення.
Стосовно відсутності висновку про наявність дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Висновки про наявність дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності викладені у протоколі засідання дисциплінарної Комісії від 11 жовтня 2017 року. Подання дисциплінарної Комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 внесено державному секретарю Мінсоцполітики 18 жовтня 2017 року.
Стосовно відсутності опису матеріалів, які містяться у дисциплінарній справі, відповідач зазначає, що дисциплінарна справа ОСОБА_1 містить опис матеріалів (копія додається).
Стосовно висновків Національного агентства України з питань державної служби, що дисциплінарною Комісією не доведено ступень вини, характер і тяжкість дисциплінарних проступків, вчинених державними службовцями ОСОБА_1 та ОСОБА_4, що призвело до прийняття суб'єктом призначення необґрунтованих рішень про застосування дисциплінарних стягнень слід зазначити, що дисциплінарною Комісією всебічно вивчено матеріали дисциплінарних справ, визначено ступень вини, характер і тяжкість дисциплінарних проступків, вчинених державними службовцями ОСОБА_1, про що свідчить варіативність запропонованих рішень дисциплінарної Комісії, а саме: надання пропозицій державному секретарю Мінсоцполітики від догани до звільнення (зазначено у протоколах засідання дисциплінарної Комісії від 11 жовтня 2017 року та від 17 жовтня 2017 року).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Міністерство соціальної політики України, як орган державної влади, в межах наданих повноважень, виходячи з наведених норм, дотримано процедуру, передбачену статтею 73 Закону України «Про державну службу», а саме: наказ від 26 жовтня 2017 № 922к про застосування дисциплінарного стягнення винесено на підставі подання дисциплінарної Комісії, з дотриманням строків передбачених чинним законодавством, з відібранням пояснень державних службовців щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а також пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, враховано тяжкість дисциплінарного проступку (протоколи засідання дисциплінарної Комісії №№23,24,25).
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до статті 5 Закону України «Про державну службу» державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
В основу поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку. Тому, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як дисциплінарний проступок слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу. Тобто, дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм.
В даному випадку, суд вважає, що поведінка позивача в тій частині, яка вирішувалась в межах дисциплінарного провадження, не відповідає етиці поведінки державного службовця.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного наказу з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя В.В. Аверкова
Судді: М.А. Бояринцева
Н.М. Шевченко