33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
про відвід (самовідвід)
"24" травня 2018 р. Справа № 918/858/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши матеріали справи та скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненської області у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" до відповідача: Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення в сумі 201 332,10 грн.
Без виклику сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія ОСОБА_1 і партнери" (далі - Позивач) звернулося до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Відповідач) про стягнення 990000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу, 88011,00 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2011 року по червень 2016 року, 14321,10 грн. 3% річних.
Рішенням від 17.10.2016 Господарського суду Рівненської області (ОСОБА_2Р.) у задоволенні позову відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного господарського від 21.12.2016 (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5В.) рішення господарського суду Рівненської області ВІД 17.10.2016 скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 99000,00 грн. основного боргу, 66330,00 грн. інфляційних втрат, 5996,96 грн. 3% річних. В задоволення позову щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 120681,00 грн., 3% річних у сумі 8324,14 грн. відмовлено.
На виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 Господарським судом Рівненської області 05.01.2017 видано накази.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2017 (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8М.) постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі №918/858/16 змінено в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 8926, 27 грн. 3% річних та 87481, 80 грн. інфляційних втрат. В задоволенні позову про стягнення 5394, 83 грн. 3 % річних та 529,20 грн. інфляційних втрат відмовлено. В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 залишено без змін.
06.04.2017 Позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненської області.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.08.2017 задоволено скаргу Позивача на бездіяльність державного виконавця. Визнано бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненської області незаконною. Зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненської області по виконавчому провадженню АСВП №53284085 провести перевірку майнового стану боржника - Відповідача щодо отримання боржником, як переможцем тендерних закупівель, грошових коштів за укладеними у 2016 році договорами про закупівлю послуг за державні кошти із замовником - Службою автомобільних доріг у Рівненській області Державного агентства автомобільних доріг України.
Позивач звернувся із заявою про винесення додаткової ухвали, якою вирішити питання про стягнення з Відповідача судових витрат в сумі 10 599,74 грн.
Заява обґрунтована тим, що в резолютивній частині ухвали Господарського суду Рівненської області від 08.08.2017 відсутнє рішення щодо вимоги Позивача про відшкодування Відповідачем судових витрат Позивача, пов'язаних з явкою представників Позивача в судові засіданні 04.07.2017, 18.07.2017, 26.07.2017, 08.08.2017. Крім того, в мотивувальній частині ухвали від 08.08.2017 відсутнє посилання на клопотання Позивача від 07.08.2017.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.08.2017 (ОСОБА_2Р.) задоволено клопотання Позивача щодо винесення додаткової ухвали. Відмовлено Позивачу у задоволенні клопотань від 26.07.2017 та 07.08.2017 про відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом скарги.
Ухвала суду мотивована тим, що в мотивувальній частині ухвали від 08.08.2017 описано та досліджено клопотання Позивача від 26.07.2017 та 07.08.2017 про відшкодування судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, як необґрунтованих та не підтверджених, однак помилково в резолютивній частині не зазначено про відмову у відшкодуванні Позивачу таких витрат.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 (ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10Р.) ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.08.2017 залишено без змін.
Постанова суду обґрунтована тим, що у даній справі було прийнято рішення по суті позовних вимог, яке набрало законної сили, при прийнятті якого, вирішено розподіл судових витрат відповідно до статті 49 ГПК України. І, оскільки в подальшому рішення передано на виконання до органів ДВС України, тому на даний час розгляд справи по суті завершений з прийняттям рішення, на даний час триває примусове його виконання.
Позивач подав касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду та ухвалу суду першої інстанції, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Відповідача судові витрати в загальній сумі 10599,74 грн., понесені у зв'язку з явкою представників Позивача в судові засідання у даній справі.
Постановою Верховного Суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "ОСОБА_1 і партнери" задовольнити частково та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.08.2017 у справі №918/858/16 скасовано, справу передано на розгляд Господарського суду Рівненської області.
24 травня 2018 року справу, за вказівкою Верховного Суду передано на розгляд судді Войтюку В.Р.
Разом з тим, з матеріалів справи, суд вбачає, що суддя Войтюк В.Р. прийняв ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.08.2017 року, яку постановою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року скасовано.
Отже, суддя Войтюк В.Р. вважає за необхідне заявити самовідвід з метою усунення обставин, що можуть викликати сумніви в об'єктивності судді при розгляді даної справи, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи скасовану ухвалу від 21.08.2017 року суддя Войтюк В.Р. вказав на ту обставину, що в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 08.08.2017 року, було надано оцінку усім обставинам справи в їх сукупності, досліджено усі надані скаржником докази і встановлено їх суперечливість стосовно підтвердження понесених судових витрат (інших судових витрат).
Однак, Верховний Суд скасував ухвалу суду першої інстанції (судді Войтюка В.Р.) вказавши на помилковість тверджень наведених у хвалі суду першої інстанції та постанові апеляційної інстанції та передав справу на розгляд до суду першої інстанції.
З зазначеного вбачається, що суддя Войтюк В.Р. надав в сукупності оцінку усім доказам і обставинам справи та постановив ухвалу із тексту якої слідує, що скаржник не довів належними та допустимими доказами правомірності стягнення судових витрат (інших судових витрат) із відповідача.
Повторний розгляд в тому ж складі суду, на переконання судді, може призвести до неможливості прийняти законне та обґрунтоване рішення у даній справі, а також може викликати сумніви в об'єктивності судді при розгляді даної справи, оскільки суддя Войтюк В.Р. уже дану справу розглядав та встановив чітку позицію щодо недоведеності факту понесення судових витрат скаржником, яка відобразилася в ухвалі суду від 08.08.2017 року, яка на даний момент набрала законної сили.
Тому, на думку суду, це є іншою обставиною (в розумінні пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України), яка може викликати сумніви в об'єктивності судді при вирішенні даного спору, що є підставою для самовідводу.
Також, судом враховано, що Верховний Суд скасувавши ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.08.2017 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 року, справу №918/858/16 по суті передав на новий розгляд Господарському суду Рівненської області, що по суті виключає можливість судді Войтюка В.Р. повторно розглядати справу.
Згідно частини 1 статті 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Згідно з частиною 1 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
З урахуванням викладеного, з метою усунення обставин, що можуть викликати сумніви в об'єктивності суду під час розгляду справи, виходячи із загальних принципів судочинства, враховуючи суспільний інтерес до діяльності судів, зазначена вище заява судді Войтюка В.Р. про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву судді Войтюка В.Р. про самовідвід задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу підписано 24.05.2018 року.
Суддя Войтюк В.Р.