Справа № 369/13146/17
Провадження № 2/369/175/18
Іменем України
17.04.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Котенко О.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, про звільнення майна з-під арешту,
У листопаді 2017 року ТОВ «Кей-Колект» звернувся із позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, про звільнення майна з-під арешту.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11145628000, згідно умов якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 62 000,00 доларів США, які позичальник зобов'язався повернути в порядку та на умовах визначених договором.
В забезпечення належного виконання грошових зобов'язань між банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 52761 від 20 квітня 2007 року, згідно умов якого в іпотеку було передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений договір Договір факторингу № 2 від 13 лютого 2012 року, згідно умов якого ТОВ «Кей-Колект» набув право вимоги за кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_3.
Одночасно з договором факторингу між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений договір про відступлення прав за договорами іпотеки, тому ТОВ «Кей-Колект» набув прав кредитора та іпотекодержателя щодо ОСОБА_3, про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 не виконані.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що на квартирі, яка перебуває в іпотеці ТОВ «Кей-Колект», накладено арешт згідно постанови ВДВС Києво-Святошинського управління юстиції № 26006387 від 08 квітня 2011 року.
ТОВ «Кей-Колект», як іпотекодержатель має право на вчинення дій, спрямованих на захист прав іпотекодержателя, визначених умовами договору, в тому числі і шляхом подачі позову про зняття арешту з майна, в складі якого є предмет іпотеки, переданий в іпотеку позичальником на забезпечення задоволення вимог кредитора за рахунок предмету іпотеки.
Враховуючи викладене, позивач ТОВ «Кей-Колект» просив звільнити з-під арешту квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, який був накладений згідно постанови ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції № 26006387 від 08 квітня 2011 року.
У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Кей-Колект» позов підтримала та просила його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету, Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, з'ясувавши дійсні обставини справи та давши оцінку зібраним в справі доказам, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11145628000, відповідно до умов п. 1.1. якого банк зобов'язався надати позичальнику ОСОБА_3 кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 62 000,00 доларів США та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 313 100,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладення договору.
Відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банк прийняв заставу нерухомості, а саме квартиру за адресю: АДРЕСА_2.
В подальшому 20 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 52761, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - квартиру, зазначену в п. 1.4 цього договору. За домовленістю сторін вартість предмету іпотеки на день укладення цього договору складала 417 499,02 грн..
Згідно умов п. 1.4 договору іпотеки предметом іпотеки є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Загальна площа квартири становить 37,4 кв.м., житлова площа 20,8 кв.м.. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 20 квітня 2007 року за реєстровим № 706, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 20 квітня 2007 року, реєстраційний номер 2043080.
13 лютого 2012 року у відповідності до умов Договору відступлення прав вимоги ПАТ «УкрСиббанк» відступив право вимоги ТОВ «Кей-Колект» за кредитними та іпотечними договорами.
13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений договір факторингу № 2, відповідно до умов якого клієнт ПАТ «УкрСиббанк» зобов'язується передати у власність фактору ТОВ «Кей-Колект» - прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначив про те, що ТОВ «Кей-Колект», як іпотекодержатель до якого перейшло право вимоги, у разі виникнення підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, визначених ст. 33 Закону України «Про іпотеку» наділений правом звертатись до суду з позовом про зняття арешту з майна.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за № 101558467 від 26 жовтня 2017 року вбачається, що накладено арешт на квартиру № АДРЕСА_3, згідно постанови державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08 квітня 2011 року.
У позовній заяві позивач зазначив, що ТОВ «Кей-Колект» набув прав кредитора та іпотекодержателя щодо ОСОБА_3 про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс13) зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Як зазначив представник позивача ТОВ «Кей-Колект» у судовому засіданні ТОВ «Кей-Колект» не є стороною виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_3. Також представник позивача зазначив, що проведення заміни сторони з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект» у виконавчому провадженні щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11145628000 від 20 квітня 2007 року та договором іпотеки № 52761 від 20 квітня 2007 року не проводилося.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
До матеріалів справи було долучено копію ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2015 року, згідно якої ТОВ «Кей-Колект» було відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом.
Позивачем ТОВ «Кей-Колект» також не було належним чином доведено факт переходу до нього права вимоги саме до ОСОБА_3 у відповідності до вимог чинного законодавства, а також, що ТОВ «Кей-Колект» набув статусу стягувача у виконавчому провадженні, в межах якого було накладено арешт на майно, з якого позивач просить зняти арешт.
В даному випадку, оскільки позивач ТОВ «Кей-Колект» не є стороною виконавчого провадження, в межах якого був накладений арешт на квартиру, яка перебуває в іпотеці згідно договору іпотеки № 52761 від 20 квітня 2007 року, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд, з'ясувавши дійсні обставини справи, давши оцінку зібраним доказам в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача ТОВ «Кей-Колект».
Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідних положень» Цивільного процесуального кодексу України, суд-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, про звільнення майна з-під арешту відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 11 травня 2018 року.
Суддя Л.М. Ковальчук