ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.05.2018Справа № 910/4473/17
За позовом Національного антикорупційного бюро України
до 1) Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв"
третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Приватне підприємство "Інфлот-Данубіус Ейдженсі"
за участюСпеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України
про визнання договору недійсним
Головуючий суддя Підченко Ю.О. судді: Мандриченко О.В. Якименко М.М.
Секретар судового засідання Ярмоленко С.М.
Представники сторін:
від позивача:Майстренко О.М. - представник за довіреністю;
від відповідача-1: від відповідача-2:Сидоренко Д.О. - представник за довіреністю; Слободян Д.Б. - представник за довіреністю;
від прокуратури:не з'явився;
від третьої особи:не з'явився.
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Національне антикорупційне бюро України до державного підприємства "Адміністрація морських портів України", товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 приватне підприємство "Інфлот-Данубіус Ейдженсі" про визнання недійсним договору про надання послуг від 11.03.2016 № 14-В-АМПУ-16, укладений між державним підприємством "Адміністрація морський портів України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір суперечить Закону України "Про здійснення державних закупівель", а тому такий договір має бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України. Також, позивач зазначає, що спірний договір не відповідає/суперечить інтересам держави, а тому такий договір окрім викладеного вище, має бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 228 ЦК України та ст. 207 ГК України.
Ухвалою суду від 24.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4473/17 (суддя Усатенко І.В.).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2017 призначено колегіальний розгляд справи № 910/4473/17.
За результатами автоматичного розподілу, розгляд справи № 910/4473/17 доручено здійснювати колегіально у складі: головуючий суддя Усатенко І.В., судді Якименко М.М., Мандриченко О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2017р. зупинено провадження у справі №910/4473/17 до набрання рішенням у справі №814/802/17 законної сили.
Згідно Постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 року, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2017р. у справі №910/4473/17 скасовано, а матеріали справи № 910/4473/17 передано на розгляд до місцевого суду.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/3190 від 14.12.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із відпусткою судді Усатенко І.В.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2017 року, матеріали справи № 910/4473/17 передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: Головуючий суддя Підченко Ю.О., судді: Якименко М.М., Мандриченко О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 року призначено підготовче судове засідання у справі на 31.01.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2018 року зупинено провадження у справі № 910/4473/17 за позовом Національного антикорупційного бюро України до державного підприємства "Адміністрація морських портів України", товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 приватне підприємство "Інфлот-Данубіус Ейдженсі" про визнання недійсним договору про надання послуг від 11.03.2016 № 14-В-АМПУ-16, укладений між державним підприємством "Адміністрація морський портів України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" до вирішення суддею, визначеного у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Національного антикорупційного бюро України про відвід судді Мандриченко О.В. від розгляду справи № 910/4473/17.
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, заяву по справі № 910/4473/17 передано до розгляду судді Бондаренко Г.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2018 року в задоволенні заяви Національного антикорупційного бюро України про відвід судді Мандриченко О.В. від участі у справі №910/4473/17 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.02.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 року, суд з власної ініціативи продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче судове засідання на 28.03.2018 року.
З огляду на те, що у судовому засіданні 28.03.2018 року здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представник сторін у даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого засідання, судом прийнято ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 25.04.2018.
16.04.2018 через загальний відділ діловодства суду від Міністерства інфраструктури України надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
25.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" заявило клопотання про зупинення провадження в справі №910/4473/17 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 910/21046/17.
Судом було надано оцінку клопотанню відповідача-2 про зупинення провадження у справі та заяві про вступ у справу в якості третьої особи Міністерства інфраструктури України та відмовлено в їх задоволенні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 року зупинено провадження у справі № 910/4473/17 за позовом Національного антикорупційного бюро України до державного підприємства "Адміністрація морських портів України", товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 приватне підприємство "Інфлот-Данубіус Ейдженсі" про визнання недійсним договору про надання послуг від 11.03.2016 № 14-В-АМПУ-16, укладений між державним підприємством "Адміністрація морський портів України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" до вирішення суддею, визначеного у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про відвід судді Мандриченко О.В. від розгляду справи № 910/4473/17.
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, заяву по справі № 910/4473/17 передано до розгляду судді Омельченко Л.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой" про відвід судді Мандриченко О.В. від участі у справі №910/4473/17 відмовлено.
Судом було поновлено провадження у справі № 910/4473/17 про що винесено відповідну ухвалу від 10.05.2018 та призначено судове засідання на 23.05.2018.
23.05.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про залучення доказів - рецензії від 14.05.2018 на висновок експерта від 10.11.2017 № 15550/17-45. Відповідач-2 вважає, що подана рецензія є письмовим доказом, який спростовує належність та достатність такого доказу позивача, як висновок експерта від 10.11.2017 № 15550/17-45 на підтвердження заявлених підстав позову про невідповідність договору інтересам держави та суспільства.
Крім того, відповідач-2 звернувся до суду із клопотанням про призначення судово-економічної експертизи, оскільки, на думку відповідача-2, для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру в кожної із сторін.
Безпосередньо у судовому засіданні 23.05.2018 представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення по справі. Проти клопотання другого відповідача про призначення у справі судово-економічної експертизи заперечував.
Представник відповідача-1 проти позову та проти клопотання про призначення експертизи заперечував.
Представник відповідача-2 наполягав на задоволенні поданого ним клопотання та на необхідності призначення у справі судово-економічної експертизи.
Судом було надано оцінку клопотанням відповідача-2 про призначення судово-економічної експертизи та про залучення доказів та зроблено наступні висновки.
На обґрунтування клопотання про залучення доказів відповідач-2 зазначає, що з метою спростування доводів, викладених у висновку комісійної судової економічної експертизи від 10.11.2017 № 15550/17-45, він звернувся до Центру судових експертиз "Альтернатива" з заявою про надання рецензії на вказаний висновок. Проте, як вказує відповідач-2, з незалежних від нього причин рецензія була фактично складена лише 14.05.2018, а належним чином оформлена і видана замовнику - 22.05.2018.
Мотивуючи необхідність призначення у справі судово-економічної експертизи, відповідач-2 посилається на необґрунтованість висновку експертизи від 10.11.2017 № 1550/17-45, оскільки висновок містить вирішення правових питань та питань, які виходять за межі компетенції експерта-економіста та не відповідає нормам законодавства про судову експертизу.
Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до положень ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У свою чергу, відповідач-2 не повідомляв у встановленому процесуальним законодавством порядку про намір надати рецензію на висновок експерта від 10.11.2017 № 15550/17-45 та не надав жодних доказів замовлення рецензії.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, таким засобом як висновок експерта.
Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами встановленими статтею 86 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Стаття 214 ГПК України містить норми про дослідження висновку експерта, відповідно до яких для роз'яснення і доповнення висновку експерт може бути викликаний в суд і йому можуть бути поставлені питання щодо наданого ним висновку. Процедура допиту експерта в суді також передбачена
Подання до суду рецензій на висновки судових експертів, а також прийняття на їх основі рішень про призначення експертизи суперечить Конституції та законам України з огляду на наступне. Відповідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи.
Стаття 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Здійснення цих прав може бути обмежене законом для (…) захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Інститут рецензування висновків судових експертів є інструментом внутрішньої процедури перевірки якості та обґрунтованості висновків, що подаються з метою отримання та підтвердження кваліфікації судового експерта. Процедура зазначеного рецензування чітко регламентована підзаконним актом, а саме Порядком проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 № 775/5 (далі - Порядок). Метою рецензування висновків судових експертів згідно з пунктом 2 Порядку є «вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків». Отже, процедура рецензування висновків експертів не має за мету вплинути на його оцінку в судовому процесі. Порядок не передбачає надання рецензії на висновок експерта на розгляд суду чи інших учасників судового процесу.
Особа, що складає рецензії за власною ініціативою або на замовлення сторін судового процесу (позивач, відповідач, представники позивача чи відповідача, треті особи) не несе жодної відповідальності за свої міркування з приводу оцінки висновку експерта, його правильності та обґрунтованості. Рецензент, не є учасником процесу, тому не може бути викликаний в суд для надання пояснень. Не може бути також залучений як спеціаліст, оскільки відповідно до статті 71 ГПКУ, спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів. Отже, спеціаліст не може надавати суду допомогу в оцінюванні доказів у справі.
Рецензія не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Рецензія на висновок експерта не може бути віднесена до письмових доказів, висновків спеціалістів тощо, оскільки: не містить даних про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а містить суб'єктивну думку особи щодо оцінки доказу - висновку експерта; рецензія виникає після відкриття провадження у справі, у зв'язку з ним; рецензент не має у своєму розпорядженні матеріали справи, не досліджує їх, не попереджається судом про будь-яку відповідальність за надання неправдивих рецензій; відсутні гарантії незалежності рецензента, його незаінтересованості та неупередженості, оскільки рецензії надаються на замовлення сторони; відсутність гарантій надання об'єктивної оцінки висновку експерта сторонньою особою, яка не несе будь-якої відповідальності за свою рецензію; рецензія не належить до процесуальних документів, передбачених законом; рецензент не є процесуальною особою, що може впливати на формування доказової бази; рецензія, що надається стороною до суду, має замовний характер, тобто, виникає в результаті домовленості представників сторони та рецензента про забезпечення певного результату дослідження.
Відповідно до статей 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку про не прийняття до розгляду клопотання відповідача-2 про залучення доказів, а також про відмову у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Крім того, судом було з'ясовано у сторін наявність заяв щодо підстав для відводів колегії суддів, а учасники процесу, у свою чергу, повідомили, що на даній стадії процесу довіряють складу суду.
Однак, після того, як судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про призначення судово-економічної експертизи, представником ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв" було подано заяву про відвід колегії суддів.
Щодо заяви про відвід суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.
Заява мотивована тим, що судовий процес у справі здійснюється колегією суддів не об'єктивно та упереджено. Відповідач-2 дійшов таких висновків з огляду на те, що суд безпідставно відмовив у призначенні судово-економічної експертизи, при цьому прийнявши докази позивача. У зв'язку з викладеним, господарський суд своїми діями демонструє не зацікавленість у з'ясуванні дійсних обставин справи, що свідчить про однобічність, упередженість та не об'єктивність колегії суддів при розгляді даної господарської справи.
Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд, ознайомившись з заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про відвід колегії суддів від розгляду справи № 910/4473/17, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Пунктом 5 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про зупинення провадження у справі № 910/4473/17 за позовом Національного антикорупційного бюро України до державного підприємства "Адміністрація морських портів України", товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 приватне підприємство "Інфлот-Данубіус Ейдженсі" про визнання недійсним договору про надання послуг від 11.03.2016 № 14-В-АМПУ-16, укладений між державним підприємством "Адміністрація морський портів України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" до вирішення суддею, визначеного у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про відвід колегії суддів Господарського суду міста Києва - Підченко Ю.О., Якименко М.М., Мандриченко О.В. від розгляду справи № 910/4473/17.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 35, 38, 39, 73, 80, 86, 104, 109, 228, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Зупинити провадження у справі № 910/4473/17 за позовом Національного антикорупційного бюро України до державного підприємства "Адміністрація морських портів України", товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 приватне підприємство "Інфлот-Данубіус Ейдженсі" про визнання недійсним договору про надання послуг від 11.03.2016 № 14-В-АМПУ-16, укладений між державним підприємством "Адміністрація морський портів України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" до вирішення суддею, визначеного у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про відвід колегії суддів Господарського суду міста Києва - Підченко Ю.О., Якименко М.М., Мандриченко О.В. від розгляду справи № 910/4473/17.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про відвід колегії суддів від розгляду справи № 910/4473/17 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.О. Підченко
Суддя О.В. Мандриченко
Суддя М.М. Якименко