вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/303/18
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16
господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129
до Фізичної особи- підприємця Скалозубова Володимира Івановича
97200, АДРЕСА_4, ідентифікаційний № НОМЕР_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2
97200, Автономна АДРЕСА_1, код НОМЕР_2
про стягнення заборгованості за договором в розмірі 300163,21 грн.
за участю представників:
позивача - Родіонова О.І. (довіреність № 19/3-02/416 від 28.12.2017);
відповідача - не з'явився;
третя особа- не з'явився;
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось з позовом до Фізичної особи - підприємця Скалозубова Володимира Івановича про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором кредитної лінії № 17 від 02.07.2012.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2018 прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.03.2018.
Через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вх. № 5007/18 від 13.03.2018) про витребування доказів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2018 відкладено підготовче засідання до 10.04.2018.
Через канцелярію господарського суду Київської області надійшло повідомлення (вх. № 6954/18 від 10.04.2018) Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" із відомостями про місце реєстрації ОСОБА_2
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2018 залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 03.05.2018.
У судове засідання 03.05.2018 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Згідно з повідомленням ПАТ «Укрпошта» відсутня можливість пересилання поштових відправлень до Автономної Республіки Крим - місця проживання відповідача та третьої особи.
Відповідно до частини 6 статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.05.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем Скалозубовим Володимиром Івановичем (далі - відповідач) укладено договір кредитної лінії № 17 від 02.07.2012 (далі-Договір).
Відповідно до пункту 2.1 Договору позивач зобов'язується надати на умовах цього договору, а відповідач зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з пунктом 2.2 Договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 01.07.2015.
Відповідно до пункту 2.3 Договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 80000,00 грн.
Згідно з пунктом 2.3.3 Договору, відповідач зобов'язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше, ніж на 365 календарний день з моменту його отримання, незалежно від діючого ліміту кредитування.
Пунктом 2.7 Договору встановлено, що за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором. Проценти нараховуються позивачем за фіксованою процентною ставкою.
Відповідно до пункту 2.7.1 Договору проценти за користування кредитом розраховується позивачем на основі процентної ставки в розмірі 22,0 % річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі, в порядку, визначеному цим договором.
Згідно з пунктом 2.7.4 Договору, у випадку порушення зобов'язань відповідачем, встановлених пунктом 5.3.6 цього Договору, позивач встановлює процентну ставку в розмірі 24,0 % річних, починаючи з першого дня звітного місяця за місяцем, в якому відбулось порушення зобов'язань відповідача та закінчуючи останнім днем місяця, в якому таке зобов'язання буде виконане/дотримане.
Відповідно до пункту 5.3.6 Договору встановлено, що починаючи з 01 числа другого календарного місяця від дати укладення цього договору забезпечити надходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті в установах позивача, в обсязі не менше 100,00 % від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки відповідача за квартал, виходячи з даних щоквартальних довідок всіх обслуговуючих банків відповідача.
Пунктом 2.10 Договору встановлено, що за надання кредиту сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 1,0 % максимального кредитного ліміту кредитування відразу після укладення цього Договору. За обслуговування кредиту, сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 240,00 грн. у строк до останнього робочого дня звітного місяця.
Відповідно до пункту 2.12 Договору погашення заборгованості за основною сумою боргу та /або процентами комісійними винагородами та/або іншими платежами за цим договором здійснюється відповідачем на рахунок 3739 (код Банку 324805).
Згідно з пунктом 3.1.2 Договору надання кредиту або тієї чи іншої його частини на умовах цього Договору здійснюється позивачем протягом 5 банківських днів після виконання відповідачем усіх умов та кожної з умов надання цього договору та після надання Банку документів, що підтверджують потребу в кредитних коштах (договорів, рахунків-фактур тощо), а також заявки позичальника, підписаної керівником і головним бухгалтером відповідача.
Пунктом 4.1.1 Договору встановлено, що виконання відповідачем зобов'язання забезпечується іпотекою - нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 47,7 квадратних метрів, що належить ОСОБА_2.
Відповідно до пункту 7.2.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання відповідачем зобов'язань за цим договором, позивач має право нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу з повернення суми кредиту та/або від суми несвоєчасно сплачених комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом за кожен день прострочення.
Згідно з пунктом 10.5 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
За невиконання відповідачем зобов'язань за Договором, позивачем, станом на 23.01.2018, розраховано суму заборгованості за кредитом в розмірі 80000,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 65997,98 грн., заборгованості за комісійною винагородою в розмірі 10800,00 грн., штрафні санкції в розмірі 143365,23 грн., тобто, разом 300163,21 грн.
Відповідач участі представників у судових засіданнях не забезпечив, відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу або доказів оплати коштів за Договором суду не надав.
Оцінюючи надані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 194 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (частина 2 статті 218 Господарського кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Скалозубова Володимира Івановича про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 300163,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором кредитної лінії № 17 від 02.07.2012.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не надано оригіналу кредитного договору, а його копія не завірена, також не надано доказів фактичної передачі грошових коштів відповідачу.
Під час розгляду справи, позивачем пояснено, що в 2014 році відбулось незаконне захоплення будівель та цінностей Акціонерного товариства «Ощадбанк», що розташовані на території АР Крим та в м. Севастополі, про що подані відповідні заяви до правоохоронних органів, у зв'язку з чим, у позивача відсутня можливість надати оригінал спірного кредитного договору та докази про його виконання.
На підставі вищенаведеного, 13.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області за вх. № 5007/18 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, з вимогою витребувати у відповідача примірник кредитного договору № 17 від 02.07.2012 та платіжні документи про отримання та часткове погашення кредиту за цим договором.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2018 задоволено клопотання позивача (вх. № 5007/18).
Крім того, позивачем за допомогою кур'єрської доставки підприємства PONY EXPRESS 19.03.2018 на адресу відповідача направлено ухвалу господарського суду Київської області від 13.03.2018, що 27.03.2018 отримана відповідачем, що підтверджується накладною № 22-4487-4940, що наявна у матеріалах справи.
Жодних документів від відповідача на адресу господарського суду Київської області не надходило.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 2 статті 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За своєю правовою природою, Договір, що укладений між сторонами у справі, є кредитним договором.
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір за своєю суттю є реальним договором, який вважається укладеним з моменту передачі грошей позичальнику (аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 6/5005/9535/2011).
Враховуючи той факт, що позивачем не надано ані оригіналу вказаного кредитного договору (чи його належної копії), ані доказів фактичного отримання відповідачем грошових коштів за цим договором, а також не доведено, що копія цього договору, що надана суду, виготовлена з оригіналу, а кредитний договір за своєю суттю є реальним договором, який вважається укладеним з моменту передачі грошей позичальнику, суд дійшов висновку, що позивачем не надано переконливих доказів на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором кредитної лінії № 17 від 02.07.2012, а саме: перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.
А сам по собі факт підписання сторонами тексту договору без передання грошових коштів не породжує обов'язку позичальника повернути грошові кошти.
Крім того, під час вирішення справи по суті, судом взято до уваги той факт, що пунктом 4.1.1 Договору встановлено, що виконання відповідачем зобов'язання забезпечується іпотекою - нерухомим майном, що знаходиться за адресою: Автономна АДРЕСА_3, загальною площею 47,7 квадратних метрів, що належить ОСОБА_2, на яку внесено обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відсудження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою № 87710724 від 22.05.2017.
Відповідно до пункту 2.5. Договору сторони погоджуються з тим, що зобов'язання позивача надати кредит або ту чи іншу його частину, а зобов'язання відповідача одержати кредит виникає з моменту виконання всіх та кожної з вищенаведених умов, а саме: згідно з пунктом 2.5.4. Договору, надати від відповідача/майнового поручителя/поручителя дозволів відповідних органів та інших документів на отримання кредиту, передачу майна/майнових прав у заставу (іпотеку) і надання поруки, якщо це передбачено чинним законодавством та/або установчими документами відповідача/майнового поручителя/поручителя.
Відтак, сама по собі інформаційна довідка від 22.05.2017, не підтверджує укладення договору кредитної лінії від 02.07.2012.
Позивач не зміг пояснити суду, чи у повному обсязі відповідачем не виконані зобов'язання за Договором, чи частково ним повертались спірні кошти, на підтвердження наявності боргу позивачем надані виписки банку з рахунку відповідача.
У матеріалах справи наявні виписки по рахунках: від 25.01.2018 за рахунком № НОМЕР_3 (НОМЕР_4) (980), відкритого на ФОП Скалазубова Володимира Івановича (клієнт 44090102) за період з 02.07.2012 по 22.01.2018 із зазначеним вихідним залишком на 22.01.2018 (-80000.00 кт:); від 25.01.2018 за рахунком № НОМЕР_5 (980), відкритого на ФОП Скалазубова Володимира Івановича (клієнт 44090102) за період з 02.07.2012 по 22.01.2018 із зазначеним вихідним залишком 0.00 станом на 22.01.2018; від 25.01.2018 за рахунком № НОМЕР_6 (НОМЕР_7) (980), відкритого на ФОП Скалазубова Володимира Івановича (клієнт 44090102) за період з 02.07.2012 по 22.01.2018 із зазначеним вихідним залишком на 22.01.2018 (-65997.98 кт:).
Але, як вбачається, з пункту 2.12. Договору, погашення заборгованості за основною сумою боргу та /або процентами комісійними винагородами та/або іншими платежами за цим договором здійснюється відповідачем на рахунок 3739 (код Банку 324805), у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належного підтвердження перерахунку грошових коштів відповідачу та не надано інформації про рух коштів по відповідному рахунку відповідача, в наслідок чого, у суду відсутня можливість дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості за спірним Договором) перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами та здійснити арифметичний розрахунок заборгованості.
Крім того, у зв'язку з відсутністю доказів руху коштів по рахунку, неможливо підтвердити вірність обрання позивачем відсоткової ставки за користування кредитом, що включена до позовних вимог та за вказаними вище умовами Договору, має альтернативний характер, залежно від умов виконання Договору відповідачем.
Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
З огляду на висновки суду про недоведеність факту порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором, відсутні підстави для настання правових наслідків його невиконання - сплата неустойки.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та той факт, що позивачем не надано належних доказів виконання своїх зобов'язань за спірним Договором та під час розгляду справи не доведено, що відповідач не виконав покладені на нього зобов'язання, суд дійшов висновку про повну відмову у задоволенні позову.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, судовий збір покладається на позивача в повному обсязі.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Фізичної особи - підприємця Скалозубова Володимира Івановича про стягнення заборгованості за договором в розмірі 300163,21 грн. відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.05.2018.
Суддя С.О. Саванчук