Справа №:755/6569/18
1-кп/755/945/18
про призначення судового засідання
м. Київ "16" травня 2018 р.
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
перекладача ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12018100040002798 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Поті, Республіка Грузія, громадянина Грузії, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого: 17.03.2017 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; 12.04.2018 Деснянським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженню № 12018100040002798, затверджений прокурором 26.04.2018 року.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, вислухавши прокурора, який доповів про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, обвинуваченого, захисника, суд вважає, що є достатні підстави для призначення судового розгляду з урахуванням наступного:
Обвинувальний акт, складений слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, при цьому зазначив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були наявні під час досудового розслідування не зникли, тому вважає за доцільне обрати обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник та обвинувачений у вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, поклались на розсуд суду.
Суд вислухавши думку учасників судового розгляду приходить до наступного:
відповідно до рішення Конституційного суду України «Конституційний Суд України вважає, що продовження судом під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 Кодексу, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади.
Враховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення третього речення частини третьої статті 315 Кодексу не відповідає статті 55, частині першій статті 126 та пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України.»
Аналіз вище вказаного рішення Конституційного Суду України свідчить про те, що Відповідно до частини третьої статті 315 Кодексу під чає підготовчого судового засідання суд за клопотаннями учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого (перше речення); при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом 11 „Заходи забезпечення кримінального провадження" Кодексу (друге речення); за відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим (третє речення).
Дія положення третього речення частини третьої статті 315 Кодексу, як вбачається з його змісту, поширюється на всі види заходів забезпечення кримінального провадження, які були обрані щодо підозрюваної особи на стадії досудового розслідування.
Отже, відповідно до вказаного положення Кодексу допускається під час судового провадження у суді першої інстанції при підготовчому судовому засіданні продовження дії таких запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжні заходи у виді домашнього арешту та тримання під вартою, без перевірки обґрунтованості підстав їх застосування.
Однак продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без мере нірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, згідно з якою „ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом".
Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії середньої тяжкості. Перевіряючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального правопорушення та тяжкість інкримінованих обвинуваченим правопорушень, на даний час існують ризики того, що знаходячись на волі обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, впливати на свідків, потерпілого перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 відсутні.
Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватими, їх вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його тимчасового проживання, у тому числі наявність або відсутність у обвинуваченого родини й утриманців, постійного місця роботи, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, відсутність або наявність судимостей.
Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314-316, 331 КПК України,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні на 05.06.2018 року о 14-00 год. у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за участю прокурора, обвинуваченого, представника потерпілого, забезпечення явки якого у порядку ч. 3 ст. 23 КПК України, покласти на сторону обвинувачення.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України на 60 днів - до 14 липня 2018 року.
Визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні - двдцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - що становить на момент винесення ухвали - 35240 грн.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р - 37318005112089).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим у провадженні.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджую внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити письмово прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя