ЄУН 174/148/18
н/п 2/174/192/2018
17 травня 2018 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Борцової А.А.,
за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,
позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в заочному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
27.02.2018 року до суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, в якій просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком, а саме: будинком №43 по вул.Привокзальна м.Вільногірська Дніпропетровської області, що є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. В обґрунтування позову зазначила, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.06.1992 року, виданого Вільногірською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, їй належить на праві особистої приватної власності жилий будинок №43 з господарчими будівлями по вул.Привокзальна у м.Вільногірську Дніпропетровської області, що було зареєстровано 19.06.1992 року Верхньодніпровським міським БТІ у реєстрі прав на нерухоме майно. У вищевказаному житловому будинку зареєстрований за місцем проживання відповідач- її син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за його проханням, 26.11.2013 року, однак після реєстрації відповідач жодного дня в цьому житлі до цього часу не проживав і взагалі фактично до вказаного житлового будинку не всилявся. З часу реєстрації та по цей час відповідач фактично з його слів мешкає у м. Києві, однак своєї адреси фактичного проживання він не повідомляє. З листопада 2013 року по цей час відповідач декілька разів приїжджав до м.Вільногірська, однак в будинку № 43 вул. Привокзальна у м. Вільногірську не ночував та і взагалі цим житлом не цікавився, проживаючі у своєї бабусі за іншою адресою. У цей час вирішила продати вище вказаний належний їй на праві власності жилий будинок, однак потенціальні покупці будинку вимагають, щоби на час його продажу у ньому за місцем реєстрації проживання ніякі особи не були зареєстровані. В грудні 2017 року, коли останній раз бачила відповідача, йому запропонувала самостійно знятися з реєстрації за місцем проживання у її будинку, оскільки він у ньому не проживає більше чотирьох років, однак відповідач відповів, що йому ніколи займатися таким зняттям з реєстрації, тобто фактично відповідач відмовився добровільно вирішити спір. Вважає, що відповідач втратив право користування жилим будинком №43 по вул.Привокзальна у м.Вільногірську Дніпропетровської області. Доказом, що відповідач з листопада 2013 року і по цей час не проживає у належному їй житловому будинку, є акт обстеження від 22.02.2018 року № 1180, складений депутатом Вільногірської міської ради ОСОБА_4 за участю свідків. Те, що відповідач самостійно не знімається з реєстрації у належній їй будинку, є підставою для визнання відповідача в судовому порядку таким, що втратив право користування житлом, оскільки відповідач після того, як більше чотирьох років без поважної причини не користується належним їй житлом, втратив право користування ним, добровільно виїхав на постійне проживання до іншого населеного пункту, в якому і проживає вже більше чотирьох років. Відповідно до п.3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, тому третьою особою нею залучений виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як орган реєстрації. Доказами правомірності позову є: свідоцтво про право на спадщину за заповітом на її ім'я, акт обстеження від 22.02.2018 року № 1180, складений депутатом Вільногірської міської ради ОСОБА_4, довідка про склад осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні від 22.02.2018 року № 1091, оригінали яких знаходяться у неї. Просить визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим будинком №43 по вул.Привокзальна в м.Вільногірську Дніпропетровської області, що є підставою для зняття вказаної особи з реєстрації місця проживання за зазначеною адресою.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на вищевказані обставини. Додатково пояснила, що вона на даний час хворіє, потребує коштів на лікування, тому має намір продати будинок. Її син у будинку не проживає з часу реєстрації, мешкав у м. Дніпро, потім виїхав до м.Київ, де орендує житло, змінює адреси проживання і де він на даний час фактично проживає, їй не відомо. До неї він не їздить, не спілкуються з сином, оскільки він відмовився проживати в м. Вільногірськ. Просить позов задовольнити.
Третя особа - виконком Вільногірської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання свого представника не направили, надали телефонограму про розгляд справи у їх відсутність, просять позов задовільнити. (а.с.31).
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, надіслана судом у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. 27.04.2018 року на адресу суду повернуто поштове відправлення на ім'я ОСОБА_2 з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.29). Відповідач був викликаний в судове засідання повторно, але 10.05.2018 р. судова повістка повернута з аналогічною відміткою на адресу суду (а.с.30). Відповідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами та належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи судом. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав, про поважність причин не подання відзиву та неявки в судове засідання не повідомив, тому суд, відповідно до ч.8 ст.178, ст.ст.280-281 ЦПК України, вирішує справу за наявними у ній матеріалами у заочному порядку.
Вислухавши позивачку, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, право власності позивачки ОСОБА_1 на домоволодіння за адресою: вул.Привокзальна,43, м.Вільногірська Дніпропетровської області, підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 12.06.1992 року (а.с.5).
Факт реєстрації відповідача у вказаному будинку підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб № 1091 від 22.02.2018 року, виданого відділом реєстрації фізичних осіб виконавчого комітету Вільногірської міської ради (а.с.6).
Згідно з актом № 1180 від 22.02.2018 року, складеним депутатом Вільногірської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_2 з 2013 року не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини щодо права користування члена сім'ї власника житла житловим приміщенням.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.ст.317, 319, 321 ЦК України , власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до п.34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства ( наприклад ст.ст. 71,72,116,156 ЖК УРСР, ст.405 ЦК України), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення, про позбавлення права користування жилим приміщенням, про визнання особи безвісно відсутньою, про оголошення фізичної особи померлою).
В силу ст.ст.6,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України зобов'язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Згідно зі ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. При цьому приміщення, яке вони мають право займати, визначається самим власником.
Згідно з ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
В судовому засіданні встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння за адресою: вул. Привокзальна,43, м. Вільногірська Дніпропетровської області, а відповідач ОСОБА_2 є членом сім'ї позивачки, зареєстрований у вказаному будинку з 26.11.2013 року, однак з вказаного часу за місцем реєстрації не проживає, тобто відсутній у зазначеному житлі понад один рік, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин відсутності у вказаному житлі відповідачем не надано, а його реєстрація у належному позивачці житлі створює останній перешкоди у здійсненні належних їй правомочностей власника, зокрема, по розпорядженню належним їй будинком, тому позов підлягає задоволенню, а відповідача ОСОБА_2 слід визнати таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням, що є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.
Згідно платіжного доручення від 26.02.2018 р., позивачем сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн. (а.с.1).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст.6,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та керуючись ст.ст. 12, 81, 128, 133, 141, 178, 247, 263- 265, 268, 274, 277-279, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком №43 по вул.Привокзальна в м.Вільногірську Дніпропетровської області, що є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 травня 2018 року.
Головуючий - суддя : підпис ОСОБА_5