Ухвала
Іменем України
21 травня 2018 р.
м. Київ
провадження № 51-5184 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2018 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вирок Московського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2018 року, в якій просив їх скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Ухвалою Верховного Суду (далі - ВС) від 03 квітня 2018 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 427 КПК України. Суд касаційної інстанції встановив засудженому строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Також було роз'яснено, що в разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, скарга буде йому повернута.
Копія ухвали касаційного суду від 03 квітня 2018 року була отримана засудженим 24 квітня 2018 року.
04 травня 2018 рокузасуджений ОСОБА_4 подав повторно касаційну скаргу.
Мотиви суду
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Протягом встановленого в ухвалі ВС від 03 квітня 2018 року строку засуджений ОСОБА_4 подав повторну касаційну скаргу, проте не усунув недоліки, які були зазначені.
У повторній касаційній скарзі доводи засудженого фактично є аналогічними доводам касаційної скарги, яку було залишено без руху.
Засуджений ОСОБА_4 у повторній касаційній скарзі, як і у скарзі, яка була залишена без руху, зазначає про незаконність постановлених відносно нього вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, просить їх скасувати чи змінити і пом'якшити призначене покарання, проте й цього разу не наводить обґрунтованих доводів та підстав, з огляду на положення статей 412, 413, ч. 1 ст. 438, ст. 433 КПК України.
При цьому засуджений ОСОБА_4 переважно наводить доводи, які стосуються фактичних обставин кримінального провадження, неповноти судового розгляду, а також оцінки доказів, що, з огляду на вимоги як ст. 438, так і ст. 433 КПК, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Разом з цим, засуджений ОСОБА_4 у повторній скарзі усупереч вимогам п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України не зазначає конкретної вимоги до суду касаційної інстанції за наслідками розгляду його касаційної скарги з урахуванням положень ст. 436 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути.
З цих підстав Суд постановив:
Повернути засудженому ОСОБА_4 його касаційну скаргу на вирок Московського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5